ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 11-сс/821/496/22 Справа № 699/1306/22Головуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 179 КПК України Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідачОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: за участю прокурора: підозрюваної: представника підозрюваної: ОСОБА_5 Щербини ОСОБА_6 Кравець ОСОБА_7 Кучеренко ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання за клопотанням слідчого СВ відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_11 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Клопотання мотивовано тим, що 19.09.2022, близько 10.00 год. ОСОБА_11 , представившись ОСОБА_12 , реалiзуючи свій незаконний умисел на збут психотропних речовин, перебуваючи в приміщенні вiддiлення ТОВ «Нової пошти» № 1 за адресою: вул. Героїв Чорнобиля 19, м. Городище, Черкаський район, Черкаська область, переслала на ім'я ОСОБА_13 до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» посилку з вмістом табаку змішаного з рослинною речовиною зеленого кольору в подрібненому стані.
20.09.2022 близько 16.50 год. в м. Черкаси, в приміщенні ДУ «Черкаський СІЗО» було виявлено у вказаній посилці з табаком, речовину рослинного походження, яку було вилучено. За висновком експерта рослина рослинного походження містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої заборонено - тетрагідроканнабінол, масою 1, 146 г.
Таким чином, ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, пересиланні з метою збуту психотропних речовин у місця позбавлення волі.
Крім того, у клопотанні зазначено, що ОСОБА_11 в невстановлений слідством день та час на території домоволодіння за місцем свого проживання, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вирвала дикоростучі рослини коноплі, чим придбала їх та шляхом висушування і подрібнення листя з рослин коноплі, виготовила особливо небезпечний наркотичний засіб, який постійно зберігала за місцем свого проживання для власних потреб без мети подальшого збуту, а також у невстановлений слідством день та час, за невстановлених слідством обставин, незаконно придбала порошкоподібну речовину білого кольору, яку постійно зберігала за місцем свого проживання для власних потреб без мети подальшого збуту.
У подальшому, 03.11.2022, за місцем проживання ОСОБА_11 , під час проведення санкціонованого ухвалою слідчого судді обшуку, було виявлено та вилучено в автомобілі речовини рослинного походження зеленого кольору, які за висновком експерта є особливо небезпечними наркотичними засобами, обіг яких заборонено - канабісом, масою 52,57 та 1,60 гр. У приміщенні гаражу в жіночій сумці виявлено залишки порошкоподібної речовини, яка за висновком експерта є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетаміном, масою 0,0667 г, 0,0256 г, 0,0329 г та 0,0189 г. У будинку в сумочці чорного кольору виявлено порошкоподібну речовину, яка за висновком експерта є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетаміном, масою 0,0745 г.
Таким чином, ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні наркотичних засобів, психотропних речовин без мети збуту.
Повідомлення про підозру за інкримінованими діяннями було вручено 25.11.2022.
Прокурор вказує на наявність ризиків, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, а також наявність ризику впливу на свідків (біля 10 осіб).
Сторона обвинувачення зазначає, що задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігання наявним ризикам, є неможливим застосування до неї таких запобіжних заходів як застава, особисте зобов'язання чи порука.
Ухвалою слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2022 року клопотання задоволено частково.
Обрано підозрюваній ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покладено на підозрювану ОСОБА_11 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду, як здійснюють досудове розслідування та судовий розгляд в межах кримінального провадження № 12022250310002220;
- повідомляти орган досудового розслідування та суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 12022250310002220.
Роз'яснено підозрюваній ОСОБА_11 , що у разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що органом досудового розслідування доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду.
Проте суд дійшов висновку, що ризик незаконно впливати на свідків сторона обвинувачення лише формально називає у тексті клопотання, при цьому не наводить жодного аргументу та не надає жодного доказу на підтвердження його наявності.
Прокурор у клопотанні зазначає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків та виконання підозрюваною обов'язків.
Водночас слідчий суддя вважав, що прокурором недоведена неможливість застосування менш суворих запобіжних заходів, а тому дійшов переконання, що особисте зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України є тим запобіжним заходом, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваної.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу в якій вказує, що дана ухвала є незаконною та необґрунтованою, винесена з невідповідністю висновків суду, фактичним обставинам справи, а тому просив її скасувати та постановити нову, якою застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 .
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що відповідно до мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення, у судовому засіданні щодо суті підозри ОСОБА_11 пояснила, що наркотичні засоби не вживає та не зберігала і до пересилання їх немає ніякого відношення. В той же час, підозрювана під час обшуку на відеозапис пояснила, що наркотичні засоби виявлені під час обшуку належать їй та вона їх зберігала для власного вживання.
Метою застосування запобіжного заходу у даному випадку є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Так, імовірність можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування обумовлюється неодноразове не прибуття підозрюваної до слідчого, будучи завчасно попередженою про виклик за допомогою мобільного засобу зв'язку;
-незаконно впливати на потерпілого та/або свідків, у цьому кримінальному провадженні. Враховуючи особливості вчиненого злочину та значення показань свідків, для повноти та об'єктивності досудового розслідування має вкрай важливе значення, оскільки вказані правопорушення базуються на показах свідків;
-вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_11 може вчинити інший аналогічний злочин, або ж продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Також прокурором заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, яке мотивовано тим, що спірну ухвалу слідчого судді отримано прокуратурою 15 грудня 2022 року.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Щодо клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення (пункт 3 частини 2 статті 395 КПК).
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абзац 2 частини 3 статті 395 КПК).
В апеляційній скарзі зазначено, що прокурор не був присутній при проголошенні резолютивної частини ухвали слідчого судді від 09 грудня 2022 року, та отримав копію ухвали слідчого судді 15 грудня 2022 року.
Перевіривши доводи прокурора, колегія суддів доходить висновку, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді для прокурора має бути поновлений, а апеляційна скарга підлягає апеляційному розгляду.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті.
Відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до приписів ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Як встановлено слідчим суддею та вбачається із матеріалів клопотання, 03.11.2022 під час проведення санкціонованого обшуку в автомобілі, в приміщенні гаражу та в будинку за місцем проживання підозрюваної були виявлені та в подальшому вилучені речовини рослинного походження зеленого кольору та порошкоподібні речовини. За наявними у справі висновками експерта рослинні речовини є особливо небезпечними наркотичними засобами, обіг яких заборонено - канабісом, а порошкоподібні речовини - психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетаміном.
Свідок ОСОБА_14 під час допиту 22.10.2022, будучи повідомленим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, описав особу, яка представилася ОСОБА_12 та вказав, що може її впізнати. Цей же свідок під час слідчої дії пред'явлення особи для впізнання за фотознімками впізнав особу на фотографії № 2, на якій містилося зображення ОСОБА_11 .
25.11.2022 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається доведеність прокурором обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 інкримінованих правопорушень.
Відповідно до вимог статей 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та пункту «е» частини 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року), міра запобіжного заходу у виді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого та апеляційної скарги прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, колегія суддів вважає, що наявні докази на підтвердження існування указаних ризиків для застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу, проте більш м'якого, ніж у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, є домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до частин 2, 6 статті 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до частини 3 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зазначається точна адреса житла, яке підозрюваному, обвинуваченому забороняється залишати.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що прокурором не було належним чином обґрунтовано неможливість обрання відносно підозрюваної ОСОБА_11 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою.
Водночас колегія суддів вважає, що обраний слідчим суддею запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є надто м'яким, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_11 у разі доведення її вини у інкримінованих злочинах, а тому на думку колегії суддів доцільним є застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту з покладенням на підозрювану ОСОБА_11 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатнім і забезпечить виконання останньою покладених на неї процесуальних обов'язків та належну її процесуальну поведінку.
При цьому, колегія суддів також бере до уваги наявність у підозрюваної постійного місця проживання та перебування у неї на утриманні неповнолітніх дітей.
Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз'яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому посилання прокурора про необхідність застосування відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку із тяжкістю злочину, у вчиненні якого вона підозрюється, на думку колегії суддів є безпідставним.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 196 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити точну адресу житла, яке підозрюваній ОСОБА_11 забороняється залишати, а саме: АДРЕСА_1 .
Згідно з частиною 3 статті 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити частково апеляційну скаргу прокурора, скасувавши при цьому ухвалу слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2022 року та постановити нову ухвалу про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за адресою її проживання.
Керуючись статтями 181, 183, 309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_9 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2022 року - задовольнити та поновити строк оскарження ухвали.
Апеляційну скаргу прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_9 - задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2022 року - скасувати.
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_11 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 , до 23 год. 59 хв. 24.01.2023 року.
Покласти на підозрювану ОСОБА_11 у період строку дії запобіжного заходу такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
3) утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення іоскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 27 грудня 2022 року.
Судді: