Справа № 352/599/20
Провадження № 11-кп/4808/635/22
Категорія ст.331КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач Шигірт
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Тлумацького районного суду від 11 грудня 2022 року про зміну запобіжного заходу та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Тлумацького районного суду від 11 грудня 2022 року задоволено клопотання про зміну запобіжного заходу та застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.199, ч.2 ст.289 КК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що обвинувачений ОСОБА_8 зареєстрований та проживає у м. Мелітополі Запорізької області, яке на даний час є тимчасово окупованою територією, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а також існують ризики того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, зокрема ОСОБА_9 , перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом. Крім того, судовому засіданні здобуто докази, які підтверджують протиправну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 , яка полягає у свідомому невиконанні обов'язків, покладених на нього ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 25.10.2019 року.
З оскаржуваною ухвалою не погодився захисник та оскаржив її в апеляційному порядку. Серед апеляційних доводів зазначає, що слідчий суддя залишив поза увагою відсутність в матеріалах провадження належного обґрунтування ризиків зазначених у клопотанні слідчого та не навів мотивів застосування такого суворого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Зазначає, що обвинувачений виконував покладені на нього обов'язки: з'являвся до Мелітопольського міськрайонного суду, не змінював місця проживання, не вчиняв нового злочину, будь-яких протиправних дій щодо свідків не здійснював.
Просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений та його захисник підтримали апеляційну скаргу, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності з вимогами ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з вимогами ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Цих вимог кримінального процесуального закону, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу на тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , суд першої інстанції дотримався в повній мірі.
Апеляційним судом встановлено, що в провадженні Тлумацького районного суду Івано-Франківської області, на стадії судового розгляду, перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.2 ст.289 КК України.
16.10.2019 року ухвалою слідчого судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області щодо ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 25.10.2019 року застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави.
Після внесення суми застави, відносно ОСОБА_8 продовжував діяти запобіжний захід у вигляді застави.
Протягом судового розгляду обвинувачений ОСОБА_8 у період з 20.01.2022 по 28.09.2022 неодноразово не прибував без поважних причин за викликом суду. Як зазначав його захисник, після 24 лютого 2022 року ОСОБА_10 не мав можливості виїхати з окупованого міста Мелітополь, а тому не з?являється до суду з поважних причин.
Проте, зазначені причини неявки спростовуються матеріалами справи.
Так, судові засідання в режимі відеоконференції з Мелітопольським міськрайонним судом були призначені на 20.01.2022, 31.01.2022, 16.02.2022, тобто до окупації міста, проте ОСОБА_10 в судові засідання не з?являвся і будь-яких доказів поважності неявки не надав.
Саме внаслідок неодноразового неприбуття до суду без поважних причин до ОСОБА_8 застосовувались заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді приводу, після чого ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 31.10.2022 року обвинуваченого було оголошено у розшук та зупинено судове провадження у даній справі до його розшуку.
Згодом ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.12.2022 року, за клопотанням прокурора, надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_8 для участі в розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Будь-яких даних про дату виїзду обвинуваченого ОСОБА_8 з м.Мелітополя на контрольовану територію владою України, суду не надано. Разом з тим, на підставі ухвали суду його було затримано у місті Запоріжжя. При цьому, обвинувачений не повідомив Тлумацький районний суд про зміну місця проживання, чим порушив обов?язки покладені на нього судом ухвалою про застосування запобіжного заходу від 25 жовтня 2019 року. Слід врахувати, що ОСОБА_8 був затриманий при спробі в?їхати з боку міста Запоріжжя на неконтрольовану територію у напрямку міста Мелітополь.
Таким чином, твердження сторони захисту про належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_8 під час досудового розслідування та судового розгляду спростовуються матеріалами кримінального провадження, а тому висновки суду першої інстанції про необхідність змінити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід на тримання під вартою є цілком обґрунтованими.
Наведені обставини вказують, що жоден інший запобіжний захід, крім тримання під вартою ОСОБА_8 , не є дієвим у забезпеченні кримінального провадження.
У зв'язку із цим, доводи сторони захисту про недоведеність ризиків встановлених судом першої інстанції, не заслуговують на увагу апеляційного суду.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Тлумацького районного суду від 11 грудня 2022 року про зміну запобіжного заходу та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_4
Б ОСОБА_11