УХВАЛА
27 грудня 2022 року
м. Київ
справа №340/1972/21
адміністративне провадження №К/990/23342/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року
у справі №340/1972/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо його звільнення без повного розрахунку;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь середній заробіток за 197 днів затримки повного розрахунку час затримки розрахунку за період з 09 вересня 2020 року по 24 березня 2021 року включно.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо звільнення ОСОБА_1 без проведення повного та остаточного розрахунку та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки при звільненні за період з 09 вересня 2020 року по 24 березня 2021 року включно у розмірі 3622 грн.10 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
29 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі №340/1972/21.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та відсутністю клопотання про поновлення цього строку.
31 жовтня 2022 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про поновлення строків на касаційне оскарження.
Проте, враховуючи вимоги статті 121 КАС України, ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2022 року продовжено позивачу строк на усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 19 вересня 2022 року, тривалістю десять днів із дня отримання копії цієї ухвали та запропоновано скаржнику подати докази, які б підтверджували дату отримання або неотримання копії рішення суду апеляційної інстанції.
14 грудня 2022 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява про поновлення пропущеного строку, в якій скаржник, обґрунтовуючи поважність причини пропуску процесуального строку, зазначає, що 07 грудня 2022 року на його електронну адресу надійшов лист від Третього апеляційного адміністративного суду, відповідно до якого копія оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції у цій справі надійшла на його адресу 17 жовтня 2022 року, що підтверджується долученим до заяви про поновлення строку листом апеляційного суду від 07 грудня 2022 року №340/1972/21/04/1148/22.
Також позивач наголошує, що касаційну скаргу подано ним 29 серпня 2022 року, тобто до фактичного направлення йому копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року, тому, з урахуванням вимог процесуального закону, просить поновити строк на касаційне оскарження.
Вказані обставини підтверджуються даними комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та матеріалами касаційної скарги.
Відповідно до вимог частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.
Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалах Верховного Суду від 19 вересня та 23 листопада 2022 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір, не належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
З оскаржуваних судових рішень та зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом позову у даній справі є визнання протиправними дії відповідача щодо звільнення позивача без повного розрахунку та зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за дні затримки повного розрахунку час затримки розрахунку за відповідний період.
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
В касаційній скарзі позивач зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки у питаннях виплати військо службовцям середнього заробітку судова практика є досить різною та не є усталеною. Зокрема, судова практика, яку він наводить у своїй позовній заяві, та судова практика, на яку опирається суди попередніх інстанцій, досить відрізняються, більше того, судова практика, на яку опирається суд апеляційної інстанції, суперечить прямим нормам статей 116, 117 КЗпП України.
Крім цього скаржник наголошує, що ця справа для нього має виняткове значення, оскільки він має право на відшкодування середнього заробітку, визначеному саме у законному розмірі, натомість у оскаржуваному ним судовому рішенні йому безпідставно, на думку позивача, відмовлено. При цьому належний йому середній заробіток перевищує його річний дохід та ця сума має критичне значення.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, позивач у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені підпунктом "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані судові рішення підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Згідно пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження у даній справі скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме застосування судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, від 14 липня 2021 року у справі №240/121178/20, від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19 щодо того, що розмір середнього заробітку, який належить позивачу за весь час затримки розрахунку при звільненні, має бути визначений пропорційно співвідношенню розміру невиплачених сум до розміру усіх сум, що належить йому при звільненні, з урахуванням того, що всі належні при звільненні суми становлять сто відсотків, стільки ж відсотків становить розмір середнього заробітку з огляду на вимоги статей 116, 117 КЗпП України.
Отже, доводи, які викладені в матеріалах касаційної скарги, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334, 340 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, Суд-
УХВАЛИВ:
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі №340/1972/21.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
5.Витребувати з Кіровоградського окружного адміністративного суду справу №340/1972/21.
6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду