КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2022 року справа №320/10352/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Предметом даної позовної заяви є вимога позивача щодо нарахування та виплати йому щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлена така допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. В той же час, йому була виплачена допомога у розмірі меншому від зазначеного в законі.
Відповідач у своїй відповіді посилався, що розмір допомоги до 5 травня в 2022 році було встановлено Кабінетом Міністрів України в Постанові №540.
Від відповідача 07.12.2022 року надійшов відзив, при дослідженні якого було виявлено , що при матеріалах не виявилось вказаних у додатках документів, а саме: поштового повідомлення про направлення рекомендованим листом відзиву іншій стороні. Дана обставина підтверджується актом ВДЗК від 27.12.2022 року.
Частинами 3, 4 статті 162 КАС України передбачено, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, а також до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Згідно ч. 9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Враховуючи порушення встановлених вимог, відзив судом не береться до уваги. За ч. 6 ст. 162 КАСУ суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Досліджуючи обставини справи, судом було встановлено наступне.
Позивач звертає увагу суду, що по відношенню до даної справи як типової Верховним Судом було розглянуто зразкову справу №440/2722/20. Однак суд, виходячи зі змісту постанови Верховного Суду від 13.01.2021 року, висновує, що дана постанова була винесена без застосування правил зразкової справи та не містить вказівку на ознаки типової справи. Як наслідок, суд не може застосувати правила ст. 291 КАСУ та розглянути дану справу як типову по відношенню до рішення Верховного суду від 13.01.2021 року по справі №440/2722/20. Разом з тим, висновки ВС у зазначеній вище справі №440/2722/20 будуть враховані судом в порядку виконання ст.242 КАСУ.
Основним нормативно-правовим актом, що врегулювує дані правовідносини є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі Закон 3551-ХІІ), який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
01 січня 1999 року набрав чинності Закон №367-XIV, яким статтю 13 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону N 3551-ХІІвикладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону №3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону N 3551-XII у редакції Закону №367-XIV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові №540 від 07.05.2022 установив, що у 2022 році виплата разової грошової допомогидо 5 травня, передбаченої Законом N 3551-XII, особам з інвалідністю внаслідок війни II групи здійснюється у розмірі 3906 грн. , тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
Тож, на час виникнення оспорюваних правовідносин одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №540.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни Закон №3551-XII має вищу юридичну силу, ніж Постанова №540.
Разом з тим, за приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В Постанові від 1 грудня 2022 року у справі №580/2869/22 Верховний Суд дійшов до наступного висновоку.
Верховний Суд зробив висновок, що в адміністративних справах, спір у яких стосується соціального захисту під час війни вразливих груп населення, необхідно віднайти баланс між конституційною цінністю оборони, яка є суспільним (публічним) інтересом, у якому акумулюються індивідуальні права кожного, з одного боку, та метою законодавчого впорядкування отримання певного виду соціальної допомоги, з іншого боку.
Суд вказав, що право позивача на виплату щорічної разової грошової допомоги підпадає під гарантії, передбачені ст. 46 Конституції України. Водночас саме ці гарантії можуть бути тимчасово обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану відповідно до ст. 64 Конституції України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX) Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України (підпункт 2 п. 4).
На виконання цього Указу, відповідно до своїх конституційних повноважень, а також до “Прикінцевих та перехідних положень” Бюджетного кодексу України (ч. 7 ст. 20 та абз. 3 підпункту 2 п. 22 розд. VI) КМУ постановою № 540 затвердив Порядок, яким установив, зокрема, розміри виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань у 2022 році.
Суд також звернув увагу, що відповідно до ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 4 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, держави-учасники цих договорів можуть відступати від своїх зобов'язань щодо гарантій захисту прав людини і громадянина виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом.
З аналізу рішень Конституційного Суду України (№ 20-рп/2008; № 20-рп/2011; № 3-рп/2012; № 5-р/2018) випливає, що одним з основних принципів, який застосовується державою для реалізації конституційного права на соціальний захист, є принцип збалансованості та пропорційності між фінансовими можливостями держави, які визначаються передусім внутрішнім законодавством держави, що враховує, зокрема, зовнішньо та внутрішньо економічні і політичні чинники.
Отже, з огляду на запровадження в Україні воєнного стану та для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації, виходячи з наявних / обмежених фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, прийняття КМУ рішення щодо тимчасового порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, що стосується разової (несистематичної, додаткової до пенсії та інших видів соціальних виплат) грошової допомоги від держави, ніяким чином не може розцінюватися як звуження права на соціальний захист.
Суд вказав, що пенсійні органи під час вирішення питання щодо нарахування та виплатити позивачеві як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік повинні керуватися положеннями Порядку, затвердженого постановою КМУ № 540.
Суд вказав, що пенсійні органи під час вирішення питання щодо нарахування та виплатити позивачеві як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік повинні керуватися положеннями Порядку, затвердженого постановою КМУ № 540.
За загальним принципом, якщо рішення Верховного Суду суперечать один одному то застосовується більш нове рішення від 1 грудня 2022 року у справі №580/2869/22.
Виходячи з вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні адміністративного позову -- відмовити повністю.
2. Копію рішення надіслати (видати) учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.