КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року м. Київ справа №320/2911/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Державної реабілітаційної установи "Всеукраїнський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю" про застосування заходів реагування,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) з позовом до Державної реабілітаційної установи "Всеукраїнський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю" (далі - відповідач), в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) відповідача за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Лютіж, урочище "Туровча Лісова"-2 шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта, а саме: будівель адміністративно-лікувального корпусу, спальних корпусів № 1, 2, 3, 4, 5, 6 клуб-їдальні, господарського блоку, котельні, гаража та складської будівлі до повного усунення порушень, зазначених в акті від 3 лютого 2021 р. № 11.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем за результатами перевірки відповідача встановлено порушення, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
21 квітня 2021 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що позивачем не доведено наявності реальної, а не потенційної безпеки для життя та здоров'я людей, внаслідок існування не усунених на даний час виявлених порушень пожежної безпеки, з урахуванням того, що незначні порушення не можуть тягнути за собою зупинення роботи підприємства. Зазначив, що стосовно окремих порушень ним вживаються заходи щодо їх усунення, укладено договори на виконання відповідних робіт. Вказав, що запропоновані заходи призведуть до непередбачуваних наслідків забезпечення належних умов проживання осіб, які лікуються в закладі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 р. у закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
21 липня 2021 р. до суду від представника відповідача надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
21 липня 2021 р. сторони в судове засідання не прибули.
Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників учасників справи у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Розглянувши додані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Наказом позивача від 29 січня 2021 р. № 105 “Про проведення позапланових перевірок” наказано провести позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної безпеки та пожежної безпеки, зокрема, Державної реабілітаційної установи "Всеукраїнський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю"; місцезнаходження - Київська область, с. Лютіж, урочище «Туровча Лісова»-2; адреса розташування об'єкта перевірки - Київська область, с. Лютіж, урочище «Туровча Лісова»-2; дата початку та дата закінчення перевірки - з 2 р. по 3 лютого 2021 р.
У період з 2 по 3 лютого 2021 р. проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: Київська область, с. Лютіж, урочище «Туровча Лісова»-2.
3 лютого 2021 р. за результатами складено акт перевірки № 11 (далі - акт перевірки № 11). Інспекторами позивача виявлено та відображено в акті перевірки 35 порушень:
1) системи протипожежного захисту знаходяться у не справному стані і не утримуються в постійній готовності до виконання роботи (порушення вимог пункту 1.1 глави 1 розділу V ППБУ);
2) вихід з підвального поверху будівлі клуб-їдальні не виконаний безпосередньо назовні, виключаючи його сполучення зі сходовою клітиною (відповідно до пункту 7.2.1 ДБН В.1.1-7:2016) (п. 9.3.5 ДСТУ Б В.2.5-38:2008) (порушення вимог пункту 22 розділу ІІ ППБУ, пункт 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
3) двері на шляху евакуації з другого поверху клуб-їдальні через пандус не виконано так, щоб вони відкривалися по ходу евакуації з будівлі (порушення вимог пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
4) з першого поверху будівлі клуб-їдальні на шляхах евакуації влаштовані розсувні двері, які перешкоджають вільній евакуації людей (порушення вимог пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
5) у будівлі господарського блоку допускається зниження класу вогнестійкості, елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах між складськими приміщеннями та адміністративно-побутовими приміщеннями (відсутні протипожежні двері) (порушення вимог пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
6) у будівлі гаража допускається зниження класу вогнестійкості, елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах в приміщеннях складу матеріалів та складу запчастин (відсутні протипожежні двері) (порушення вимог пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
7) у підвалі будівлі адміністративно-лікувального корпусу допускається зниження класу вогнестійкості, елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах приміщення електрощитової (відсутні протипожежні двері) (порушення вимог пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
8) в будівлях: клуб-їдальні, адміністративно-лікувального корпусу та спальних корпусах № 1, 2, 3, 4, 5, 6 люки виходів на горище виконані з допущенням зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (порушення вимог пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
9) у будівлі адміністративно-лікувального корпусу між ліфтовою шахтою вантажного підйомника та підвальним приміщенням допускається зниження класу вогнестійкості, елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (відсутні протипожежні двері) (порушення вимог пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
10) у будівлях: адміністративно-лікувального корпусу, навчального корпусу та клуб-їдальні дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які повинні забезпечувати І групу вогнезахисної ефективності (порушення вимог пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
11) на території об'єкта не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драбин (порушення вимог пункту 1.10 глави 1 розділу ІІІ ППБУ);
12) працівники при прийнятті на роботу на робочому місці не проходять інструктажі з питань пожежної безпеки (порушення вимог пункту 15 розділу ІІ ППБУ);
13) тиск у внутрішніх пожежних кран-комплектах не забезпечує отримання компактних пожежних струменів довжиною яка має забезпечувати гасіння пожежі у будь-яку годину доби в найвищій та найвіддаленішій частині будинку чи споруди, (відповідно до пункту 8.7 ДБН В 2.5-64:2012) (порушення вимог пункту 22 розділу ІІ ППБУ);
14) у приміщеннях будівель: господарчого блоку, гаражу, котельні, трансформаторної підстанції, адміністративно-лікувального корпусу з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушення вимог пункту 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ);
15) у приміщеннях будівель: котельні, дизель генераторної, спального корпусу №2 (в кімнаті персоналу), спального корпусу №3 (в кімнаті персоналу), спального корпусу №5 (в кімнаті персоналу) допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж (порушення вимог пункту 1.8 глави 1 розділу ІV ППБУ);
16) у підвальних приміщеннях адміністративно-лікувального корпусу допускається зберігання горючого матеріалу (порушення вимог пункту 2.11 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
17) у приміщеннях будівель: гаража, адміністративно-лікувального корпусу (у підвалі), котельні допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами (порушення вимог пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
18) у приміщеннях будівель: котельні, адміністративно-лікувального корпусу (у підвалі) допускається відкрите прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від яких до горючих основ (конструкцій, деталей) становить менше 0,01 метра (порушення вимог пункту 1.12 глави 1 розділу ІV ППБУ);
19) у приміщеннях будівель: клуб-їдальні, гаража, адміністративно-лікувального корпусу (у підвалі), трансформаторної підстанції, дизель генераторної та котельні допускається використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків) (порушення вимог пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ);
20) в спальних корпусах № 2, 3, 4, 5, 6 допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами (порушення вимог пункту 1.18 глави 1 розділу ІV ППБУ);
21) в спальних корпусах № 2, 3, 4, 5, 6 приміщення електрощитових не відокремлені від суміжних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу (відповідно до пункт 6.31 ДБН В.1.1-7:2016) (порушення вимог пункту 22 розділу ІІ ППБУ);
22) у приміщеннях будівель: господарського блоку та спальних корпусів №1, 2, 3, 4, 5, 6 переносні вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (порушення вимог пункту 3.10 глави 3 розділу V ППБУ);
23) у складській будівлі (біля клуб-їдальні) ширина проходів та місця штабельного зберігання не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі (порушення вимог підпункту 7 пункту 9.1 глави 9 розділу VІ ППБУ);
24) дерев'яні конструкції складської будівлі (біля клуб-їдальні) вогнезахисними засобами, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності не оброблені (порушення вимог підпункту 12 пункту 9.1 глави 9 розділу VІ ППБУ);
25) у складській будівлі (біля клуб-їдальні) допускається зберігання горючого матеріалу навалом (порушення вимог підпункту 13 пункту 9.1 глави 9 розділу VІ ППБУ);
26) за наявності людей у приміщеннях будівель: гаража та господарського блоку двері евакуаційних виходів закриті на замки (порушення вимог пункту 2.27 глави 2 розділу ІІІ ППБУ);
27) пожежні кран-комплекти №13, 21 та 24 розміщені в шафах на висоті нижче 1,35 м. над підлогою приміщення (відповідно до пункт 8.12 ДБН В.2.5-64:2012) (відповідно до пункту 22 розділу ІІ ППБУ);
28) не приведені у справний стан пожежні гідранти №1 та №4 (порушення вимог підпункту 2 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);
29) пожежні кран-комплекти № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 21, 22, 24, 26 та 30 не обладнані важелем для полегшення відкривання вентиля (п. 9.3.5 ДСТУ Б В.2.5-38:2008) (порушення вимог підпункту 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);
30) пожежні кран-комплекти №4, 5, 6, 7, 16, 20, 22 та 24 розміщені в шафах, які не мають отвори для провітрювання (порушення вимог підпункту 6 пункт 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);
31) біля входу в приміщення насосної станції відсутній напис (табло) «Пожежна насосна станція» з освітленням уночі (порушення вимог підпункту 6 пункту 2.3 глави 2 розділу V ППБУ);
32) на насосній станції немає постійного чергового персоналу, приміщення замкнено на замок, а місце зберігання ключів не зазначено написом на дверях (порушення вимог підпункту 7 пункту 2.3 глави 2 розділу V ППБУ);
33) пожежні щити (стенди) на території об'єкта не встановлені в повній кількості з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м-2 захищуваної площі (порушення вимог пункту 3.11 глави 3 розділу V ППБУ);
34) пожежні щити (стенди) не забезпечують захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від використання не за призначенням (для щитів та стендів, установлюваних поза приміщеннями) (порушення вимог пункту 3.13 глави 3 розділу V ППБУ);
35) посадові особи не пройшли навчання на територіальних курсах цивільної оборони (порушення вимог пункту 8 частини першої статті 20 КЦЗУ).
Примірник акту перевірки направлено засобом поштового зв'язку, що підтверджується відміткою в акті.
Із метою застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 2 жовтня 2012 р. № 5403-VI (далі КЦЗ України), Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 5 квітня 2007 р. №877-V (далі Закон України № 877-V) (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 КЦЗ України діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.
Вимогами ч. 3 ст. 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Приписами п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з вимогами ч. 2. ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку встановленому законом.
Відповідно до вимог п.п. 1, 4, 10 ч. 1 ст. 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Згідно з вимогами ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до вимог абз. 2 ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Статтею 64 КЦЗ України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 КЦЗ України).
Частиною 3 ст. 64 КЦЗ України встановлено, що до складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно з вимогами п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій (далі - Положення), що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.
У пп. 2 п. 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до вимог ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Вимогами ч. 2 ст. 68 КЦЗ України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Підстави для такого звернення визначені ч. 1 ст. 70 КЦЗ України.
Водночас, єдиною підставою для повного чи часткового зупинення діяльності підприємства є факт створення відповідачем загрози життю та здоров'ю людей у зв'язку із експлуатацією приміщень, і цей факт має бути доведений належними та допустимими доказами.
При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров'ю людей трактується досить широко. Теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення.
Вимогами ст. 69 КЦЗ України встановлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки у разі:
- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
- порушення вимог пожежної безпеки передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень будівель та споруд виробничого призначення;
- випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки.
За нормами частини п'ятої статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
З аналізу вказаних норм законодавства слідує, що підставами для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єктів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Суд бере до уваги, що законодавство не містить визначення поняття “порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей”, а відтак, воно є оціночним.
Суд враховує, що відповідачем вживалися заходи щодо усунення виявлених порушень, про що свідчать копії документів про укладення окремих договорів. Разом з тим, доказів проведення повторної перевірки та висновку позивача про усунення порушень до суду не надано. Згідно з висновками акту ризик настання негативних наслідків від цих порушень - виникнення пожежі.
При цьому за період з лютого 2021 р. по грудень 2022 р. (станом на день винесення рішення судом) ні позивач, ні відповідач не надали до суду жодних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем виявлених порушень.
На переконання суду зазначені в акті перевірки порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об'єкта та обслуговуючого персоналу відповідно до вимог протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.
Суд також враховує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідачем не надано суду належних доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, що слугували підставою для прийняття Акту від 3 лютого 2021 р. № 11, як і не надано жодних заперечень проти позову.
При цьому, приписами частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Ураховуючи те, що позивач є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 23 грудня 2019 р. № 667 порушень є результати повторної перевірки.
Проте матеріали справи не містять висновку позивача про повне усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому суд дійшов висновку, що надані відповідачем документи про часткове усунення порушень не є підставою для відмови в задоволенні позову.
При цьому відповідачем не надано суду доказів звернення до відповідного відділу ГУ ДСНС України з питань повторної перевірки для підтвердження усунення виявлених порушень, про що відповідач зазначав у клопотанні.
Аналогічна правова позиції викладена у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 р. по справі № 640/4508/19, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Так, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 р. у справі № 640/4508/19 зазначено наступне: «Ураховуючи те, що ГУ ДСНС України у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 3 лютого 2021 р. № 11 порушень є результати повторної перевірки».
При цьому у постанові від 30 січня 2019 р. по справі № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду відзначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
На підставі викладеного, суд за аналогією враховує останню правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27 листопада 2019 р. по справі № 640/4508/19.
Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 р. у справі № 320/7019/18 зазначає: «Доводи скаржника про те, що ним частково усунуто виявлені позивачем у ході перевірки порушення, колегія суддів відхиляє, оскільки, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, повного усунення всіх виявлених порушень відповідачем не здійснено і кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечним для життя і здоров'я людей.
При цьому, судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень ТОВ «Укрполімерконструкція»».
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 р. у справі № 823/589/16.
З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що наявність порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що мають бути задоволені у повному обсязі.
Також, необхідно зазначити й про те, що спірний захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єкту, будівель, споруд, приміщень закладу дійсно є виключним, але необхідним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача на проведення навчального процесу і публічними інтересом позивача у вигляді усунення небезпеки життю та здоров'ю людей.
Проте, не усунуті відповідачем порушення, на думку суду, є суттєвими та створюють небезпеку для людей з огляду на те, що їх не усунення може призвести до негативних наслідків.
Суд зазначає, що відповідач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами.
З урахування викладеного та беручи до уваги реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, спричинену виявленими та не усунутими відповідачем порушеннями пожежної безпеки, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, суд дійшов висновку про існування підстав для вжиття заходів державного нагляду (контролю) у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) відповідача за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Лютіж, урочище "Туровча Лісова"-2 шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта, а саме: будівель адміністративно-лікувального корпусу, спальних корпусів № 1, 2, 3, 4, 5, 6 клуб-їдальні, господарського блоку, котельні, гаража та складської будівлі до повного усунення порушень зазначених в акті від 3 лютого 2021 р. № 11.
Суд також бере до уваги, що обставини справи, які є предметом дослідження, виникли до уведення в Україні в лютому 2022 р. надзвичайного та воєнного стану, а прийняті рішення, дії чи бездіяльність відповідача не пов'язані із уведенням воєнного стану.
Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем під час розгляду справи не здійснювалось, тому підстави для вирішення питання про судові витрати відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації (роботи) Державної реабілітаційної установи "Всеукраїнський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю" за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Лютіж, урочище "Туровча Лісова"-2 шляхом зобов'язання Державну реабілітаційну установу "Всеукраїнський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю" повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта, а саме: будівель адміністративно-лікувального корпусу, спальних корпусів № 1, 2, 3, 4, 5, 6 клуб-їдальні, господарського блоку, котельні, гаража та складської будівлі до повного усунення порушень зазначених в акті від 3 лютого 2021 р. № 11.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, адреса: вул. Межигірська, 8, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ - 38537963.
Відповідач - Державна реабілітаційна установа "Всеукраїнський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю", адреса: урочище «Туровча Лісова»-2, с. Лютіж, Київська область, 07352, код ЄДРПОУ - 26059611.
Суддя Журавель В.О.