Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/412/22 Головуючий у суді І-ї інстанції Антипова І. Л.
Категорія - 470 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.12.2022 року. Суддя Кропивницького апеляційного суду Гончар В.М., перевіривши апеляційну скаргу адвоката Глушко М.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 лютого 2022 року та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України
ВСТАНОВИВ:
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 лютого 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України і накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 10 000 (десяти тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 170 000 гривень.
18 жовтня 2022 року адвокат Глушко М.С. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Також подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, мотивуючи тим, що на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан та проведення воєнних дій в м. Київ, а в таких умовах скаржник, ОСОБА_1 в першу чергу думав про безпеку свого життя та про безпеку своїх близьких людей. Крім того, скаржник проживає в Кіровоградській області, а в той період транспортне сполучення було дуже нерегулярним й до того ж небезпечним, а так як адвокат скаржника фактично здійснює свою діяльність на території м. Київ, і ведення бойових дій на території м. Київ, унеможливило вчасне звернення адвоката Глушко М.С. до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та матеріали провадження, приходить до висновку про те, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційним судом встановлено, що постанова суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 винесена 21 лютого 2022 року за участі ОСОБА_1 та його захисника - адвокат Шаповалова А.М.(т.1 а.с.244-245)
Строк на її апеляційне оскарження закінчився 03 березня 2022 року.
24 червня 2022 року на вищевказану постанову захисник ОСОБА_1 - адвокат Глушко М.С. вперше подала апеляційну скаргу та клопотання, відповідно до якого просила поновити строк на апеляційне оскарження.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 липня 2022 року в задоволенні клопотання про поновлення строку відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв'язку з тим, що не може бути обґрунтованою підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження те що, копію оскаржуваної постанови суду ОСОБА_1 отримав лише 16 березня 2022 року, оскільки останній безпосередньо приймав участь під час розгляду справи разом із адвокатом Шаповаловим А.М., був обізнаний з прийнятим рішенням та в резолютивній частині постанови було роз'яснено порядок і строк її оскарження. Крім того, у клопотанні про поновлення строку не зазначено, яким чином введення на території України воєнного стану перешкодило ОСОБА_1 чи його захиснику вчасно звернутися з апеляційною скаргою на постанову районного суду. Доказів на підтвердження відсутності можливості, або наявності об'єктивних перешкод та непереборної сили для вчасного звернення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності чи її захисником з апеляційної скаргою, матеріали справи не містили.
13 вересня 2022 року адвокат Глушко М.С. повторно подала апеляційну скаргу на оскаржуване рішення місцевого суду із клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року відмовлено в поновленні строку, а апеляційну скаргу повернуто апелянту, оскільки наведені у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не могли вважатися поважними, тобто такими, що об'єктивно перешкодили вчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою. Так, у клопотанні не було зазначено, яким чином введення на території України воєнного стану перешкодило ОСОБА_1 чи його захиснику вчасно звернутися з апеляційною скаргою на постанову районного суду. Крім того, в межах Кіровоградської області не відбувались бойові дії, суди області, в тому числі і Кіровський районний суд м. Кіровограда, не зупиняв роботу, поштові відділення області продовжували свою роботу, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не виїжджала за межі області та Країни у зв'язку із російською агресією проти України. Отже, обставини, на які посилався апелянт не свідчить про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не встановлено конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження постанови суду.
04 листопада 2022 року адвокат Глушко М.С. знову подала апеляційну скаргу на оскаржуване рішення місцевого суду із клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 10 листопада 2022 року відмовлено в поновленні строку, а апеляційну скаргу повернуто апелянту, оскільки наведені у клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не могли вважатися поважними, тобто такими, що об'єктивно перешкодили вчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою. Так, у клопотанні не було зазначено, яким чином введення на території України воєнного стану перешкодило ОСОБА_1 чи його захиснику вчасно звернутися з апеляційною скаргою на постанову районного суду. Крім того, в межах Кіровоградської області не відбувались бойові дії, суди області, в тому числі і Кіровський районний суд м. Кіровограда, не зупиняв роботу, поштові відділення області продовжували свою роботу, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не виїжджала за межі області та Країни у зв'язку із російською агресією проти України. Отже, обставини, на які посилався апелянт не свідчить про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не встановлено конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Таким чином, клопотання адвоката Глушко М.С. про поновлення строку на апеляційне оскарження з тих підстав, про які вона вказує в своєму новому третьому клопотанні про поновлення строку, а саме з підстав того, що з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, а в таких умовах ОСОБА_1 в першу чергу думав про безпеку свого життя та про безпеку своїх близьких людей, та ведення бойових дій на території м. Київ унеможливило вчасне звернення адвоката Глушко М.С. до апеляційного суду з апеляційною скаргою, уже були предметом розгляду Кропивницького апеляційного суду і в поновленні строку з цих підстав було відмовлено.
Нову апеляційну скаргу адвокат Глушко М.С. подала 09 грудня 2022 року одночасно із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване такими ж обставинами, які наведені в попередніх клопотаннях і були предметом розгляду апеляційного суду, а саме, що на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан та проведення воєнних дій в м. Київ. Однак, ці обставини уже були предметом розгляду апеляційного суду і їм вже надана правова оцінка. Зокрема, в постанові апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року зазначено, що ОСОБА_1 , як особа, що притягувалась до адміністративної відповідальності, приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції та був ознайомлений із рішенням суду, яке він оскаржує (т.1 а. с. 244-245, т.2 а.с.37-38).
В новому клопотанні про поновлення строку, яке згідно штампу на конверті 09 грудня 2022 року адресоване апеляційному суду, не наведено жодних інших поважних причин, які об'єктивно перешкоджали саме ОСОБА_1 подати апеляційну скаргу вчасно, тобто в період з 21 лютого 2022 року по 03 березня 2022 року або з моменту, коли останній отримав копію постанови, як зазначає адвокат, тобто з 16 березня 2022 року по 26 березня 2022 року.
Зазначена апелянтом причина пропуску строку ОСОБА_1 не може бути визнана поважною, оскільки до поважних причин пропуску строку на оскарження судових рішень слід віднести обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на подачу скарги, подати її своєчасно.
Поважними причинами можуть бути, зокрема: важка хвороба учасника процесу, стихійне лихо або інші причини, які унеможливили своєчасне звернення до суду.
Поважність причин пропуску має довести апелянт, котрий заявив таке клопотання.
Водночас, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, апеляційна скарга подана адвокатом Глушко М.С., яка не брала участь у розгляді адміністративної справи в суді першої інстанції, не є стороною чи учасником адміністративного провадження, яка набула право на оскарження постанови суду в установлений законом строк, та має повноваження лише з 17 жовтня 2020 року, згідно ордеру про надання правничої допомоги від 17 жовтня 2022 року, а тому відсутні підстави для поновлення саме адвокату строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_2 , як захисник, не пропускала строку на апеляційне оскарження судового рішення.
При цьому, матеріали справи свідчать про те, що апеляційна скарга із заявленим у ній клопотанням про поновлення процесуального строку подана та підписана адвокатом Глушко М.С., яка ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що ракетні та бомбові удари по воєнних та цивільних об'єктах на всій території України, щоденні сигнали повітряної тривоги, окупація російськими військами все більше і більше українських територій виключали можливість своєчасного реагувати та приймати рішення щодо подачі апеляційної скарги в передбачений законом строк. Адже в таких умовах скаржник, ОСОБА_1 , в першу чергу думав про безпеку свого життя та про безпеку своїх близьких людей.
Разом з тим, ОСОБА_1 апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не подавав, а адвокат Глушко М.С., подавши від свого імені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та подавши апеляційну скаргу з пропуском встановленого ст. 294 КУпАП строку, зобов'язана була навести поважні причини пропуску саме нею, а не ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження судового рішення, однак таких причин адвокатом не зазначено.
За наведених обставин, подання адвокатом Глушко М.С. від свого імені апеляційної скарги 09 грудня 2022 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження постанови судді, не може вважатись таким, що здійснено з пропуском строку на апеляційне оскарження з поважних причин, а підстав для поновлення строку ОСОБА_1 немає, оскільки відсутня як його апеляційна скарга так і мотиви клопотання, з яких поважних причин він пропустив строк на апеляційне оскарження постанови суду.
При цьому, мотиви клопотання адвоката Глушко М.С. з приводу поважності нею пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, з підстав того, що адвокат скаржника фактично здійснює свою діяльність на території м. Київ, а ведення бойових дій на території м. Київ, унеможливило вчасне звернення адвоката Глушко М.С. до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 лютого 2022 року, не можуть вважатися достатніми для поновлення строку адвокату на апеляційне оскарження постанови.
Крім того, на переконання суду апеляційної інстанції доводи адвоката Глушко М.С. про ведення бойових дій в м. Києві, як поважна причина поновлення строку на апеляційне оскарження, не може бути враховано оскільки у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП особи, яка притягається до адміністративної відповідальності має право оскаржити постанову по справі, тобто ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шаповалов А.М. мали можливість особисто звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Отже, з наведеного вбачається, що викладені в клопотанні доводи вже неодноразово були предметом апеляційних розглядів, за результатами яких були винесені судові рішення, що набрали законної сили.
Судові рішення, які набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Звернення із апеляційною скаргою на судове рішення, яке вже було предметом розгляду суду апеляційної інстанції та фактично вступило в законну силу Кодексом України про адміністративні правопорушення, не передбачено.
Поряд із тим, апеляційний суд звертає увагу і те, що суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Існування інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску адвокатом Глушко М.С. строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено.
На будь-які інші обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо) у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується.
При цьому, апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України». Так, у пункті 41 цього рішення Європейський суд зазначив, що якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд у порядку нагляду.
Отже, приймаючи рішення про необхідність відмови адвокату Глушко М.С. в поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; те, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску; що пропущений строк є значним; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
При цьому, суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що за правилами ч. 1 ст. 271 КупАП захисник подає скаргу на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, за дорученням та від імені особи, яка його запросила. Таким чином, оскарження захисником постанови суду у справі про адміністративне правопорушення є реалізацією права апеляційного оскарження особи, що його запросила, а отже право ОСОБА_1 на апеляційне оскарження у даному провадженні вже було неодноразово реалізоване адвокатом від його імені, з наведенням тих самих міркувань щодо підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які раніше дістали оцінку у судових рішеннях, що набрали законної сили.
Повторне подання стороною захисту апеляційної скарги, з аналогічним за обґрунтуванням клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, належить вважати висловленням незгоди із вказаними судовими рішеннями та намаганням піддати їх ревізії, що є неприпустимим.
Відповідно до Рішення ЄСПЛ «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 в п. 53 якого зазначено, що «… право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмежуванням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави…», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Згідно Рішення ЄСПЛ «Завалій та інші проти України» № 23342/14 від 20.09.2022, зазначено, що «…суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством десятиденного строку для апеляційного оскарження. У зв'язку з цим Європейський суд дійшов висновку, що у цій справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції».
Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що клопотання адвоката Глушко М.С. не містить відомостей про наявність поважних об'єктивних причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду, окрім раніше наведених доводів, які вже були предметом апеляційних розглядів, враховуючи положення ч. 2 ст. 294 КупАП, апеляційний суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження відмовити, а апеляційну скаргу - повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника Глушко М.С. про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 лютого 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника Глушко М.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1 , повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду В.М. Гончар