ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.12.2022м. ДніпроСправа № 904/4219/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу
за позовом Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради (м. Жовті Води, Дніпропетровська область)
до Управління житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради (м. Жовті Води, Дніпропетровська область)
про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії за державні кошти № 876/21 від 22.02.2021 у загальному розмірі 40 149 грн. 02 коп.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Управління житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради (далі - відповідач) заборгованість за договорами купівлі-продажу теплової енергії за державні кошти № 876/21 від 22.02.2021 у загальному розмірі 40 149 грн. 02 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 29 340 грн. 62 коп. - основний борг;
- 1 852 грн. 69 коп. - пеня;
- 7 717 грн. 11 коп. - інфляційні втрати;
- 1 238 грн. 60 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії за державні кошти № 876/21 від 22.02.2021 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену позивачем теплову енергію за період з січня по грудень 2021 року, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 29 340 грн. 62 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 3.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 11.03.2021 по 30.09.2022 в загальній сумі 1 852 грн. 69 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період з березня 2021 року по вересень 2022 року у сумі 7 717 грн. 11 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 11.03.2021 по 30.09.2022 у сумі 1 238 грн. 60 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481 грн. 00 коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (пункт 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронною поштою відповідача є z.vody@i.ua (а.с.52).
Суд відзначає, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронна пошта відповідача - z.vody@i.ua є офіційною електронною адресою відповідача у розумінні законодавства, в тому числі Господарського процесуального кодексу України.
Належних та допустимих доказів того, що вказана електронна адреса не є офіційною електронною адресою відповідача, або перестала працювати, відповідачем не надано.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У зв'язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції, про що 23.05.2022 на сайті Судової влади України розміщене відповідне оголошення (https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/pres-centr/news/1276874/), ухвала суду від 21.11.2022 суду була направлена учасникам справи засобами електронного зв'язку, а саме:
- позивачу на електронну пошту teplonet@ukr.net, яку він зазначив у позовній заяві;
- відповідачу на електронну пошту z.vody@i.ua, яку зазначено у позовній заяві, у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань договорі та листі підприємства, який залучено до матеріалів позовної заяви; а також шляхом передачі телефонограми на номери телефонів 0565260085, який зазначений у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та на номери 066-52-58-959, 097-07-66-875, які зазначені у договорі.
Так, господарським судом було долучено до матеріалів справи Довідку про доставку електронного листа, якими підтверджується, що ухвала суду від 21.11.2022 була доставлена відповідачу на електронну пошту z.vody@i.ua, яку зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.57-58), а також в його Електронний кабінет в системі "Електронний суд" (а.с.56). Також відповідачу була передана телефонограма, яка була отримана представником відповідача 07.12.2022 (а.с.59).
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вказане, відповідач, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 21.11.2022 отримав ухвалу суду від 21.11.2022, що підтверджується Довідками про доставку електронного листа на електронну пошту відповідача та в його Електронний кабінет (а.с.56-58).
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 21.11.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи дату отримання ухвали суду відповідачем на свою офіційну електронну пошту та в Електронному кабінеті - 21.11.2022, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 06.12.2022 включно.
Слід наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково наданий строк - три тижні, господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.
Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Отже, станом на 28.12.2022 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
ВСТАНОВИВ:
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про купівлю-продаж теплової енергії, строк дії договору, умови відпуску теплової енергії та її оплати, факт відпуску теплової енергії, її загальна вартість, настання строку її оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати, правомірність заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 22.02.2021 між Комунальним підприємством "Жовтоводськтепломережа" (далі - постачальник, позивач) та Управлінням житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради (далі - споживач, відповідач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії за державні кошти № 876/21 (далі - договір, а.с. 18-20), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується продавати (постачати) споживачеві теплову енергію у відповідності з умовами договору, а споживач зобов'язується своєчасно проводити оплату за спожиту теплову енергію за затвердженими тарифами в строки, передбачені договором.
Відповідно до умов пунктів 1.3., 1.4. договору найменування: ДК 021:2015 "09320000-8" (теплова енергія) (лот 2 постачання теплової енергії в житловому фонді соціального призначення) (далі - теплова енергія). Кількість наданих послуг: 24,5083 Гкал.
У пункті 9.1. договору сторони дійшли згоди, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до повного здійснення. Сторони домовились, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України, умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2021.
Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання, який підпадає під правове регулювання норм § 5 "Постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу" глави 54 розділу ІІІ Цивільного кодексу України, норм § 3 "Енергопостачання" глави 30 розділу VІ Господарського кодексу України та спеціального законодавчого акту - Закону України "Про теплопостачання".
Так, основним видом діяльності Комунального підприємства теплових мереж "Жовтоводськтепломережа" є виробництво та постачання теплової енергії.
Позивач є теплогенеруючою та теплопостачальною організацією в розумінні статті 1 Закону України "Про теплопостачання" (далі - Закон) як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Відповідно до частин 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
За змістом статті 1 Закону України "Про теплопостачання" споживачем теплової енергії визнається особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Зазначене кореспондує з положеннями Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, за змістом яких споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єкт підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
У відповідності до статті 24 Закону України "Про теплопостачання" основним обов'язком споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до пункту 2.1. договору теплова енергія постачається на об'єкти споживача, які розташовані відповідно до додатку 1, з параметрами теплоносія, які відповідають режимам постачання теплової енергії. Максимальне теплове навантаження - Гкал/год. Загальна площа - 210,50 м квадратних.
У Додатку 1 до договору "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" - "Перелік нерухомого майна, переданого в оперативне управління Управління ЖКГ Жовтоводської міської ради, сторони визначили, що Житловий фонд соціального призначення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа - планове споживання - 24,5083 Гкал.:
- по вул. Ціолковського, 9/9 - площа 42,50 м2;
- по вул. М. Грушевського, 36/21 - площа 46,80 м2;
- по провул. Запорізький, 15/98 - площа 45,00 м2;
- по вул. М. Грушевського, 22/13 - площа 36,70 м2;
- по вул. Франка, 34/13 - площа 39,50 мм2.
Згідно з пунктом 4.1. договору для комерційного обліку споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до умов пункту 1.2. договору тарифи на теплову енергію затверджуються у відповідності до Законів України "Про теплопостачання", "Про житлово-комунальні послуги", "Про місцеве самоврядування в Україні".
Пунктом 3.3. договору передбачено, що тариф на теплову енергію затверджений рішенням виконкому № 511 від 13.12.2018 та становить 1 808 грн. 77 коп./Гкал (з ПДВ). Ціна договору складає 44 329 грн. 88 коп., в тому числі ПДВ - 7 388 грн. 31 коп.
Враховуючи той факт, що з 08.09.2021 Кабінетом міністрів України було внесено низку змін до правил та типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, які удосконалюють порядок отримання споживачами послуги КП "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради на адресу Управління ЖКГ Жовтоводської міської ради було направлено лист за вихідним № 802/21 від 25.10.2021 з додатковою угодою про розірвання договору № 826/21 (відповідно до пункту 9.4. абзацу 3) та проект нового договору про надання послуг з постачання теплової енергії № 22/21 (для погодження). Як зазначив позивач у позовній заяві, вказаний лист відповідачем було проігноровано.
В той же час, незважаючи на відсутність цивільно-правових угод між Управлінням ЖКГ Жовтоводської міської ради та Комунальним підприємством "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради на період з 01.10.2021 по 31.12.2021, Комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради фактично є споживачем та виконавцем житлово-комунальної послуги. Тобто, починаючи з 28.10.2021, відповідно до розпорядження міського голови Жовтоводської міської ради № 400/01-02р-21 від 25.10.2021 "Про початок опалювального сезону 2021-2022 року на території Жовтоводської міської територіальної громади", яке затверджене рішенням Виконавчого комітету № 84 від 30.03.2022, Комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради надавав послуг з теплопостачання Управлінню ЖКГ Жовтоводської міської ради на об'єкти житлового фонду соціального призначення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, що розташовані за наступними адресами: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Ціолковського, 9/9; вул. М. Грушевського 36/21; пров. Запорізький 15/98; вул. М. Грушевського 22/13; вул. Франка 34/13.
Окрім того, факт підтвердження надання позивачем відповідачу послуг з теплопостачання по вказаним об'єктам підтверджується актами підключення житлових будинків та листом від КП "ВЖРЕО" Жовтоводської міської ради № 01-07/1291 від 18.11.2021.
Як зазначає позивач, 12.01.2022 на адресу Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради було передано копію типового договору найму соціального житла № 54 за адресою Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. М. Грушевського буд. 22, кв. 13, що укладений між Управлінням ЖКГ Жовтоводської міської ради та фізичної особою 16.09.2020. Таким чином КП "Жовтоводськтепломережа" ЖМР здійснила перерахунок за вказаною вище квартирою за період з жовтня 2020 року по грудень 2021 року (включно).
Так, Управлінню ЖКГ Жовтоводської міської ради було виставлено позивачем рахунок № 14-0000221 від 28.01.2022 за мінусом - 8 483 грн. 14 коп. та акт здачі-прийняття робіт (послуг) № 14-У000248 від 28.01.2022.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач в період з січня 2021 року по грудень 2021 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 29 340 грн. 62 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами, а саме:
- Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 14-0000255 від 28.02.2021 (а.с. 21), в оплату якого виставлений рахунок № 14-0000199 від 28.02.2021 на суму 16 568 грн. 36 коп. (а.с. 21);
- Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 14-0000397 від 31.03.2021 (а.с. 22), в оплату якого виставлений рахунок № 14-0000312 від 31.03.2021 на суму 6 873 грн. 34 коп. (а.с. 22);
- Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 14-0000444 від 13.04.2021 (а.с. 23), в оплату якого виставлений рахунок № 14-0000356 від 13.04.2021 на суму 904 грн. 39 коп. (а.с. 23);
- Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 14-0000721 від 31.10.2021 (а.с. 32), в оплату якого виставлений рахунок № 14-0000429 від 31.10.2021 на суму 343 грн. 51 коп. (а.с. 32);
- Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 14-0000876 від 30.11.2021 (а.с. 33), в оплату якого виставлений рахунок № 14-0000532 від 30.11.2021 на суму 5 139 грн. 39 коп. (а.с. 33);
- Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 14-0001001 від 31.12.2021 (а.с. 34), в оплату якого виставлений рахунок № 14-0000633 від 31.12.2021 на суму 7 994 грн. 77 коп. (а.с. 34).
Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності претензій відповідача щодо обсягів, строку, вартості та якості відпущеної теплової енергії. Відомості щодо їх наявності суду також не повідомлені.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2022 Комунальне підприємство "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради на адресу Управління житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради направило акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2022 та повторно Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 01.02.2021 по 31.12.2021 для погодження та підписання. Відповідач на вказаний лист відповіді не надав, акт звірки взаєморозрахунків та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не повернув.
При цьому, враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця (теплопостачальної організації) за договором надати послуги з постачання теплової енергії відповідає обов'язок споживача оплатити вартість цих послуг.
Згідно з нормами статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Також, законом визначений обов'язок споживача сплачувати за отриману теплову енергію саме теплопостачальній організації.
У пункті 3.1. договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів згідно з рахунком та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) постачальника. Строк оплати - до 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно з пунктом 3.2. договору споживач має право самостійно здійснювати авансові платежі з остаточним розрахунком згідно з рахунком постачальника.
Відповідач зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії в повному обсязі не виконав, спожиту теплову енергію за період з січня по грудень 2021 року у визначені договором строки не оплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 29 340 грн. 62 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 3.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 11.03.2021 по 30.09.2022 в загальній сумі 1 852 грн. 69 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період з березня 2021 року по вересень 2022 року у сумі 7 717 грн. 11 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 11.03.2021 по 30.09.2022 у сумі 1 238 грн. 60 коп. вказане і є причиною виникнення спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В силу вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.
Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Так, матеріалами справи підтверджується належне виконання своїх зобов'язань позивачем, в свою чергу відповідачем вони систематично порушувались, спожита в період з січня 2021 року по грудень 2021 року теплова енергія відповідачем оплачена не була, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 29 340 грн. 62 коп.
При цьому, господарський суд встановив, що строк оплати за відпущену в період з січня 2021 року по грудень 2021 року теплову енергію є таким, що настав, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 29 340 грн. 62 коп. обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 29 340 грн. 62 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Умовами пункту 3.5. договору визначено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та пеню.
За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 3.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 11.03.2021 по 30.09.2022 в загальній сумі 1 852 грн. 69 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с. 14-17), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення (за кожним рахунком на оплату окремо), арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви (а.с. 14-17), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1 852 грн. 69 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період з березня 2021 року по вересень 2022 року у сумі 7 717 грн. 11 коп.
З приводу вказаних вимог позивача суд зазначає таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, зробленого позивачем (а.с.14-17), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди нарахування інфляційних втрат; розрахунок проведено з урахуванням вказаних вище положень.
Отже, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем (а.с. 14-17), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 7 717 грн. 11 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати газу у строки, визначені умовами договору, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України були заявлені до стягнення 3% річних за загальний період прострочення з 11.03.2021 по 30.09.2022 у сумі 1 238 грн. 60 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с.14-17), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення (за кожним рахунком на оплату окремо) арифметично розрахунок проведено також вірно.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 1 238 грн. 60 коп.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 2 481 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради до Управління житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії за державні кошти № 876/21 від 22.02.2021 у загальному розмірі 40 149 грн. 02 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Управління житлово-комунального господарства, капітального будівництва, комунальної власності та регулювання земельних відносин Жовтоводської міської ради (бульвар Свободи, будинок 56/128, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52204; ідентифікаційний код 36916734) на користь Комунального підприємства "Жовтоводськтепломережа" Жовтоводської міської ради (вулиця 8 березня, будинок 42, м. Жовті Води, Дніпропетровська область, 52204; ідентифікаційний код 23645975) - 29 340 грн. 62 коп. - основного боргу, 1 852 грн. 69 коп. - пені, 7 717 грн. 11 коп. - інфляційних втрат, 1 238 грн. 60 коп. - 3% річних та 2 481 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний 28.12.2022.
Суддя Ю.В. Фещенко