ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.12.2022м. ДніпроСправа № 922/1595/22
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 922/1595/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД"
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою від 09.09.2022 за вих. №231790 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач) про стягнення 443.408,26 грн основної заборгованості.
Фактичною підставою позовних вимог визначено договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 № 0033.
Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.09.2022 позовну заяву з доданими до неї документами направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/1595/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2022.
Ухвалою від 19.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Через відділ документального забезпечення від відповідача 22.12.2022 (електронною поштою) та 26.12.2022 (Укрпоштою) надійшов відзив. Також відповідач заявив клопотання, у якому просить суд відстрочити виконання судового рішення на 12 місяців. Вказане клопотання не викладене окремим документом, а міститься у відзиві.
Ухвалою від 26.12.2022 відповідача зобов'язано невідкладно направити на адреси інших учасників справи копію відзиву з доданими до нього документами листом з описом вкладення, докази чого негайно надати суду. Вирішення питання про прийняття відзиву з доданими до неї документами відкладено.
Оскільки відповідач не виконав вимог ухвали від 26.12.2022, а строк вирішення спору по суті сплив, суд відзив до розгляду не прийняв. Водночас, клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення на 12 місяців (яке, хоч і не викладене окремим документом) суд вважає за можливе прийняти до розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги мотивовані тим, що наявними у справі письмовими доказами є доведеним факт прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором, а тому з відповідача підлягає стягненню сума основної заборгованості.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач у визначений строк відзив не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; виконання договору; оплати вартості використаної (купованої) електричної енергії; наявності/відсутності заборгованості за договором.
Суд встановив, що у зв'язку із відокремленням функцій з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, з 01.01.2019 позивач є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268.
Позивач, як постачальник електричної енергії за вільними цінами, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до пункту 1.2.7 ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Так, відповідач звернувся до позивача із заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії споживачу (арк. 8-9, том 1) та приєднався до умов договору на умовах комерційної пропозиції постачальника № 2. Датою початку постачання електричної енергії визначено 01.01.2019.
Таким чином, 01.01.2019 між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі - відповідач, споживач) був укладений договір № 0033 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір).
Цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - відповідачу, споживачу) постачальником електричної енергії (далі - позивачем, постачальником) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору (п. 1.1).
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2).
Згідно з п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії, визначається у розділі 5 договору.
Так, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору (п. 5.1).
Відповідно до п. 5.2 договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Інформація про діючу ціну електричної енергії, в силу п. 5.3 договору, має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування.
Пунктом 5.4 договору визначено, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (п. 13.1 договору).
Відповідно до п. 13.5 договору, його дія також припиняється у таких випадках: анулювання постачальнику ліцензії на постачання; банкрутства або припинення господарської діяльності постачальником; у разі зміни власника об'єкта споживача; у разі зміни електропостачальника.
Позивач сформував для сплати відповідачу рахунки за електричну енергію спожиту у період з березня 2022 року до червня 2022 на загальну суму 443.408,26 грн, а саме:
рахунок за електричну енергію нараховану в березні 2022 року на суму 139.719,11грн (арк. 23, том 1);
рахунок за електричну енергію нараховану в квітні 2022 року на суму 121.434,80грн (арк. 24, том 1);
рахунок за електричну енергію нараховану в травні 2022 року на суму 96.638,56грн (арк. 25, том 1);
рахунок за електричну енергію нараховану в червні 2022 року на суму 85.615,79грн (арк. 26, том 1).
Також матеріали справи містять акти приймання-передачі електричної енергії за березень 2022 року на суму 139.719,11 грн (арк. 27, том 1), квітень 2022 року на суму 121.434,80 грн (арк. 28, том 1), травень 2022 року на суму 96.638,56 грн (арк. 29, том 1) та червень 2022 року на суму 85.615,79 грн (арк. 30, том 1), які не підписані з боку відповідача.
В якості доказів направлення на адресу відповідача актів приймання-передачі електричної енергії за період з лютого 2022 року до червня 2022 року, рахунків за електричну енергію за період з лютого 2022 року до червня 2022 року позивач долучив до позовної заяви опис вкладення у цінний лист, списки згрупованих відправлень та фіскальний чек від 15.06.2022 (арк. 31-36, том 1).
Оскільки відповідач на оплатив виставлені позивачем рахунки у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 443.408,26 грн основної заборгованості.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Між сторонами укладений договір про постачання електричної енергії споживачу, який є договором приєднання і укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк.
Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, а в даному випадку, надання підписаної споживачем заяви-приєднання.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 ЦК України та § 3 глави 30 ГК України.
Відповідно до пункту 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Згідно з пунктом 4.13. Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Таким чином, згідно з пунктами 4.3, 4.13, підпункту 30 пункту 5.1.2. ПРРЕЕ обсяги споживання електричної енергії підтверджуються адміністратором комерційного обліку, функції якого, згідно з пунктом 10 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, виконує відповідний оператор систем розподілу.
На виконання умов договору позивач продав відповідачу електричну енергію у період з березня 2022 року до червня 2022 року на загальну суму 443.408,26 грн, що підтверджується актами приймання-передачі електричної енергії за березень 2022 року на суму 139.719,11 грн (арк. 27, том 1), квітень 2022 року на суму 121.434,80 грн (арк. 28, том 1), травень 2022 року на суму 96.638,56 грн (арк. 29, том 1) та червень 2022 року на суму 85.615,79 грн (арк. 30, том 1), які не підписані з боку відповідача.
З урахуванням спожитих обсягів електричної енергії позивач сформував рахунки на суму 443.408,26 грн, а саме рахунок за електричну енергію нараховану в березні 2022 року на суму 139.719,11грн (арк. 23, том 1), рахунок за електричну енергію нараховану в квітні 2022 року на суму 121.434,80грн (арк. 24, том 1), рахунок за електричну енергію нараховану в травні 2022 року на суму 96.638,56грн (арк. 25, том 1), рахунок за електричну енергію нараховану в червні 2022 року на суму 85.615,79грн (арк. 26, том 1).
В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд встановив, що згідно з умовами п. 5.1 комерційної пропозиції, строк оплати електричної енергії поставленої у період з березня 2022 року до червня 2022 року є таким, що настав.
В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач отриману від позивача електричну енергію не оплатив, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 443.408,26 грн.
Доказів оплати електричної енергії в сумі 443.408,26 грн відповідач не надав.
Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 443.408,26 грн є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення на 12 місяців, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке. У статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується, зокрема, про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Отже, процесуальним законом передбачена можливість надання відстрочки або розстрочки виконання рішення в момент його прийняття, при цьому, підстави для такої відстрочки або розстрочки містяться у статті 331 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду такої заяви на стадії виконання рішення, а саме: підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 4 та 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Клопотання відповідача мотивоване тим, що заборгованість за спожиту електроенергію утворилася через вимушене зупинення господарської діяльності, зумовлене військовою агресію російської федерації проти України, тобто не з вини відповідача, а тому останній має право розраховувати па відстрочення рішення суду, яке більш того, за існуючих обставин є єдиним шляхом реального виконання зобов'язань, оскільки погашення заборгованості може відбутись лише після утворення джерела виплат від результатів діяльності.
Однак відповідач не надав жодних доказів на підтвердження вказаних обставин щодо зупинення його господарської діяльності.
Відтак, господарський суд зазначає, що наведені відповідачем обставини, без подання відповідних доказів, не є підставою для надання відстрочки виконання рішення суду. Однак, відповідач не позбавлений права звернутись до суду із заявлю про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення в порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ХАРКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА, будинок 28А, офіс 111; ідентифікаційний код 01056379) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (Україна, 61037, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ПЛЕХАНІВСЬКА, будинок 126; ідентифікаційний код 42206328) 443.408,26 грн (чотириста сорок три тисячі чотириста вісім грн 26 к.) основної заборгованості, 6.651,12 грн (шість тисяч шістсот п'ятдесят одну грн 12 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк