Справа № 595/1566/22
Провадження № 3/595/840/2022
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.12.2022 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженої, непрацюючої, до адміністративної відповідальності протягом року не притягалася,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 279875 від 05 грудня 2022 року, 14 листопада 2022 року близько 17 год 00 хв ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 ображала свою братову ОСОБА_2 різними нецензурними словами, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру та адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вину заперечила. Пояснила, що жодних нецензурних слів до ОСОБА_2 14 листопада 2022 року вона не говорила.
Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Виходячи з аналізу частини 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вчинення особою дій, передбачених даною статтею, тягнуть за собою завдання шкоди фізичному або психологічному здоров'ю особи, у відношенні якої вчиненні дії, тобто, настання певних наслідків.
Всупереч цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення представник органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто інспектор поліції, при викладенні фактичних обставин вчиненого не зазначив, чи було завдано шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої та якої саме, не зазначені наслідки, настання яких є обов'язковою умовою згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Водночас, працівником поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не зібрано жодних доказів того, що ОСОБА_1 перебуває у родинних відносинах з ОСОБА_2 .
Таким чином, матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не підтверджується наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При цьому судом враховуються положення ст. 62 Конституції України, у відповідності до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, а тому вважає, що провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності щодо нього слід закрити за відсутністю в її діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 173-2, 245, 247, 252, 255, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу може бути подано до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л. І. Созанська