ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
21.12.2022 Справа № 27/171б
Господарський суд Донецької області у складі:
судді Фурсової С.М.
при секретарі судового засідання Марченко А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок №127; код ЄДРПОУ 00032112) про зобов'язання ліквідатора вчинити певні дії
у справі за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова група «Нафтахім» (04071, місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок №8; код ЄДРПОУ 36472721)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей» (87553, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Меламеда, будинок №30; код ЄДРПОУ 25604035)
про банкрутство
ліквідатор - арбітражний керуючий Карауш Ю.В.
за участю представників:
від заявника: Пасацька В.В. (довіреність №ДП24701/22-0369 від 15.09.2022)
ліквідатор: арбітражний керуючий Карауш Ю.В.
ВСТАНОВИВ
В провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа №27/171б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей» на стадії ліквідаційної процедури.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Карауш Ю.В. про визначення умов проведення аукціону (з урахуванням уточнень до клопотання) в частині визначення умов проведення аукціону з продажу майна задоволено. Визначено умови проведення аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей».
На адресу суду 13.10.2022 надійшло клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про зобов'язання ліквідатора - арбітражного керуючого Карауш Юлії Вікторівни здійснити перерахування з ліквідаційного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей» на користь кредитора - Акціонерного товариства «Укрексімбанк» залишку коштів в сумі 493 559,94 гривень від продажу 01.02.2022 на аукціоні іпотечного майна.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.11.2022 вказане клопотання прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 30.11.2022.
Від ліквідатора 21.11.2022 надійшли заперечення проти заявленого клопотання.
До суду 11.11.2022 надійшло клопотання представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Також, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів 14.11.2022 надійшла заява від ліквідатора - арбітражного керуючого Карауш Ю.В.
Ухвалою суду від 28.11.2022 вказані заяви задоволені, призначено судове засідання 30.11.2022 о 13:40 год. провести в режимі відеоконференції.
Представник Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та ліквідатор брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду клопотання повідомлялись завчасно.
Представник Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» наполягав на задоволенні клопотання посилаючись на те, що 01.02.2022 на аукціоні продано іпотечне майно, що є предметом забезпечення вимог заявника, а тому всі кошти від його реалізації підлягають перерахуванню Акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України».
Ліквідатор зауважив, що розмір неперехованих коштів відповідає розміру витрат, пов'язаним з утриманням та збереженням такого майна.
Ухвалою суду від 30.11.2022 відкладено розгляд клопотання на 21.12.2022.
Від Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» 09.12.2022 надійшли додаткові пояснення на заперечення ліквідатора та клопотання про постановлення окремої ухвали щодо ліквідатора - арбітражного керуючого Карауш Ю.В.
Ліквідатором, в свою чергу, подано додаткові заперечення на пояснення Акціонерного товариства «Укрексімбанк» та клопотання про постановлення окремої ухвали. До вказаних пояснень додано докази перерахування 426 982,90 гривень, отриманих від продажу 01.02.2022 на аукціоні іпотечного майна, на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України».
Ухвалою суду від 19.12.2022 судом задоволено клопотання представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та ліквідатора про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Судове засідання 21.12.2022 відбувалось в режимі відеоконференції.
Представник Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» підтвердив отримання грошових коштів у розмірі, згідно поданих ліквідатором платіжних доручень. Підтримав клопотання про зобов'язання ліквідатора перерахувати грошові кошти, отримані від продажу 01.02.2022 на аукціоні іпотечного майна, в повному обсязі. Наполягав на постановленні окремої ухвали.
Ліквідатор заперечив проти клопотань Акціонерного товариства «Укрексімбанк» з підстав, викладених у запереченнях.
Дослідивши подані сторонами документи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про зобов'язання ліквідатора перерахувати всі грошові кошти, отримані від продажу 01.02.2022 на аукціоні іпотечного майна, на рахунок Акціонерного товариства «Укрексімбанк».
В провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа №27/171б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей» на стадії ліквідаційної процедури.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Карауш Ю.В. про визначення умов проведення аукціону (з урахуванням уточнень до клопотання) в частині визначення умов проведення аукціону з продажу майна задоволено. Визначено умови проведення аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей».
Ухвалою суду від 24.04.2012, зокрема, визнано частково вимоги кредитора - ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк» у місті Маріуполі на суму основного боргу - 146 161 491,22 гривень (вимоги першої черги), та додатково суму пені - 853 964,69 гривень (вимоги першої черги) та суму штрафу - 23 658 242,15 гривень (вимоги шостої черги), які забезпечені договорами іпотеки від 24.04.2008 № 77508Z28 та застави від 30.01.09 № 77509Z1.
Основною метою конкурсного процесу та процедури банкрутства є задоволення вимог кредиторів. Саме від того, яким чином визначено статус кредиторів у справі про банкрутство, якими правами та обов'язками вони наділені і чи ефективно використовують їх, залежить досягнення основної мети конкурсного провадження - задоволення/погашення вимог кредиторів.
Акціонерне товариство «Укрексімбанк» має статус забезпеченого кредитора у даній справі, оскільки вимога до боржника забезпечена заставою майна боржника.
Отже, в даному випадку мова йде про реалізацію заставного майна.
Враховуючи ненадання Акціонерним товариством «Укрексімбанк» згоди на продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей», яке є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Укрексімбанк», ліквідатор на підставі ч.7 ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства звернулась до суду з відповідним клопотанням щодо погодження умов продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей», на якому нерухоме майно банкрута, що є предметом забезпечення вимог АТ «Укрексімбанк».
Як встановлено ч. 6 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство, в зв'язку з чим майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
Відповідно до ч.1 ст. 63 Кодексу України з процедур банкрутства початковою вартістю продажу майна банкрута є його вартість, визначена ліквідатором.
Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено обов'язку арбітражного керуючого визначати граничну межу продажу, до якої може бути знижено початкову вартість, в тому числі і за вимогою заставного кредитора щодо продажу майна банкрута, яке перебуває в його заставі. Однак, забезпечений кредитор може своїм рішенням встановити початкову ціну повторного аукціону, другого повторного аукціону меншу, ніж визначено частинами другою і четвертою цієї статті.
Отже, в ліквідаційній процедурі (в процедурі погашення боргів), за відсутності згоди заставного кредитора, господарський суд за заявою ліквідатора лише надає згоду на продаж майна банкрута, що знаходиться в заставі (іпотеці), а арбітражний керуючий у відповідності до приписів Кодексу України з процедур банкрутства здійснює оцінку майна банкрута, що є предметом забезпечення та здійснює його продаж для задоволення вимог заставного кредитора.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень арбітражного керуючого, вказане питання розглядалось протягом тривалого часу, що підтверджується листуванням між ліквідатором та Банком.
У зв'язку з безрезультатністю відповідного листування ліквідатором було самостійно, без залучення коштів кредиторів, організовано проведення незалежної оцінки відповідного майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей» суб'єктом оціночної діяльності ФОП Барановим В.В. з метою визначення початкової вартості продажу майна.
Як свідчать додані до справи ліквідатором документи, вартість майна було визначено із залученням суб'єкта оціночної діяльності у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (звіт про оцінку вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей» станом на 01.11.2019).
На підтвердження оцінки майна банкрута арбітражний керуючий Карауш Ю.В. надала Акт прийому-передачі робіт з незалежної оцінки від 27.12.2019, відповідно до якого вартість робіт з оцінки склала 30 000,00 гривень.
В подальшому, до справи були додані Звіти про оцінку майна, яке обліковується на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей» станом на 26.04.2021, замовником якого є Акціонерне товариство «Укрексімбанк» та виконавцем - Товариство з додатковою відповідальністю «НЕКОС» реєстр.№007-01/2/210(210421/1) та реєстр.№007-01/2/210(210421/2). Вказана оцінка була проведена Акціонерним товариством «Укрексімбанк» у зв'язку з незгодою з розміром визначеним суб'єктом оціночної діяльності ФОП Барановим В.В. щодо початкової вартості продажу відповідного майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей».
Арбітражним керуючим Карауш Ю.В. 09.06.2021 надані уточнення до клопотання про визначення умов продажу майна з урахуванням відповідної актуальної оцінки майна банкрута, наданої у Звіті про оцінку майна, виконавцем якого є Товариство з додатковою відповідальністю «НЕКОС».
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 у справі №27/171б, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 у справі №27/171б, клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Карауш Ю.В. (з урахуванням уточнень) в частині визначення умов проведення аукціону з продажу майна задоволено.
Відповідно до ч.3 ст.75 Кодексу України з процедур банкрутства якщо продажу підлягає майно, яке є предметом забезпечення, до умов продажу належить також умова про витрати, пов'язані з утриманням, збереженням та продажем цього майна, які підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від реалізації такого майна.
Враховуючи вищевикладене ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 у справі № 27/171б встановлено, що витрати в процедурі ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей», пов'язані із здійсненням оцінки відповідного майна, яке виставляється на продаж склали 30 000,00 гривень та підлягають включенню до умов витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем заставного майна.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Отже, постановлені у справі №27/171б ухвала Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021 мають преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують, тобто факт, що витрати пов'язані із здійсненням оцінки відповідного майна в розмірі 30 000,00 гривень включено до витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем заставного майна є доведеним.
01.02.2022 відбувся аукціон з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей», на якому нерухоме майно банкрута, що є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Укрексімбанк» - лоту №1 Комплекс нежитлових будівель за адресою: Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Маламеда, будинок №30 було реалізовано за ціною 1 093 559,94 гривень.
Відповідно до ч.6 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, відшкодовуються витрати, пов'язані з утриманням та збереженням такого майна, сплачується винагорода оператора електронного майданчика. Склад та розмір таких витрат підлягають погодженню в порядку, визначеному цим Кодексом. Кошти, що залишилися після здійснення зазначених виплат, використовуються виключно для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, які забезпечує таке майно (ч.3 ст.61 КУ зПБ).
Також, відповідно до ч.3 ст.75 Кодексу України з процедур банкрутства з коштів, отриманих від реалізації такого майна, відшкодовуються витрати, пов'язані з утриманням, збереженням та продажем цього майна, які підлягають відшкодуванню.
Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей» - арбітражним керуючим Карауш Ю.В. комітету кредиторів листом №02-32-22/297 від 22.08.2022 щодо повідомлення про скликання засідання комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей» було направлено серед іншого звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Ліквідатором керуючись доводами про те, що тривалість ліквідаційної процедури обумовлена лише складністю процесу реалізації майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Укрексімбанк» (досудового і судового), за відсутності іншого майна, згідно із зазначеним звітом станом на 28.02.2022 було запропоновано вважати сплаченими основну грошову винагороду ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей» в розмірі 446 544,00 гривень та понесені витрати 32 458,24 гривень.
Кошти на покриття вказаних витрат, виходячи з підстав їх виникнення, пропонувалось віднести до витрат пов'язаних з продажем спірного майна, які підлягають відшкодуванню з коштів, отриманих від його реалізації.
Дана винагорода розрахована у відповідності до вимог п.2 ст.30 КУзПБ, а саме: в мінімальному розмірі, встановлено чинним законодавством за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Згідно із Протоколом засідання комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей» від 08.09.2022 відповідного жодного рішення комітетом кредиторів про сплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не прийнято.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, понесених під час виконання повноважень у справі про банкрутство, визначено положеннями статті 30 КУзПБ.
Так, відповідно до статті 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
При цьому, розмір мінімальної основної грошової винагороди арбітражного керуючого, на отримання якої він має правомірні очікування, імперативно визначено приписами статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, та відповідно не залежить від прийнятих рішень щодо встановлення такого розміру комітетом кредиторів та судом.
Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» направлено ліквідатору - арбітражному керуючому Карауш Ю.В. вимогу від 09.09.2022 щодо перерахування коштів.
Платіжним дорученням № 13 від 20.09.2022 ліквідатором боржника в рахунок часткового погашення заборгованості, було перераховано Акціонерному товариству «Укрексімбанк» грошові кошти в розмірі 600 000,00 гривень.
Залишок коштів, отриманих від продажу відповідного заставного майна склав 493 559,94 гривень.
В подальшому, 15.12.2022 ліквідатором згідно платіжної інструкції №15 від 14.12.2022 було перераховано на рахунок Акціонерного товариства «Укрексімбанк» грошові кошти в сумі 426 982,90 гривень.
Згідно наданих пояснень грошові кошти в розмірі 67 577,04 гривень мають бути спрямовані на відшкодування витрат, пов'язаних з реалізацією майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог АТ «Укрексімбанк»:
- отримання витягів з державних реєстрів щодо заставного майна;
- оплату судового збору за отримання копій процесуальних документів у справі;
- поштові витрати, пов'язані з листуванням щодо погодження умов продажу майна безпосередньо із заставним кредитором, а в подальшому - в судовому порядку;
- сплата додаткової винагороди.
Відповідно до пункту 3 статті 30 КУзПБ додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі:
5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб;
3 відсотки суми погашених вимог кредиторів.
Додаткова винагорода не сплачується арбітражному керуючому у разі, якщо вимоги забезпеченого кредитора погашаються у зв'язку з продажеv такому кредитору майна, що забезпечує його вимоги.
Право вимоги додаткової грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів.
Отже, вищенаведеною нормою встановлені умови, розмір та момент виникнення права арбітражного керуючого на отримання додаткової винагороди як відповідне заохочення за належним чином виконану роботу з певним ефективним її результатом.
Кодексом в імперативній формі врегульовано, що розмір додаткової грошової винагороди встановлюється за фактом виконання арбітражним керуючим певних дій, зокрема: за повернення майна боржника, яке перебувало у третіх осіб та за погашення вимог кредиторів, а право вимоги виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів.
Кодексом не передбачено повноважень окремого кредитора або комітету кредиторів зменшувати розмір додаткової винагороди ліквідатора, а так само - відмовляти у її виплаті. Отже при наявності підстав, а саме при фактичному надходженні до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, ліквідатор має право на нарахування додаткової винагороди та її виплати.
Слід звернути увагу на те, що процедура банкрутства є специфічною процедурою, яка характеризуються притаманним тільки цій процедурі складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливим процесуальним правами та обов'язками. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб'єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.
За приписами частини 6 статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Отже, Кодексом визначено окремий порядок схвалення звіту арбітражного керуючого про здійснення та відшкодування витрат, що стосуються заставного майна - саме забезпеченим кредитором.
Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.07.2021 у справі №27/171б, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.10.2021, витрати пов'язані із здійсненням оцінки відповідного майна в розмірі 30 000,00 гривень включено до витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем заставного майна.
На переконання суду, витрати ліквідатора пов'язані з:
- отриманням витягів з державних реєстрів щодо заставного майна;
- оплатою судового збору за отримання копій процесуальних документів у справі;
- поштовими витратами на листування щодо погодження умов продажу майна безпосередньо із заставним кредитором, а в подальшому - в судовому порядку, також підлягають включенню до витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем заставного майна. При цьому, розмір таких витрат підлягає схваленню забезпеченим кредитором за наслідком розгляду відповідного звіту ліквідатора.
Крім того, незважаючи на імперативність норм частини 3 статті 30 КУзПБ щодо умов, розміру та підстав виникнення права арбітражного керуючого на отримання додаткової грошової винагороди, Кодексом не визначено за рахунок яких коштів, в разі реалізації заставного майна, має відбуватись отримання додаткової грошової винагороди ліквідатора: чи за рахунок коштів від реалізації заставного майна, чи за рахунок всіх кредиторів, як то основна винагорода арбітражного керуючого.
Господарський суд не може втручатись у визначений Кодексом України з процедур банкрутства певний процедурний порядок дій учасників та перебирати на себе повноваження порушуючи, змінюючи чи підміняючи його іншим.
Наявні у справі матеріали не містять доказів подання ліквідатором на схвалення Акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» звіту про здійснення та відшкодування витрат, що стосуються саме заставного майна.
При цьому, з пояснень Акціонерного товариства «Укрексімбанк» від 07.12.2022 слідує, що на його розгляд подавались такі звіти, проте, через відсуніть підтверджуючих документів, схвалені не були.
Так само, матеріали справи не містять й доказів звернення Акціонерним товариством «Укрексімбанк», як зацікавленої особи в отриманні коштів, що залишаться після здійснення відповідних виплат, за отриманням відповідних підтверджуючих доказів.
Скарг на дії чи бездіяльність ліквідатора до суду не надходило.
За затвердженням розміру та порядку відшкодування витрат, через недосягнення згоди, до господарського суду звернень не надходило.
Отже, лише у разі недосягнення згоди між ліквідатором та забезпеченим кредитором щодо визначення розміру та порядку відшкодування витрат арбітражного керуючого стосовно саме реалізованого заставного майна, таке схвалення має здійснюватися із застосуванням судового розсуду.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими законодавством про банкрутство, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Твердження Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» з приводу того, що ліквідатор не має права утримувати чи притримувати на ліквідаційному рахунку кошти від реалізації майна, яке є предметом забезпечення, є помилковими з огляду на таке.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, відшкодовуються витрати, пов'язані з утриманням та збереженням такого майна, сплачується винагорода оператора електронного майданчика. Склад та розмір таких витрат підлягають погодженню в порядку, визначеному цим Кодексом. Кошти, що залишилися після здійснення зазначених виплат, використовуються виключно для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, які забезпечує таке майно (ч.3 ст.61 КУзПБ).
Тобто, до моменту визначення розміру та здійснення відшкодування витрат, кошти, отримані від реалізації майна, що є предметом забезпечення, зберігаються на ліквідаційному рахунку боржника. Натомість, без визначення розміру витрат, що підлягають відшкодуванню, неможливе перерахування коштів отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, для задоволення вимог забезпеченого кредитора, адже Кодексом не передбачено повернення таких коштів чи стягнення надміру перерахованих.
Враховуючи відсутність схваленого забезпеченим кредитором звіту арбітражного керуючого про відшкодування витрат, що стосуються заставного майна, або визначеної в судовому порядку такої суми, господарський суд позбавлений можливості визначити розмір коштів, що підлягає чи не підлягає перерахуванню для задоволення вимог забезпеченого кредитора - Акціонерного товариства «Укрексімбанк».
Відтак, клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про зобов'язання ліквідатора здійснити перерахування з ліквідаційного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей» на користь кредитора Акціонерного товариства «Укрексімбанк» залишку коштів від продажу 01.02.2022 на аукціоні іпотечного майна не підлягає задоволенню.
Щодо клопотання про постановлення додаткової ухвали.
Підставою для постановлення окремої ухвали, на переконання Акціонерного товариства «Укрексімбанк», є умисне невиконання ліквідатором вимог КУзПБ щодо перерахування грошових коштів забезпеченому кредитору, фактичне привласнення таких коштів, зазначення в поданих до суду процесуальних документах кричуще низького професійного рівня в розумінні загального правозастосування та норм законодавства з процедур банкрутства, порушення обов'язків арбітражного керуючого, нанесення збитків кредитору - державному банку, що є обов'язком суду, з направленням такої ухвали до Міністерства юстиції України для запобігання їх повторенню.
Статтею 246 ГПК України передбачено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.246 ГПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.5 ст.246 ГПК України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (ч.6 ст.246 ГПК України).
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання (ч.6 ст.246 ГПК України).
Виходячи з аналізу правових норм ГПК України, суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено винесення окремої ухвали за клопотанням сторін у справі та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання.
Виходячи з аналізу правових норм ГПК України, суд зазначає, що винесення окремої ухвали є прерогативою суду в разі виявлення судом порушень сторонами законодавства або виявлення недоліків в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб.
Судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені ст. 246 ГПК України.
При розгляді клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про зобов'язання ліквідатора - арбітражного керуючого Карауш Юлії Вікторівни здійснити перерахування з ліквідаційного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Марвей» на користь кредитора - Акціонерного товариства «Укрексімбанк» залишку коштів від продажу 01.02.2022 на аукціоні іпотечного майна, господарським судом не встановлено грубих порушень КУзПБ з боку ліквідатора.
Як встановлено вище, до моменту визначення розміру та здійснення відшкодування витрат пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем відповідного майна, кошти, отримані від реалізації майна, що є предметом забезпечення, зберігаються на ліквідаційному рахунку боржника. Отже у відповідності до положень КУзПБ у ліквідатора до цього моменту не виникає обов'язку щодо перерахування грошових коштів забезпеченому кредитору.
Крім того, Кодексом України з процедур банкрутства не визначено часових обмежень щодо строків визначення розміру та здійснення відшкодування витрат пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем майна, що є предметом забезпечення.
Так за приписами частини 6 статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує здійснення та відшкодування його витрат в частині, що стосуються заставного майна перед забезпеченим кредитором.
З боку Акціонерного товариства «Укрексімбанк» не заперечувався факт отримання відповідних звітів, не надходило жодних скарг на бездіяльність ліквідатора щодо неподання таких звітів.
Проте, звіти ліквідатора не були погоджені Акціонерним товариством «Укрексімбанк», як забезпеченим кредитором, через неповноту доданих до них доказів (як стверджує сам кредитор).
При цьому, матеріали справи не містять й доказів звернення Акціонерного товариства «Укрексімбанк», як зацікавленої особи в отриманні коштів, що залишаться після здійснення відповідних відшкодувань, за отриманням відповідних підтверджуючих доказів.
З наведеного слідує, що таке погодження має бути проведено протягом розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання певних дій, прийняття обґрунтованих рішень.
Проте, суд бере до уваги, що тривалість погодження розміру відшкодування може бути обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов'язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.
Зокрема, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указами Президента України неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Необхідно зазначити, що ліквідатор - арбітражний керуючий Карауш Ю.В. зареєстрована та здійснює свою професійну діяльність в місті Києві, який з першого дня військової агресії перебував під постійними ворожими обстрілами, які становили загрозу життю та здоров'ю.
Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об'єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв'язку та інтернету.
Такі обставини істотно могли уповільнили ліквідатора, як щодо організаційно-технічного забезпечення робочого процесу, так і безпосереднього доступу до робочого місця.
Крім того, Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» не зазначено які закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено ліквідатором, на його переконання.
Відповідно, зважаючи на усе вищевказане суд приходить до висновку, що клопотання Акціонерного товариства «Укрексімбанк» про постановлення окремої ухвали відносно ліквідатора - арбітражного керуючого Карауш Ю.В. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст..ст. 30, 61, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234-235, 246 Господарського процесуального кодексу України, суд-
УХВАЛИВ
У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про зобов'язання ліквідатора вчинити певні дії - відмовити.
У судовому засіданні 21.12.2022 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.12.2022.
Апеляційна скарга може бути подана в порядку та строки передбачені ст.ст. 256-259 Господарського процесуального кодексу України до Східного апеляційного господарського суду.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.М. Фурсова