ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-сс/803/2083/22 Справа № 201/9317/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_10 ( приймає участь в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали кримінального провадження №12022041650001288 за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2022 року щодо
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 просять ухвалу слідчого судді скасувати як необґрунтовану, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на нього відповідних обов'язків.
Вимоги апеляційної скарги захисники обґрунтовують тим, що підозра за ч. 4 ст. 187 КК України є необґрунтованою та не підтверджується доказами, доданими до клопотання.
Разом з цим, слідчим не додано до протоколу обшуку транспортного засобу Тойота та протоколу обшуку за адресою: АДРЕСА_3 зауважень адвокатів, які вказували про ті обставини, що транспортний засіб та житлове приміщення не належать ОСОБА_11 та перебувають в користуванні інших осіб. Власники транспортного засобу та нерухомого майна про проведення обшуку слідчим не повідомлялися, як свідків їх не допитано.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення потерпілий не вказує на ОСОБА_10 як особу, яке вчинила злочин.
Також слідчим у клопотанні та прокурором в суді першої інстанції не доведена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, як і не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Також зазначають, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні двох малолітніх дітей та батька інваліда, раніше підозрюваний не судимий, має постійне місце проживання, хронічні захворювання.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 просить ухвалу слідчого судді скасувати та залишити клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_10 без задоволення.
Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_10 причетний до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Зазначає, що інший підозрюваний ОСОБА_12 під час допиту жодним чином не згадав ОСОБА_10 , інші свідки та потерпілий також не згадують про ОСОБА_10 .
Вказує на те, що саме підозрюваний ОСОБА_13 стріляв у потерпілого , та саме у нього були знайдені викрадені грошові кошти, при цьому ОСОБА_10 було невідомо про наміри ОСОБА_13 стріляти у потерпілого та те, що у нього була зброя.
Зброя, яку було знайдено у ОСОБА_10 належить йому на законних підставах, а тому зберігання вказаної зброї не можна кваліфікувати як злочин.
Про наявність в автомобілі гранати підозрюваний не знав, так як вказаним автомобілем почав користуватися нещодавно.
Також слідчим у клопотанні та прокурором в суді першої інстанції не доведена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні двох дітей, раніше не судимий, відсутні відомості про те, що підозрюваний впливав на свідків чи потерпілого.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2022 року було задоволено клопотання слідчого та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_10 в межах строку досудового розслідування, а саме до 30.12.2022 року, та відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, наявні ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, послався на обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим; дані про особу підозрюваного, обставини вчинення і суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_10 , та з урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_10 .
Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційні скарги захисників, доводи прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційних скарг, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги захисників підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041650001288 від 20.09.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
30.09.2022 року ОСОБА_10 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 01.10.2022 року вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
02.10.2022 року на підставі постанови прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра, кримінальне провадження №12022041650001331 від 30.09.2022 року та кримінальне провадження №12022041650001288 від 20.09.2022 року було обєднано в одне кримінальне провадження під № 12022041650001288.
02.10.2022 року ОСОБА_10 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.
03.10.2022 року ухвалою слідчого судді ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.11.2022 року.
22.11.2022 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_10 на строк досудового розслідування, тобто до 30.12.2022 року.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Слідчий суддя, продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилався на вагомість доказів вчинення кримінальних правопорушень. Однак в ході апеляційного перегляду стороною захисту надано відомості , які знижують вагомість доказів причетності ОСОБА_10 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Так, повідомлення про підозру ОСОБА_10 у вчинені кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 187 КК України ґрунтувалось на поясненнях підозрюваного ОСОБА_13 , наданих слідчому, який від них відмовився , на підтвердження чого надано змінені пояснення ОСОБА_13 , що підтвердила його захисник ОСОБА_14 .
Інших доказів прокурором суду апеляційної інстанції не було надано.
Тому, оскільки показання підозрюваного ОСОБА_13 є суперечливими, то оцінка вагомості доказів відповідно до ст. 178 КПК України впливає на обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_10 .
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає доведеними ризики переховування від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, разом з тим, підозрюваний може впливати на свідків, потерпілого та інших підозрюваних, для зміни їх показів в суді, та як відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.
Не є доведеним ризик того, що підозрюваний ОСОБА_10 може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний раніше не судимий.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи зменшення вагомості доказів, ризиків, колегія суддів вважає, що наявні підстави для обрання менш суворого запобіжного заходу ОСОБА_15 , у зв'язку з чим, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
Постановляючи нову ухвалу , колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Європейський суд з прав людини, зокрема, у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року п. 80 рішення, неодноразово наголошував, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Враховуючи викладене, а також, що у цьому провадженні існують ризики, передбачені п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі, передбачені ст.178 КПК України, а саме, що підозрюваний має постійне місце проживання відповідно до договору оренди від 10.10.2021 року, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, на утриманні малолітніх дітей 2019 р.н. та 2020 р.н., хронічну хворобу, у розшуку не перебував та був затриманий на території м. Дніпра, а також те, що прокурором в апеляційному суді не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти доведеним під час розгляду справи ризикам, колегія суддів дійшла висновку, що підозрюваному необхідно обрати більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту, що передбачено ст.181 КПК України, із забороною ОСОБА_10 цілодобово залишати житло до 30 грудня 2022 року, в межах строку досудового розслідування, з покладенням на нього обов'язків відповідно до вимог ст.194 КПК України, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційні скарги захисників - частковому задоволенню.
Керуючись ст. 183, 199, 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2022 року - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2022 року щодо ОСОБА_10 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_10 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 30 грудня 2022 року, що полягає у забороні залишати житло за адресою: АДРЕСА_4 , цілодобово.
На вказаний строк покласти на ОСОБА_16 обов'язки: - прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утриматись від спілкування із свідками, потерпілим та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити ОСОБА_16 з-під варти негайно.
Копію ухвали направити на виконання до ДУ “Дніпровська установа виконання покарань №4” Міністерства юстиції України та відділу поліції за місцем проживання підозрюваного для виконання , контроль за виконанням покласти на прокурора.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ________________ ____________
ОСОБА_2 О ОСОБА_17 Н ОСОБА_18