УХВАЛА
19 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 925/1288/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Черкаської обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
до Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський м'ясокомбінат"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",
за участі Черкаської обласної прокуратури,
про скасування державної реєстрації права власності та витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
28.11.2022 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Черкаської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі № 925/1288/20.
Подана касаційна скарга Черкаської обласної прокуратури не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовну заяву у цій справі подано у 2020 році з вимогами:
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський м'ясокомбінат" на нежитлові будівлі та споруди державної власності, розташовані за адресою: вул. Дерев'янка, 1, м. Умань, Черкаська область, - частину підвалу під виробничим блоком (літ. А) та входів до підвалів "В", "Г", а саме приміщень I, II, III, VII-XV площею 165,3 кв. м.;
- витребувати від Товариства з додатковою відповідальністю "Уманський м'ясокомбінат" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях нежитлових будівель та споруд державної власності, розташованих за адресою: вул. Дерев'янка, 1, м. Умань, Черкаська область, - частину підвалу під виробничим блоком (літ. А) та входів до підвалів "В", "Г", а саме приміщень I, II, III, VII-XV площею 165,3 кв. м.
За змістом частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Стаття 162 ГПК України містить положення, за яким у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються.
Оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 08.06.2022 у справі № 925/1288/20 про задоволення позову та прийнято нове рішення - про відмову у його задоволенні.
Оскаржуючи рішення суду попередньої інстанції заявник просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Враховуючи майновий характер позовної вимоги про витребування майна, а також те, що касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду, з матеріалів касаційної скарги у колегії суддів немає можливості встановити вартість спірного майна, визначену під час звернення з позовом, для встановлення розміру судового збору, який необхідно сплатити за звернення з касаційною скаргою у цій справі, відтак скаржнику необхідно надати відповідні докази.
Отже, за подання цієї касаційної скарги у справі № 925/1288/20 необхідно сплатити 200 % від розміру судового збору, що підлягав сплаті за подання цього позову з майновою та немайновою вимогами (вартість майна х 1.5 % + 2 102,00 грн).
Проте, в порушення вимог, до касаційної скарги не додано зазначених у додатку до неї доказів сплати судового збору, про що Касаційним господарським судом складено акт від 28.11.2022 № 29.1-11/386.
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі, який має бути перерахований за такими реквізитами ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»); призначення платежу: *; 101; __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду розміщено на офіційному веб-сайті Верховного Суду.
За приписами частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 складено 02.11.2022, а тому останнім днем звернення з касаційною скаргою було 22.11.2022.
Касаційну скаргу Черкаської обласної прокуратури надіслано поштою 25.11.2022, що підтверджується поштовим конвертом, тобто з порушенням встановлено строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
За змістом частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.
У поданій касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022, яке обґрунтоване тим, що оскаржуване судове рішення скаржнику не надходило, а з повним текстом зміг ознайомитися 07.11.2022, коли він був опублікований в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та протягом двадцятиденного строку звернутися зі скаргою.
Слід зауважити, що саме лише посилання скаржника у тексті касаційної скарги на те, що повний текст оскаржуваного судового рішення він не отримував, а в Єдиному державному реєстрі судових рішень воно опубліковано 07.11.2022, з якого він рахує строк на касаційне оскарження, не може бути розцінено судом як поважна причина пропуску встановленого строку, оскільки нормами ГПК України передбачена можливість поновлення цього строку за заявою скаржника, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, а не з дати опублікування.
Крім цього, Суд зазначає, що враховуючи те, що касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду, через відсутність матеріалів справи у колегії суддів немає можливості перевірити наявність доказів надсилання та вручення копії оскаржуваної постанови скаржникові.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( частина третя статті 13 ГПК України).
Суд вважає за необхідне зазначити, що як передбачено положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.
Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Оскільки скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження через неотримання судового рішення не додано відповідних доказів, вказані підстави визнаються судом неповажним.
У відповідності до абзацу 3 частини третьої статті 292 ГПК України колегія суддів суду касаційної інстанції розглянула клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі № 925/1288/20 та вважає викладені в його обґрунтування підстави такими, що не підтверджуються доказами, а тому не можуть бути визнані поважними.
Відповідно до положень частини третьої вищезазначеної статті касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу на постанову апеляційного суду у цій справі подано після закінчення строку встановленого для її подання та скаржником не подано доказів в підтвердження поважності причин його пропуску, вказані підстави поновлення цього строку визнані судом неповажними, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.
За змістом частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга Черкаської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі № 925/1288/20 підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання суду доказів вартості майна, яке є предметом позову, для встановлення ціни позову, з якої визначається розмір судового збору за звернення до суду, та доказів сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги у встановлених порядку та розмірі, а також відповідної заяви з наведенням інших підстав в підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови з відповідними доказами.
Керуючись статтями 174, 234, 287-292 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Черкаської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.05.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у справі № 925/1288/20 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.
2. Роз'яснити Черкаській обласній прокуратурі, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ