ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2022 Справа №607/12412/22
м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №097072 від 11 вересня 2022 року вбачається, що «11 вересня 2022 року о 15 год. 35 хв. на а/д М-09, 12км+800м, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки SSANGYONG KYRON, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора ALCOTEST DRAGER ARHS 0251, що підтверджується тестом №1693 від 11 вересня 2022 року, результат огляду становить 0,32 проміле, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вищевказаного адімінстративного правопорушення не визнав та пояснив, що обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №097072 від 11 вересня 2022 року не відповідають дійсності.
Адвокат Матвіяса А.Б. звернувся до суду із клопотанням про закриття провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Зокрема, у вказаному клопотанні адвокат зазначає, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки : 1) не доведено факт зупинки поліцейським транспортного засобу SSANGYONG KYRON, номерний знак НОМЕР_1 , у час, зазначений в Протоколі; 2) не доведено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 15 год. 35 хв. 11.09.2022 автошляхом М-09; 3) у поліцейської не було підстав для проведення огляду ОСОБА_1 для виявлення ознак алкогольного сп'яніння; 4) факт проведення та результати огляд ОСОБА_1 для виявлення ознак алкогольного сп'яніння не зафіксовані відеозаписом, свідки цього також відсутні. Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять направлення ОСОБА_1 для проведення огляду на стан сп'яніння до КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР, що є свідченням того, що він не погодився з результатами огляду, проведеного поліцейським із застосуванням невідомого спеціального технічного засобу. Однак, будь-яких відомостей про медичний огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР та результатів такого огляду матеріали справи не містять, що свідчить про недійсність огляду, проведеного поліцейською. Таким чином, проведений 11.09.2022 року з порушеннями вимог закону огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, процедура та результати якого не зафіксовані відеозаписом, за відсутності свідків є недійсним.
Суд, дослідивши матеріали адміністративного провадження, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, дійшов наступних висновків.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ст. 280 КУпАП.
В свою чергу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10ПДР України).
Відповідно до роз'яснень викладених у п.27 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також, про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 27 вищевказаної постанови, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення особи до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. Рух це процес переміщення, зміна положення тіла відносно інших тіл у просторі.
Отже, під керуванням транспортним засобом треба розуміти виконання функцій водія, тобто вчинення дій, що призвело до зміни положення транспортного засобу відносно початкового. Суб'єктом правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у цьому випадку є водій транспортного засобу.
Разом із тим, у відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
При цьому, суд зазначає, що будь-які докази про те, що 11 вересня 2022 року о 15 год. 35 хв. на а/д М-09, 12км+800м, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки SSANGYONG KYRON, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, в матеріалах справи відсутні, як і відсутні будь-які дані, які б підтвердили, що останній був зупинений працівниками поліції в ході керування транспортним засобом.
При цьому, відеозапис, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, починається о 16 год. 16 хв. 11.09.2022 року, а згідно протоколу ОСОБА_1 вчинив правопорушення о 15 год. 35 хв., тобто за 41 хвилину до початку фіксації нагрудною камерою поліцейської подій біля автомобіля Dacia Logan червоного кольору.
У звязку з наведеним, вищевказаний диск з відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції суд оцінює критично, та він не може бути покладений в основу судового рішення на доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 чітко та адекватно відповідає на всі запитання поліцейських, а його поведінка та координація рухів повністю відповідають обстановці, за якої відбувається його спілкування з поліцейськими.
Також з відеозапису неможливо встановити чи встановлювалися взагалі у водія ознаки сп'яніння, які б давали підстави для проведення огляду останнього.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме з відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, поліцейський без пояснення на те підстав, запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, будь-яких ознак алкогольного сп'яніння, які викликали б сумнів у працівника поліції ним не встановлювалися.
Також, слід зазначити, що під час огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не висловлював будь-яких зауважень до дій поліцейських. Про той факт, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, свідчить направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 направляється для проведення огляду на стан сп'яніння до КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР.
Частини 3 та 6 статті 266 КУпАП передбачають, що у разі незгоди водія транспортного засобу з результатом огляду на стан сп'яніння, проведеного поліцейським, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статі 266 КУпАП.
Форма направлення, яке складалось для проведення огляду ОСОБА_1 для виявлення ознак сп'яніння, затверджена Інструкцією і є додатком до неї.
Оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення містять направлення ОСОБА_1 для проведення огляду на стан сп'яніння до КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР, то це є свідченням того, що він не погодився з результатами огляду, проведеного поліцейським із застосуванням невідомого спеціального технічного засобу, однак, будь-яких відомостей про медичний огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР та результатів такого огляду матеріали справи не містять.
Зважаючи на викладені обставини, які дають підстави для сумніву на предмет наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, про що свідчить запис із відеокамери поліцейського, а також законності процедури огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, суд ставить під сумнів законність вимог поліцейських щодо проходження огляду на стан сп'яніння останнього, а також саму процедуру такого огляду.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Належних та допустимих доказів, які б підтверджували викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять, при цьому нормами КУпАП не покладено на суд обов'язку збирання доказів у справі, тому суд, у відповідності до принців дизпозитивності та безсторонності, приймає рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
В свою чергу сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів, не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладенні в ньому повинні бути доведені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
На підставі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КпАП необхідно закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 251, 255, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою ст.7 та частиною першою ст.287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
CуддяТ. Я. Багрій