ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7795/22 Справа № 205/2874/20 Суддя у 1-й інстанції - Остапенко Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Канурна О. Д.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Канурної О.Д.,
суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором (суддя першої інстанції Остапенко Наталія Георгіївна) , -
ВСТАНОВИВ:
23 квітня 2020 року позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк » звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект Monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках Monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
24 листопада 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 24 листопада 2017 року, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язався виконувати його умови.
Банк свої зобов'язання за Договором виконав, надав відповідачу кредит в розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками. Таким чином, відповідач зобов'язання за Договором не виконав.
Станом на 29 вересня 2018 року у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, тобто відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань та вся заборгованість стала простроченою. 29 вересня 2018 року Банк направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та необхідність погасити суму заборгованості. Однак, відповідач не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, в зв'язку з чим відповідно п. 5.18, 5.18 Умов, кредит 26.01.2019 року став у формі «на вимогу».
На залишок простроченої заборгованості банк нарахував неустойку, передбачену Тарифами.
Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк» просив суд першої інстанції стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.11.2017 року станом на 11 лютого 2020 року у розмірі 61484,43 грн., з яких: 23 727,64 грн. - залишок заборгованості за тілом кредиту, 37 756,79 грн. - заборгованість за пенею та комісією, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2022 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 листопада 2017 року станом на 11 лютого 2020 року в розмірі 22000,00 грн., з яких: 22000,00 грн. - залишок заборгованості за наданим кредитом.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 752,13 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Із указаним рішенням суду першої інстанції не погодився позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк» та подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, прийнятим всупереч нормам процесуального права, ухваленим за неправильним застосуванням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, без урахування особливостей укладеного за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем договору, що призвело до порушення прав, свобод та законних інтересів Банку.
Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк» просить Дніпровський апеляційний суд скасувати рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2022 року по справі № 205/2874/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.11.2017 року задовольнити в повному обсязі, судові витрати поклати на відповідача.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року цивільна справа витребувана з суду першої інстанції.
27 жовтня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 листопада 2022 року відкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі та надано сторонам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (а.с.146).
Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження позивачем та відповідачем отримана електронною поштою 02 листопада 2022 року (а.с.148-149).
09.12.2022 року до Дніпровського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Братцева Надія Сергіївна, в якому просить залишити рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2022 року без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» без задоволення.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні (а.с.150).
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Як вбачається із ч. 3 вказаної вище статті, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З позовної заяви вбачається, що ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 61484,43 грн., тому апеляційну скаргу слід розглядати без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Універсал Банк» підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процессуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача в розмірі 22000,00 грн., суд першої інстанції послався на те, що позивачем не надано доказів про збільшення кредитного ліміту відповідно до пункту 3 анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг; наданий позивачем розрахунок в частині пені та комісії в розмірі 37756,79 грн. не відповідає заявленій вимозі.
Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 24 листопада 2017 року підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк».
Відповідно до зазначеної анкети-заяви ОСОБА_1 просив відкрити йому рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов. Так, підписавши власноруч анкету-заяву ОСОБА_2 підтвердив, що ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг, умови якого відповідач зобов'язався виконувати.
Також у анкеті-заяві зазначено, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Окрім того, підписанням вказаної анкети-заяви відповідач підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним та/або Банком з використанням електронного цифрового підпису.
Пунктом 6 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг передбачено, що ОСОБА_1 просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний (електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в Банку. Він засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором.
Також ОСОБА_1 визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. ОСОБА_1 підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або його Банком з використанням електронного (електронного цифрового підпису.
Пунктом 2 анкети-заяви передбачено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов'язується виконувати його умови (а.с. 10).
Як вбачається із частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.07.2020 року у справі № 754/17518/15-ц, провадження № 61-17132св18.
Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі N 355/385/17.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII передбачено, що
електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Як вбачається із статті 12 вказаного вище Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір між АТ «Універсал-Банк» та ОСОБА_1 , у т.ч. анкету-заяву разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту, які були надані Банком позичальнику через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису самого відповідача ОСОБА_1 .
Частиною 2 статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Надання і обслуговування кредиту обумовлено пунктом 5 розділу II Умов.
Підпунктом 5.1 пункту 5 розділу II Умов передбачено, що ліміт кредитування та строй його дії встановлюються згідно умов, зазначених в цьому Договорі та відповідному Додатку до нього.
Підпунктом 5.3 пункту 5 розділу II Умов передбачено, що сторони домовилися, що Банк має право, на власний розсуд переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначена в договорі. Інформація щодо зміни ліміту до використання (новий розмір ліміту та строки уведення у дію) зазначаються Клієнту текстовим повідомленням в електронному вигляді на номер мобільного телефону Клієнта та/або у Мобільному додатку.
Відповідно до підпункту 5.9 пункту 5 розділу II вказаних вище Умов, на суму наданого Кредиту Банк нараховує відсотки. Відсотки нараховують за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними у Тарифах. Також процентна ставка за Кредитом на місяць, наступний за звітним, вказується Банком у мобільному додатку.
Як вбачається із підпункту 5.10 пункту 5 розділу II вказаних вище Умов, сума щомісячного мінімального платежу визначається Банком відповідно до Тарифів, але не менше 100 грн. та не може перевищувати повного розміру заборгованості за Договором. Мінімальний платіж формується 1 числа місяця наступного за звітним місяцем і очікує погашення до першого числа наступного місяця.
Згідно з підпунктом 5.11 пункту 5 розділу II вказаних вище Умов, Клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені у Мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу Клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж Клієнта як визнання Клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного Тарифами.
Підпунктами 5.15 - 5.19 пункту 5 розділу II вказаних вище Умов вказана відповідальність за порушення строків виконання грошового зобов'язання Клієнтом за Договором.
Так, п.п. 5.16 пункту 5 розділу II вказаних вище Умов передбачено, що у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за Кредитом вважається простроченою (істотне порушення Клієнтом зобов'язань). На залишок простроченої заборгованості Банк нараховує, а Клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із Тарифами, але не більше 50% від суми, одержаного Клієнтом Кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування Кредитом у розмірі 0,00001 % річних.
Підпунктом 5.19 пункту 5 розділу II вказаних вище Умов передбачено, що у випадку, якщо істотне порушення Клієнтом зобов'язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункту 5.18, кредит стає у форму «на вимогу», а Банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою Мобільного додатку направляє Клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. З моменту направлення вимоги і до повного погашення на залишок суми заборгованості нараховується штраф у розмірі 100 грн. та пеня у розмірі 6,4% на місяць за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.п. 5.23 пункту 5 розділу II вказаних вище Умов передбачено, що у разі, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного мінімального платежу, Банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта за Договором та направити відповідні грошові кошти на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі згідно Тарифів (а.с. 21 - 22).
Як вбачається із частини 1 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з частиною 3 вказаної вище статті, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до частини 2 вказаної вище статті, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 3 вказаної вище статті передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Як вбачається із частини 1 статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частиною 2 вказаної вище статті, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апеляційний суд погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем в розмірі 61484,43 грн. станом на 11.02.2020 року, яка складається з загального залишку заборгованості (тілом кредиту) - 23727,64 грн., заборгованості за пенею та комісією - 37756,79 грн.
Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Надані банком виписки за картковими рахунками позичальника підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.
Вказане вище співпадає з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.05.2021 року № 554/4300/16-ц, провадження № 61-3689св21.
Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (а.с. 34), за подання апеляційної скарги 3153,00 грн. (а.с. 140), а всього 5255,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2022 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.11.2017 року станом на 11.02.2020 року в розмірі 61484 (шістдесят одну тисячу чотириста вісімдесят чотири) грн. 43 коп., з яких залишок заборгованості за наданим кредитом - 23727,64 грн., заборгованість за пенею та комісією - 37756,79 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 5255 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді:
Повний текст постанови складений 27 грудня 2022 року
Суддя: О.Д.Канурна