Справа № 598/1758/22
провадження № 3/598/1193/2022
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" грудня 2022 р. суддя Збаразького районного суду Тернопільської області Левків А.І., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 2 (м.Ланівці) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст.173-2 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 17 жовтня 2022 року приблизно о 00 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , в житловому будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме висловлював на її адресу нецензурною лайкою та погрози фізичною розправою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідальність за ч.2 ст.173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вказане порушення.
В казаний адміністративний матеріал 30 листопада 2022 року повертався на доопрацювання, однак недоліки вказані у постанові суду не були виконані.
У відповідності до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
Враховуючи викладене, в справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що воно вчинене повторно, а також не зазначено, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, дослідивши надані матеріали, враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи, а тому вважаю, що оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, що правопорушення вчинене повторно, а тому в його діях відсутній склад правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП і в його притягненні до адміністративної відповідальності за даною статтею слід відмовити, а справу провадженням закрити за відсутністю події та складу даного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2 ч.2, 247 п.1, 284 КУпАП, суддя
постановив:
В притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП відмовити, а дану справу провадженням закрити за відсутністю події та складу даного правопорушення.
На дану постанову може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Андрій ЛЕВКІВ