УХВАЛА
27 грудня 2022 року
м. Київ
справа №420/24634/21
адміністративне провадження №К/990/31244/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича - представника ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року
у справі №420/24634/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової академії (м. Одеса)
про визнання протиправними дії щодо застосування січня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової академії (м. Одеса), в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса) щодо застосування січня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 28 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно;
- зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 24947,88 гривень із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 10 травня 2019 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4074,55 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4074,55 гривень за період з 01 березня 2018 року по 10 травня 2019 року включно в сумі 58358,07 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову академію (м. Одеса) подати звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової академії (м. Одеса) щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 28 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року. Зобов'язано військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28 липня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
10 листопада 2022 року до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Дяченка Олексія Володимировича - представника ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі №420/24634/21.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2022 року відмовлено скаржнику в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними, касаційну скаргу залишено без руху з підстав пропуску скаржником строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та запропоновано скаржнику повідомити Верховний Суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали, та роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено
19 грудня 2022 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску цього строку.
Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на касаційне оскарження з моменту отримання ухвали Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року про повернення касаційної скарги (26 жовтня 2022 року) до повторного направлення до Верховного Суду касаційної скарги (10 листопада 2022 року), представника позивача зазначає, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 з початком воєнного стану позивача з 28 лютого 2022 року призвано на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 на посаду дешифрувальника розвідувальних матеріалів з безпілотних літальних апаратів та залучено до участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Скаржник наголошує, що позивач станом на сьогодні проходить військову службу та встановити зв'язок з ним в період опрацювання уточнених касаційних скарг було неможливо через виконання позивачем завдань за призначенням та відсутністю зв'язку для отримання інформації щодо волевиявлення позивача щодо подачі уточненої касаційної скарги та після встановлення зв'язку з позивачем представником позивача невідкладно направлено до суду уточнену касаційну скаргу.
Зазначені обставини підтверджені доданими до клопотання документами, зокрема, Контрактом про проходженням громадянином України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу та витягом з послужного списку старшого лейтенанта ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
За наведених обставин, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, в зв'язку з чим такий строк слід поновити.
Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу, були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 23 листопада 2022 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
В касаційній скарзі представник позивача вказує на те, що:
- рішення суду на за наслідками розгляду даної касаційної скарги матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики у справах у подібних правовідносинах з огляду на те, що на сьогодні суди першої та апеляційної інстанції приймають кардинально різні рішення в аналогічних справах щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям;
- позивач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, подавши нову позовну заяву, оскільки при розгляді саме цієї справи розглядається питання правильності встановлення розміру індексації грошового забезпечення у фіксованій величині починаючи з 01 березня 2018 року, що не може бути повторно розглянуто у новій справі, оскільки предмет розгляду буде тотожним предмету у даній справі;
- справа становить значний суспільний інтерес для військовослужбовців, оскільки враховуючи загальну чисельність осіб, яких стосується оскаржуване у касаційній скарзі питання, те, що від визначення базового місяцю та фіксованої величини залежить розмір індексації грошового забезпечення, яка впливає на розмір пенсії, а також те, що суди першої та апеляційної інстанцій фактично виправдовують протиправні дії суб'єктів владних повноважень та позбавляють позивачів права на виплату у належному розмірі, чим створюють соціальну напругу та несправедливість в порівнянні з військовослужбовцями, які отримали індексацію грошового забезпечення в повному розмірі;.
- справа має виняткове значення для позивача, оскільки його позбавлено у виплаті індексації в період, де вона була нарахована не в повному обсязі.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення у малозначній справі, представник позивача у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені підпунктами "а" та "в" пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані судові рішення підлягає перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та наголошує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо права військовослужбовців на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі за умови, що підвищення грошового забезпечення з 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" не перевищило суму індексації в місяці підвищення посадових окладів.
Отже, доводи, які викладені в матеріалах касаційної скарги, вказують на наявність підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження та потребує перевірки судом касаційної інстанції.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, Суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Дяченка Олексія Володимировича - представника ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
2. Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
3. Відкрити касаційне провадження за скаргою Дяченка Олексія Володимировича - представника ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі №420/24634/21.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
5. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу №420/24634/21.
6. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду