ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________
_______________________________________________________________
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" грудня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/619/22
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Шмойлова Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Назаренко Є.В. - дов. №31.12/22-223 від 31.12.2021;
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта"
до ОСОБА_1
про стягнення 34 550,93грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 34 550,93грн заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем його обов'язків згідно умов договорів про надання послуг №618 П від 01.04.2018 та №618 П від 15.04.2019 в частині відшкодування збитків у розмірі повної вартості пального, що було використано не для потреб замовника (позивача).
В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.509, 525, 526, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.
Ухвалою від 31.10.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив розгляд справи по суті на 01.12.2022 о 10:00.
Ухвалою суду від 01.12.2022 постановлено, зокрема, відкласти розгляд справи по суті на 22.12.2022 о 10:00.
Представник позивача в судовому засіданні 22.12.2022 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що вважає за можливе розглядати справу по суті за відсутності відповідача.
Відповідач у судове засідання 22.12.2022 також не прибув. 17.12.2022 до суду повернулася ухвала суду від 01.12.2022, направлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та письмовій відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області №1888/4137 від 12.10.2022 (а.с. 53), з відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою". Іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Водночас, у матеріалах справи міститься роздруківка з сайту суду щодо розміщення оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду 22.12.2022 о 10:00 (а.с. 71).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання у справі №906/619/22.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Фактичні обставини справи.
01.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (замовник, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Оленюком Євгенієм Анатолійовичем (виконавець, відповідач) укладено договір №618-П про надання послуг (далі - Договір №618-П) (а.с. 4-7), у відповідності до п.2.1 якого виконавець зобов'язується на свій ризик та за власний рахунок за завданням замовника здійснити організацію перевезення та/або перевезення вантажу автомобільним транспортом, а замовник - прийняти і оплатити надані послуги.
Згідно з пунктом 2.2 Договору №618-П, виконавець надає послуги як власними транспортними засобами, так і транспортними засобами залучених третіх осіб (далі - ТЗ). Інформація про ТЗ, які виконавець використовує для перевезення вантажу, зазначені в Додатку №1 до Договору.
Відповідно до п.3.4 Договору №618-П виконавець надає послуги з використанням паливних карток замовника. Виконавець є представником замовника при отриманні паливних матеріалів за паливною картою замовника перед АЗС. При цьому, право власності на паливні матеріали, отримувані виконавцем за паливною картою замовника, до виконавця не переходить.
Згідно п.3.6 Договору №618-П, при використанні виконавцем паливної картки, він зобов'язується разом із замовником у період до 10-го числа кожного місяця провести звірку використаного пального за минулий місяць на основі "Зведеного подорожнього листа", який надається замовником, та підтвердити:
- кількість здійснених заправлень, марки використаного палива;
- правильність кілометражу і норми витрати пального.
Актуальність інформації, що зазначена в "Зведеному подорожньому листі" підтверджується підписом та печаткою виконавця.
За змістом п.3.7 Договору №618-П протягом періоду використання при наданні послуг паливних карток замовника, залишок пального, що було використано згідно паливної картки, в баку ТЗ на кінець рейсу може коливатися від 0 до 150л. - для ТЗ від 5 до 12т., від 0 до 400л. - для ТЗ від 12т. Якщо при поверненні ТЗ з рейсу залишок пального в бакові ТЗ виконавця буде відрізнятися від зазначених показників, замовник розцінюватиме даний факт як зловживання паливною карткою та матиме право застосувати до виконавця санкції згідно п.6.7 договору.
Відповідно до п.6.7 Договору №618-П у випадку порушення виконавцем вимог п.3.7, 4.1.21.1. даного Договору він відшкодовує замовнику збитки в розмірі повної вартості пального, що було використано не для потреб замовника та додатково сплачує йому штраф у розмірі 20% від вартості неправомірно використаного палива.
Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2018 (п.9.1 Договору №618-П).
Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення дії договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовжений на кожний наступний строк дії на тих самих умовах без обмеження кількості пролонгацій (п.9.2 Договору №618-П).
Відповідно до п.9.3, 9.4 Договору №618-П закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. Зобов'язання сторін, що виникли в період дії даного договору, але не були виконані на момент припинення його дії, продовжують діяти після припинення даного договору до повного виконання таких зобов'язань сторонами, якщо інше не передбачено відповідним додатковим договором до даного договору.
Договір №618-П з додатками підписано представником замовника та виконавцем, підписи скріплено печатками сторін.
ФОП Оленюк Є.A. надавав послуги ТОВ "Нова Пошта" згідно Договору №618-П від 01.04.2018 у період з 01.12.2018 по 31.12.2018, для чого використовував паливні матеріали мережі АЗС "ВОГ" за паливною карткою № НОМЕР_1 , яку він 17.04.2018 отримав у позивача згідно картки обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів (а.с. 9).
На виконання п.3.6 Договору №618-П, між ФОП Оленюк Є.А. та ТОВ "Нова Пошта" проведено звірку використаного пального за період 01.12.2018-31.12.2018 та складено Зведений подорожній лист, який підписано відповідачем без застережень та згідно якого встановлено, що об'єм перевищеного залишку пального складає 1302,19л. (а.с. 10-11).
Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку розмір заборгованості за Договором №618-П від 01.04.2018 становить 28 575,78грн (а.с. 24).
Крім того, 15.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Оленюком Євгенієм Анатолійовичем (виконавець, відповідач) укладено договір №618-П про надання послуг (далі - Договір №618-П від 15.04.2019) (а.с. 12-16), у відповідності до п.2.1 якого виконавець зобов'язується на свій ризик та за власний рахунок за завданням замовника здійснити організацію перевезення та/або перевезення вантажу автомобільним транспортом, а замовник - прийняти і оплатити надані послуги.
Відповідно до п.3.4 Договору №618-П від 15.04.2019 виконавець надає послуги з використанням паливних карток замовника. Виконавець є представником замовника при отриманні паливних матеріалів за паливною картою замовника перед АЗС. При цьому, право власності на паливні матеріали, отримувані виконавцем за паливною картою замовника, до виконавця не переходить.
Згідно п.3.6 Договору №618-П від 15.04.2019, при використанні виконавцем паливної картки, він зобов'язується разом із замовником у період до 10-го числа кожного місяця провести звірку використаного пального за минулий місяць на основі "Зведеного подорожнього листа", який надається замовником, та підтвердити:
- кількість здійснених заправлень, марки використаного палива;
- правильність кілометражу і норми витрати пального.
Актуальність інформації, що зазначена в "Зведеному подорожньому листі" підтверджується підписом та печаткою виконавця.
За змістом п.3.7 Договору №618-П від 15.04.2019 протягом періоду використання при наданні послуг паливних карток замовника, залишок пального, що було використано згідно паливної картки, в баку ТЗ на кінець рейсу може коливатися від 0 до 150л. - для ТЗ від 5 до 12т., від 0 до 400л. - для ТЗ від 12т. Якщо при поверненні ТЗ з рейсу залишок пального в бакові ТЗ виконавця буде відрізнятися від зазначених показників, замовник розцінюватиме даний факт як зловживання паливною карткою та матиме право застосувати до виконавця санкції згідно п.6.7 договору.
Відповідно до п.6.12 Договору №618-П від 15.04.2019 у випадку порушення виконавцем вимог п.3.7, 4.1.21.1 даного Договору він відшкодовує замовнику збитки в розмірі повної вартості пального, що було використано не для потреб замовника та додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неправомірно використаного палива.
Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 15.04.2020 (п.9.1 Договору №618-П від 15.04.2019).
На виконання п.3.6 Договору №618-П від 15.04.2019, між ФОП Оленюк Є.А. та ТОВ "Нова Пошта" проведено звірку використаного пального за період 01.01.2020-31.01.2020 та складено Зведений подорожній лист, який підписано відповідачем без застережень та згідно якого встановлено, що об'єм перевищеного залишку пального складає 310л. (а.с. 18-20).
Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку розмір заборгованості за Договором №618-П від 15.04.2019 становить 5 975,15грн (а.с. 24).
28.01.2021 між сторонами укладено додаткову угоду до договору про надання послуг №618-П від 15.04.2019, якою у п.3 сторони визначили розмір заборгованості виконавця, зокрема, за період 25.01.2019 у сумі 28 575,78грн та у період за 01.02.2020 у розмірі 5 975,15грн (а.с. 21).
Згідно п.4 даної додаткової угоди сторони погодили порядок відшкодування виконавцем збитків, що має бути здійснений упродовж одного місяця з дня підписання даної додаткової угоди, а саме - до 28.02.2021.
Також, у матеріалах справи міститься копія претензії позивача №72214 про відшкодування збитків, у тому числі у розмірі 28 575,78грн та 5 975,15грн, яка направлена відповідачу й отримана 07.06.2021 (а.с. 22-23), водночас, залишена останнім без виконання.
З огляду на викладене вище, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 34 550,93грн (28 575,78грн + 5 975,15грн).
Варто зауважити, що 30.10.2021 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 31).
Однак, враховуючи положення ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відтак, оскільки спірні правовідносини виникли з господарського договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства і після втрати особою статусу підприємця.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасником справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до вимог статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
За змістом статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 218 ГК України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За змістом ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за договорами про надання послуг №618-П від 01.04.2018 в від 15.04.2019. Водночас, відповідачем у порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором, а саме - умов пункту 3.7 зазначених договорів, використано пальне для задоволення власних потреб, а не для виконання прийнятих від позивача завдань з перевезень вантажу, про що судом зазначалося вище.
У зв'язку із цим, позивач на підставі п.6.7 договору №618-П від 01.04.2018 та п.6.12 договору №618-П від 15.04.2019 нарахував збитки, що дорівнює сумі повної вартості пального, що було використано не для потреб замовника, і штраф у розмірі 20% від вартості неправомірно використаного палива.
Враховуючи, що матеріалами справи, зокрема, зведеними подорожніми листами за період 01.12.2018-31.12.2018 і за період 01.01.2020-31.01.2020, підтверджується факт порушення відповідачем умов п.3.7 договору про надання послуг, нарахування 34 550,93грн заборгованості, що складається із суми повної вартості пального, що було використано не для потреб замовника, та розміру штрафу за це порушення, суд вважає правомірним.
Заперечення відповідача щодо детального розрахунку збитків у розмірі повної вартості пального, що було використано не для потреб замовника, та штрафу доданого позивачем до позовної заяви, до суду не надходили. Натомість, матеріали справи містять укладену сторонами додаткову угоду від 28.01.2021 до договору про надання послуг №618-П від 15.04.2019, якою у п.3 сторони визначили розмір заборгованості виконавця, зокрема, за період 25.01.2019 у сумі 28 575,78грн та у період за 01.02.2020 у розмірі 5 975,15грн (а.с. 21), і яку відповідач підписав та скріпив підпис своєю печаткою.
Згідно ч. 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки, факт наявності вказаної заборгованості відповідачем не спростовано та в добровільному порядку заборгованість не сплачена, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі встановлених обставин та матеріалів справи.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони .
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (03026, м. Київ, Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 9; ідентифікаційний код 31316718):
- 34 550,93грн заборгованості;
- 2 481,00грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 27.12.22
Суддя Шніт А.В.
Віддрукувати:
1 - у справу
2 - представнику позивачу на електронну пошту: nazarenko.e@novaposhta.ua
3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 ) (рек.)