УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №278/1512/22 Головуючий у 1-й інст. Євген Татуйко
Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т. М.,
суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №278/1512/22 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Готівка», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Татуйка Є.О. в м. Житомирі,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 28 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. і зареєстрований в реєстрі за №115347 про стягнення з неї 15045,47 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 03 березня 2019 року між ТОВ «Файна Готівка» та нею було укладено кредитний договір за умовами якого вона отримала у власність грошові кошти в розмірі 2399,00 грн на умовах платності, строковості та договору. Вказує, що у зв'язку з невиконанням зобов'язання за кредитним договором, 28.12.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. був вчинений виконавчий напис про звернення стягнення 15045,47 грн. Стверджує, що про виконавчий напис вона дізналася 07.05.2021, оскільки саме з цієї дати надійшла постанова приватного виконавця Клименка Р.В. про примусове стягнення коштів на користь ТОВ «Файна Готівка» до підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Житомирської районної ради. Зазначає, що вказаний виконавчий напис є незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавчий напис вчинений без достатніх правових підстав, при його вчиненні нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Вказує, що розмір боргових зобов'язань, який визначений у виконавчому написі нотаріуса не є підтвердженим належно складеною випискою по рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором від 03.03.2019. Зазначає, що нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не враховано, що п.2 переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 №1172, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі №826/20084/14 - визнано незаконним та нечинним. Крім того, вказує, що незаконність дій нотаріуса підтверджена наказом Міністерства юстиції України від 26.02.2021, згідно якого свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України на ім'я ОСОБА_3 було анульоване у зв'язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства при вчиненні нотаріальних дій, які встановлені рішеннями судів. Враховуючи вищевикладене просить задовольнити її позов в повному обсязі.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що позивач не мала фізичної можливості надати копії документів, згідно яких вчинявся виконавчий напис, оскільки приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., який вчиняв вказаний напис, припинив свою діяльність, а справи до архіву не передав. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін, а позивач не маючи юридичної освіти і не розуміючи необхідності у поданні клопотань про витребування будь - яких доказів у справі, не скористалася своїми правами та обов'язками визначеними чинним ЦПК України. Стверджує, що нотаріусом було порушено порядок вчинення виконавчого напису, а саме за відсутності доказів безспірності вимог відповідача. Враховуючи вищевикладене просить рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом першої інстанції встановлено, що 03 березня 2019 року між ТОВ «Файна Готівка» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримала у платне та строкове користування грошові кошти в сумі 2399 грн. Строк кредиту - 3 місяці. Дата першого платежу - 10.03.2019.
28 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. видано виконавчий напис №115347 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Файна Готівка» 15045,47 грн.
13 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Р.В. винесено постанову ВП №64501327 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. №115347 від 28 грудня 2020 року.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів провадиться стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису у цьому випадку подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів внесено зміни, зокрема доповнено пунктом 2 - Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису за цим пунктом нотаріусу подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Згідно правової позиції, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі №826/20084/14 від 20.06.2018, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 28 грудня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між товариством та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Наведене узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2022 року у справі №278/2416/21 (провадження №61-5756св22).
Крім того, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі та чи не сплив строк давності для вчинення виконавчого напису за вимогами.
Суд першої інстанції в даному випадку, не звернув увагу, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що виконавчий напис вчинений нотаріусом без достатніх правових підстав, що тягне за собою визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
При вирішенні спору суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, не врахував вимоги закону, якими врегульовано порядок та підстави вчинення виконавчого напису нотаріусом, тому безпідставно відмовив у позові ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
За наведених обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі положень ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
У зв'язку із задоволенням позову, з ТОВ «Файна Готівка» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1488,60 грн., сплачений за подання апеляційної скарги.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Виконавчий напис, вчинений 28 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем та зареєстрований в реєстрі за №115347 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Готівка» грошових коштів на підставі кредитного договору від 03 березня 2019 року в загальній сумі 15 045,47 грн., визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Готівка» на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1488,60 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 27 грудня 2022 року.
Головуючий
Судді