ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.12.2022м. ДніпроСправа № 904/3576/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор", с. Діброва Дніпровського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво", м. Дніпро
про стягнення 72 733,34 грн.
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" на свою користь 36 366,67 грн. збитків, 36 366,67 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні внаслідок чого позбавив Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" права на податковий кредит, чим спричинив збитки у розмірі 36 366,67 грн. Також на підставі пункту 6.12 договору позивачем нарахований штраф у розмірі 36 366,67 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2022 у справі №904/3576/22, яка була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" вручена 02.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали) №4930020584167, яке надійшло на адресу Господарського суду 21.11.2022.
Так, ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Також, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.
Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ВСТАНОВИВ:
14.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" (покупець) був укладений договір поставки №523508, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві деталі та приладдя для транспортних засобів, машини й устаткування для добувної промисловості, найменування, марку, кількість та вартість яких сторони узгоджують у специфікаціях (пункти 1.1, 1.2 договору).
Строк поставки товару, узгодженого сторонами у специфікації, складає 5 календарних днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати товару, передбаченої підпунктом 4.3.1 договору поставки, якщо інший строк поставки сторони не узгодили в специфікації (пункт 3.1. договору).
Згідно з пунктом 4.3. договору вартість товару є твердою та перегляду не підлягає з моменту підписання відповідної специфікації. Оплата товару за даним договором здійснюється покупцем в безготівковому порядку в національній валюті наступним чином:
- попередня оплата в розмірі 30 % від вартості товару, узгодженого сторонами у специфікації, здійснюється покупцем протягом 5 банківських днів від дати підписання відповідної специфікації та отримання рахунку. У рахунку-фактурі повинно бути зазначено: номер та дата договору, номер та дата специфікації, вартість, кількість та найменування товару (пункт 4.3.1. договору).
- остаточний розрахунок в розмірі 70 % від вартості товару, узгодженого сторонами у специфікації, здійснюється покупцем протягом 3 банківських днів з дати приймання товару та підписання видаткових накладних (пункт 4.3.2. договору).
- покупець має право здійснити оплату на підставі рахунку-фактури, отриманого факсом. В цьому разі факс-копія рахунку-фактури має юридичну силу і діє до отримання покупцем оригіналу рахунку-фактури, який постачальник зобов'язаний відправити покупцю цінним листом з описом вкладенням не пізніше наступного дня з моменту відправлення покупцю факс-копії рахунку. Факсимільній зв'язок здійснюється за телефоном, вказаним у розділі 12 договору. Якщо постачальник не виконав свого обов'язку щодо відправки оригіналу рахунку-фактури або направив рахунок-фактуру, що суперечить змісту факс-копії рахунку-фактури, отриманого раніше покупцем, факс-копія рахунку фактури визнається сторонами повноцінним юридичним документом, що визнається сторонами як доказ у суді (пункт 4.4. договору).
Відповідно до пунктів 10.1-10.3 договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2022. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. Закінчення строку договору не звільніє сторони від обов'язку щодо сплати неустойки та процентів за користування чужими грошовими коштами.
22.11.2021 сторони узгодили у специфікації №7 поставку ківшу скельного, вартістю 545 500,00 грн з урахуванням ПДВ 20%.
На виконання умов договору 26.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" попередню оплату у сумі 327 300,00 грн платіжним дорученням № 6328 за ківш скельний.
26.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" зареєструвало податкову накладну № 336 в Єдиному реєстрі податкових накладних за фактом отримання оплати у сумі 327 300,00 грн.
17.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" ківш скельний, вартістю 545500,00 грн з урахуванням ПДВ20%, про що було складено видаткову накладну №387.
17.12.2021 реєстрація податкової накладної № 348 за фактом отримання товару була зупинена.
28.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" остаточний розрахунок у сумі 218 200,00 грн платіжним дорученням № 6628 за ківш скельний.
09.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" засобами АТ "Укрпошта" вимогу, в якій просило відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" збитки по договору поставки № 523508 від 14.12.2020 у вигляді неотриманого податкового кредиту у сумі 36 366,67 грн. протягом 7 (семи) календарних днів з дати відправлення даної вимоги шляхом перерахування зазначених грошових коштів на розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 в АТ "Державний ощадний банк України".
27.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво"отримало вимогу, але відповіді Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" не надало, збитки не відшкодувало.
16.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" подало до ГУ ДПС у Дніпропетровської області через електронний кабінет платника податку Додаток №7 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року щодо порушення продавцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на суму 36 366,67 гривень податку на додану вартість.
19.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" звернулось до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з запитом на інформацію в порядку статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", в якому просило надати інформацію щодо підстав зупинення реєстрації податкової накладної № 348 від 17.12.2021, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" по договору поставки № 523508 від 14.12.2020 на суму податку на додану вартість у розмірі 36 366,67 грн; надати інформацію щодо виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" вимог ДПС або оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" дій ДПС щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 348 від 17.12.2021.
27.09.2022 ГУ ДПС у Дніпропетровській області надало відповідь Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор", у якій повідомила, що реєстрація зазначеної податкової накладної зупинена в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8474 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Також зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" станом на 26.09.2022 не скористалось правом, визначеним пунктом 4 Порядку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, щодо надання пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.
Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" не виконало своїх зобов'язань щодо реєстрації податкової накладної № 348, не виконало вимог ДПС та не оскаржило дії ДПС у судовому порядку, якщо вони були неправомірні. У зв'язку з цим, сума неотриманого податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" складає 36 366,67 грн, що є збитками Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор", за порушення умов договору просить стягнути штраф у розмірі 36 366,67 грн.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 36 366,67 грн суми збитків, завданих у вигляді неотриманого податкового кредиту та 36 366,67 грн штрафу.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору поставки товару №523508 від 14.12.2020, факт виставлення рахунку на оплату товару, оплати такого рахунку, факт поставки / непоставки товару в повному обсязі, факт реєстрації / не реєстрації податкової накладної на поставлений товар за договором, наявність підстав для стягнення збитків завданого у вигляді недоотриманого податкового кредиту та штрафу.
За приписами статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 3.5. договору при передачі товару постачавльник зобов'язаний надати покупцю товаросупроводжувальну документацію:видаткову накладну, рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, технічну документацію, документацію, що підтверджує якість товару, податкову накладну, складену в єлектронній формі з дотриманням умов щодо її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем послуг. Таким чином обов'язок скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво".
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пп."а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстра податкових накладних, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Як вже зазначалось, згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів / послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов'язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 №21.
Разом з тим, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, належним способом захисту для позивача є саме звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За приписами частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" не виконало своїх зобов'язань щодо реєстрації податкової накладної № 348, не виконало вимог ДПС та не оскаржило дії ДПС у судовому порядку, якщо вони були неправомірні, у зв'язку з цим Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор"було позбавлене права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 36 366,67 грн.
При цьому, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).
Отже має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Наведена правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (стаття 611 Цивільного кодексу України).
У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Сторона, що порушила цей договір, зобов'язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням (пункт 6.6. договору).
Відповідно до пункту 6.7 договору сплата стороною штрафних санкції (штрафу, пені) не звільняє її від обов'язку відшкодувати за вимогою іншої сторони збитки, завдані порушенням договору (реальні збитки та упущену вигоду) у повному обсязі, а відшкодування збитків не звільняє її від обов'язку сплатити за вимогою іншої сторони штрафні санкції у повному обсязі.
Якщо Державною фіскальною службою України, або її структурним (територіальним) підрозділом податкова накладна постачальника заблокована в єдиному реєстрі податкових накладних в порядку, передбаченому податковим кодексом України, і таке блокування триває більше ніж 30 (тридцять) робочих днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 100% від розміру не отриманого покупцем податкового кредиту (пункт 6.12. договору).
Позивач на підставі пункту 6.12 договору нарахував та просить стягнути з відповідача 36 366,67 грн. штрафу.
Згідно відповіді ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 27.09.2022 реєстрація податкової накладної № 348 від 17.12.2021 зупинена в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8474 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій; Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" станом на 26.09.2022 не скористалось правом, визначеним пунктом 4 Порядку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, щодо надання пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 36 366,67 грн.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 36 366,67 грн. збитків завданих у вигляді неотриманого податкового кредиту та 36 366,67 грн. штрафу.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2 481,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" про стягнення 72 733,34 грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Оланво" (49038, м. Дніпро, вул. Мудрого Ярослава князя, буд. 68, ідентифікаційний код 43824946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" (52542, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Діброва, вул. Шкільна, буд. 1, ідентифікаційний код 33826161) 36 366,67 грн (тридцять шість тисяч триста шістдесят шість гривень 67 коп.) збитків, завданих у вигляді неотриманого податкового кредиту, 36 366,67 грн (тридцять шість тисяч триста шістдесят шість гривень 67 коп.) штрафу, 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.12.2022.
Суддя Ю.А. Бажанова