ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 640/31884/20
адміністративне провадження № К/990/9170/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 640/31884/20
за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправними та скасування наказів,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Єгорової Н.М., суддів Федотова І.В., Чаку Є.В.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за 2020 рік;
- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09 грудня 2020 року № 420-к "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби" в частині затвердження висновку щодо оцінювання службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 за 2020 рік;
- визнати протиправним та скасувати наказ Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10 грудня 2020 року № 426-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області з дня наступного за днем звільнення з зазначеної посади.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2020 рік, крім зазначених у розділі І (пункти 1.1. - 1.3.), в порушення вимог Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 591 (далі- Порядок № 640), що визначені в кількості 13 завдань, не відповідають його посадовим обов'язкам як начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, визначеним Розподілом обов'язків між начальником, першим заступником начальника та заступником начальника Головного управління, затвердженим наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 27 червня 2018 року № 1744.
3. У зв'язку з цим позивач уважав протиправними оскаржуваний висновок щодо результатів оцінювання та накази про затвердження такого висновку та про звільнення.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
4. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 08 лютого 2021 року позовні вимоги задовольнив, мотивуючи тим, що завдання 2 - 4 та ключові показники до них, в порушення вимог пункту 7 Порядку № 640, виходять за межі посадових обов'язків державного службовця ОСОБА_1 , що в свою чергу ставить під сумнів дотримання принципів об'єктивного та достовірного оцінювання результатів виконання державним службовцем завдань та ключових показників, встановлених останньому 28 грудня 2019 року.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року та ухвалено нове судове рішення, яким у позові відмовлено.
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності висновку щодо результатів оцінювання позивача та наказу про його звільнення, оскільки завдання та ключові показники були встановлені ОСОБА_1 28 грудня 2019 року та були погоджені позивачем без зауважень, більше того, впродовж 2020 року позивачем останні виконувались, адже 04 листопада 2020 року та 20 листопада 2020 року позивачем складені та направлені до Держпродспоживслужби звіти щодо результатів виконання завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2020 рік, матеріали справи не містять скарг щодо порушення прав позивача або перешкод у їх реалізації, у відповідності до статті 11 Закону України "Про державну службу".
7. Постановою Верховного суду від 27 жовтня 2021 року скасовано постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року, а справу направлено до цього ж суду на новий судовий розгляд.
8. Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки відповідності проведеної процедури оцінювання та результатів оцінювання за критеріями виставлення балів, встановленими Додатком 4 до Порядку № 640.
ІІІ. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції і мотиви його ухвалення (новий розгляд)
9. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року. Прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з наявності у висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача, який обіймав посаду державної служби категорії "Б" або "В" у 2020 році, належного мотивування та обґрунтування виставлення балів, що свідчить про об'єктивність оцінювання службової діяльності позивача. Також суд апеляційної інстанції указував на те, що визначення та виставлення оцінки за виконані завдання є дискреційними повноваженням керівника.
ІV. Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Не погоджуючись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
12. Обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, позивач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
13. У цьому зв'язку касатор пояснив, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції була прийнята без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах № 480/4987/19 від 21 квітня 2021 року та у справі №1840/2970/18 від 15 грудня 2021 року.
14. Також, обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, позивач посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
15. Касатор зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню на підставі пункту 3 частини 3 статті 353 КАС України у зв'язку із тим, що справу було розглянуто судом апеляційної інстанції за його відсутності без повідомлення належним чином про дату, час і місце судового засідання.
V. Позиція інших учасників справи
16. Відповідач надав да суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
VІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
17. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Мацедонської В.Е., Уханенка С.А., від 27 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року.
18. Касаційне провадження відкрито на підставі пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме - не врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду у справі №480/4987/19 від 21 квітня 2021 року та постанові Верховного Суду у справі №1840/2970/18 від 15 грудня 2021 року, а також порушення норм процесуального права, щодо розгляду справи за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.
19. Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року справу призначено до розгляду у попереднє судове засідання на 20 грудня 2022 року.
VІI. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити таке.
22. Касаційне провадження у справі відкрите, зокрема, з підстави, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 353 КАС України.
23. Як вбачається з касаційної скарги, ОСОБА_1 , з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вказує, що справу розглянуто судом апеляційної інстанції за його відсутності, не повідомлено належним чином про дату, час і місце судового засідання.
24. Зокрема, скаржник наголошує на тому, що суд апеляційної інстанції, в порушення вимог статті 124 КАС України, не повідомив належним чином ні позивача, ні його представника про розгляд цієї справи 24 січня 2022 року, що є порушенням норм процесуального права.
25. Надаючи оцінку вказаним доводам касатора, колегія суддів Верховного Суду виходить з наступного.
26. Відповідно до статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
27. Згідно з частинами першою, другою статті 194 КАС України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
28. Відповідно до частини першої статті 306 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: 1) з'ясовує склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; 2) з'ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень; 3) з'ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються учасниками справи; 4) пропонує учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи; 5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції; 6) за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи; 7) вирішує питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції; 8) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду справи.
29. Згідно зі статтею 307 КАС України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
30. З аналізу наведених норм вбачається, що учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб тощо.
31. Водночас зі змісту статей 194, 307 КАС України вбачається, що суд, який призначає справу до розгляду в судове засідання, зобов'язаний повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання.
32. Між тим, статтею 311 КАС України врегульовано право суду апеляційної інстанції розглянути справу без повідомлення учасників (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами. Частиною першою цієї норми встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
33. Аналіз статті 311 КАС України свідчить, що передумовою для розгляду справи судом є належне сповіщення всіх учасників справи про дату, час і місце розгляду справи (у сукупності), якщо така справа відповідно до вимог цього Кодексу повинна розглядатись з їхнім повідомленням. Належність означає інформування учасників справи у спосіб та за формою, передбаченою процесуальним законом.
34. Крім цього, законодавець визначив виключний перелік обставин, за наявності яких апеляційний суд має право ухвалити рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
35. Як вбачається з матеріалів справи, Окружний адміністративного суд міста Києва ухвалою від 29 грудня 2020 року перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
36. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засідання на 08 грудня 2021 року.
37. 08 грудня 2021 року у справі було оголошено перерву до 14 грудня 2021 року 14 год 15 хв, про що було повідомлено представника позивача Гайдай Я.Ф. розпискою про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом Гайдай Я.Ф .
38. 14 грудня 2021 року розгляд справи не відбувся. 15 грудня 2021 року Шостим апеляційним адміністративним судом було складено телефонограму про повідомлення 15 грудня 2021 року представника позивача Гайдай Я.Ф. про те, що розгляд справи відбудеться 12 січня 2022 року о 14 год 25 хв.
39. 12 січня 2022 року розгляд справи не відбувся.
40. 19 січня 2022 року позивач надіслав до суду клопотання про те, що ні він ні його представник не отримували повісток про судове засідання та просив повідомити про наступне судове засідання належним чином та розгляд справи здійснювати за участю сторін.
41. 24 січня 2022 суд апеляційної інстанції переглянув рішення суду першої інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
42. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зауважує, що право учасників справи, зокрема, бути належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання та на участь у судових засіданнях (за виключенням випадків, що стосується окремих категорій справ), відповідає основним засадам адміністративного судочинства, таким як, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи.
43. У межах цієї справи апеляційний суд не забезпечив дотримання таких прав позивача.
44. Оскільки ця справа розглядалася у суді першої інстанції за правилами загального позовного провадження, то повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання є обов'язковим. У цьому разі апеляційний суд міг провести розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін лише у випадку, якщо учасники справи не прибули у судове засідання, будучи належним чином повідомлені про його проведення, або у разі відсутності від них клопотань про розгляд справи за їхньою участю.
45. Розгляд цієї справи в суді апеляційної інстанції у спосіб, у який суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження, на думку колегії суддів Верховного Суду, не відповідає принципам адміністративного судочинства. Суд апеляційної інстанції не виконав процесуальну вимогу щодо належного повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду справи як передумови для апеляційного перегляду справи.
46. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про порушення судом апеляційної інстанції обов'язку завчасного і належного повідомлення сторін, зокрема позивача, про дату, час і місце розгляду справи. Це є безумовною підставою для констатації порушення норм процесуального права, що, у свою чергу, тягне за собою обов'язкове скасування судового рішення.
47. Отже, доводи касатора про те, що апеляційний суд безпідставно розглянув справу у порядку письмового провадження з порушенням їх права на особисту участь в апеляційному розгляді справи, є обґрунтованими.
48. За наведеного правового регулювання і обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення незаконної постанови.
49. Водночас процесуальні порушення, допущені судом апеляційної інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, не дають можливості перевірити обґрунтованість інших аргументів касаційної скарги.
50. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
51. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу позивача належить задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року скасувати, а справу № 640/31884/20 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
С.А. Уханенко