Справа № 761/2372/20
Провадження №1-кп/761/1058/2022
ВИРОК
Іменем України
12 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченої ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальні провадження № 120 181 001 000 0711 89 від 01.02.2018, № 120 181 001 000 034 38 від 26.03.2018, № 120 201 001 000 046 81 від 09.06.2020, № 120 211 051 000 030 49 від 29.08.2021, у яких
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, громадянка України, українка, з середньою спеціальною освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей, офіційно не працевлаштована, зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , раніше судима:
- 25.07.2017 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, яке рішенням суду від 07.06.2018 замінене на громадські роботи строком 50 годин, покарання відбула;
- 22.11.2021 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді арешту на строк 5 місяців;
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України,,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_10 вчинила низку умисних кримінальних правопорушень проти чужої власності, а також проти авторитету органів державної влади за нижченаведених обставин.
Так, 31.01.2018, приблизно о 03.00 год., за адресою: м. Київ, вул. Академіка Щусєва, б. 10, біля магазину «АТБ» ОСОБА_10 під час спілкування з раніше їй незнайомим потерпілим ОСОБА_11 запропонувала йому продовжити спільне вживання алкогольних напоїв, на що останній погодився.
Під час придбання ОСОБА_11 продуктів харчування та алкогольних напоїв ОСОБА_10 запам'ятала пін-код банківської картки потерпілого, за допомогою якого потерпілий розраховувався за придбані продукти. У зв'язку з цим у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Того ж дня, приблизно о 04.30 год., знаходячись за адресою - АДРЕСА_3 , за місцем мешкання ОСОБА_12 , обвинувачена, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_11 перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, заволоділа його кредитною карткою ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» та під вигаданим приводом залишила квартиру.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, обвинувачена 31.01.2018, о 04.45 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 32, за допомогою викраденої у потерпілого ОСОБА_11 кредитної картки банку «Приватбанк», знаючи номер її пін-коду, у банкоматі ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» зняла грошові кошти у сумі 200, 00 грн., з урахуванням банківської комісії за використання кредитних коштів сума списаних коштів дорівнювала 212, 00 грн.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, обвинувачена 31.01.2018, о 04.46 год., за адресою: м. Київ, вул. Академіка Щусєва 32, за допомогою викраденої у потерпілого кредитної картки банку «Приватбанк», знаючи номер пін-коду до неї, у банкоматі ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» перерахувала грошові кошти у сумі 3517,00 грн., що з урахуванням банківської комісії за використання кредитних коштів становило 3657,68 грн., на картку ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», яка належала ОСОБА_13 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_10 31.01.2018, о 04.07 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул.Академіка Щусєва, 32, за допомогою викраденої у потерпілого кредитної картки, знаючи номер пін-коду до неї, у банкоматі ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» поповнила власний рахунок мобільного телефону на суму 255,00 грн., що з урахуванням банківської комісії за використання кредитних коштів становило 257, 55 грн.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_10 31.01.2018, о 04.48 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Академіка Щусєва 32, за допомогою викраденої у потерпілого кредитної картки, знаючи номер пін-коду до неї, у банкоматі ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» поповнила рахунок власного мобільного телефону на суму 21,00 грн., що з урахуванням банківської комісії за використання кредитних коштів становило 21,21 грн.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_10 31.01.2018, о 05.55 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 4, за допомогою викраденої у потерпілого кредитної картки, знаючи номер пін-коду до неї, у банкоматі ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» зняла грошові кошти у сумі 800,00 грн., що з урахуванням банківської комісії за використання кредитних коштів становило 847, 00 грн.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу 31.01.2018, о 06.00 год. ОСОБА_10 в магазині АТБ, за адресою: м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 10, за придбані нею продукти харчування розрахувалась викраденою у потерпілого кредитною карткою ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» на суму 163, 90 грн.
А всього ОСОБА_10 , повторно, таємно викрала чуже майно на загальну суму 4 956,90 грн., що з урахуванням банківської комісії ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» за використання кредитних коштів становило 5 159, 34 грн., якими розпорядилась на власний розсуд.
Таким чином, обвинувачена своїми діями спричинила ОСОБА_11 матеріальної шкоди на суму 5 159, 34 грн.
Крім того, 15.03.2018, приблизно о 18.30 год. ОСОБА_10 прийшла до малознайомого ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_4 , де вони почали разом вживати алкогольні напої.
Перебуваючи у приміщенні зазначеної квартири, ОСОБА_10 в одній з кімнат побачила раніше незнайому ОСОБА_15 , яка будучи особою похилого віку, відпочивала на ліжку та у вухах якої були золоті сережки. У зв'язку з цим у ОСОБА_10 виник протиправний намір щодо викрадення вищезазначених сережок.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите, повторне, викрадення чужого майна, ОСОБА_10 , підійшовши до потерпілої ОСОБА_15 , користуючись перевагою у фізичній силі, не реагуючи на прохання останньої, діючи умисно, з корисливих спонукань, повторно, відкрито, зняла з вух ОСОБА_15 пару золотих сережок 585 проби, загальною вагою 2,39 г, вартістю 1400, 00 грн., тобто відкрито викрала вищезазначене майно, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим розпорядилась на власний розсуд.
Зазначеними діями ОСОБА_10 спричинила потерпілій ОСОБА_15 матеріальної шкоди на суму 1400, 00 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачена 26.03.2018, приблизно о 09.30 год., за попередньою змовою з ОСОБА_16 , який вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17.01.2020 засуджений за вчинення цього злочину, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна вирішили здійснити крадіжку з території Технічного ліцею Шевченківського району м. Києва, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Академіка Щусєва, 20, у м. Києві, для чого розробили злочинний план із визначенням ролей для кожного.
Того ж дня, 26.03.2018, приблизно о 13.20 год., ОСОБА_17 за попередньою змовою із ОСОБА_16 зайшли на територію зазначеного ліцею, де побачили будівельний вагончик. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 , впевнившись, що на території відсутні сторонні особи, підійшли до вищевказаного будівельного майданчика. Після чого ОСОБА_16 , застосовуючи фізичну силу, двома руками відчинив навісний замок, тим часом ОСОБА_10 спостерігала за навколишньою обстановкою.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_16 , 26.03.2018, приблизно о 13 годині 30 хвилин, проникли до приміщення зазначеного будівельного вагончику, діючи умисно,викрали майно ТОВ «Сандерс-Буд», а саме:
-електрозварювальний апарат «Зенит», модель ЗСИ-300ВЕ профі;
-електрозварювальний апарат «Limex», модель IZ-MMA305rdk;
-кутову шліфмашину, марки «Зенит», модель «ЗУШ-125-1000 МС»;
-кутову шліф машину, марки «Хітачі», моделі G13SS2;
-кутову шліфмашину марки «ДніпроМ», модель 1250р»;
-відбійний молоток марки «Зенит», модель ZM-1900,
а всього майна на суму 7694, 60 грн.
Цього ж дня, 26.03.2018, приблизно о 13 годині 35 хвилин, ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_16 вищевказане викрадене майно, яке перебувало на балансі ТОВ «Сандерс-Буд» помістили до сумки, яку ніс ОСОБА_16 , окрім відбійного молотка, який тримала ОСОБА_10 та з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, завдавши ТОВ «Сандерс-Буд» матеріальної шкоди на загальну суму 7694 (сім тисяч шістсот дев'яносто чотири) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Крім того, обвинувачена 07.06.2020, близько 16.00 год., знаходячись у квартирі потерпілого ОСОБА_18 за адресою - АДРЕСА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, скориставшись тим, що потерпілий заснув, діючи повторно, таємно, з корисливих спонукань, викрала шкіряну сумку потерпілого, в якій зберігалися паспорт громадянина України та закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_18 , гроші у сумі 300 грн., мобільний телефон «Samsung», модель «J3», вартістю 1 366, 67 грн.
Утримуючи викрадене, з місяця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядилась ними на власний розсуд.
Вказаними діями ОСОБА_10 спричинила потерпілому матеріальної шкоди на суму 1 666, 67 грн.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_10 16.08.2021, приблизно о 22.30 год., перебуваючи у квартирі ОСОБА_19 за адресою - АДРЕСА_6 , користуючись відсутністю сторонніх осіб, діючи умисно, повторно, з метою наживи, викрала пилосос марки «Thomas Twin», вартістю 3000, 00 грн., який належав потерпілому ОСОБА_20 .
Після вчинення кримінального правопорушення обвинувачена з місця його вчинення зникла, викраденим розпорядилась на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_10 завдала ОСОБА_20 матеріальної шкоди на суму 3000,00 грн.
За вищевказаних обставин ОСОБА_10 , перебуваючи у квартирі ОСОБА_19 , діючи умисно, незаконно заволоділа паспортом громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданим на ім'я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким у подальшому розпорядилась на власний розсуд.
Будучи допитаною у судовому засіданні, обвинувачена свою вину беззаперечно визнала, дала показання по суті висунутого обвинувачення, які повністю відповідають обставинам, викладеним у цьому вироку. Крім того, пояснила, що повністю відшкодувала завдану потерпілим шкоду, усі речі, у викраденні яких вона визнається винуватою згідно з цим вироком, викуплені нею або її рідними з ломбардів та повернуті потерпілим. Просила при призначенні покарання врахувати наявність на її утриманні двох малолітніх дітей, її щире каяття, відшкодування шкоди, сприяння у розкритті кримінальних правопорушень.
Суд, враховуючи відсутність заперечень з боку учасників судового провадження, беручи до уваги правильність розуміння ними обставин вчинення кримінального правопорушення, добровільний характер вказаної позиції, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.
У зв'язку з цим, суд вважав за необхідне дослідити протоколи прийняття заяв про вчинення кримінальних правопорушень, протоколи пред'явлення особи для впізнання, протоколи огляду місця події, протокол пред'явлення речей для впізнання, протокол огляду предмету, протокол огляду диску з відеозаписом від 21.02.2018, протоколи затримання підозрюваної ОСОБА_10 від 16.03.2018, висновки експертів ННДЕКЦ від 26.03.2018 № 8-1/1339 та від 25.04.2018 № 12-4/909, від 12.06.2020 № 13-1/1192, протокол проведення слідчого експерименту від 26.03.2018, дані щодо судових витрат та матеріали, які характеризують особу обвинуваченої.
Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.02.2018 потерпілий ОСОБА_11 повідомив про викрадення у нього мобільного телефону.
Згідно з протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотознімку, потерпілий ОСОБА_11 вказав на обвинувачену ОСОБА_10 , як на особу, яка заволоділа його мобільним телефоном.
Також, згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.03.2018 ОСОБА_21 повідомив про викрадення з будівельного майданчика за адресою - за адресою: АДРЕСА_7 , будівельних інструментів.
Згідно з протоколом огляду місця події від 26.03.2018 та фототаблиці до нього у період з 16.00 по 16.10 год. у гр. ОСОБА_10 у дворі будинку № 21-А по вул. О.Теліги у м. Києві оглянутий вміст сумки, у якій виявлені електрозварювальні апарати «Зенит-профі» та «Limex», кутові шліф-машини «Зенит», «Хітачі», « ДніпроМ », відбійний молоток марки «Зенит».
Відповідно до протоколу огляду місця події від 26.03.2018 на території технічного ліцею Шевченківського району м. Києва, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Щусєва, 20, у м. Києві розміщений будівельний вагончик, усередині якого виявлений навісний замок з пошкодженнями отвору для кріплення.
Висновком від 16.04.2018 № 8-3/1406 судового експерта Київського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_22 встановлено, що на поверхні навісного замка, вилученого 26.03.2018, виявлені сліди зламу, чим підтверджені показання обвинуваченої щодо обставин проникнення до приміщення.
Проведеною у справі судовим експертом Київського НДЕКЦ ОСОБА_23 дактилоскопічною експертизою (висновок від 18.04.2018 № 8-1/1432) підтверджено, що слід пальця руки, вилучений 26.03.2018 під час огляду місця події за адресою - м. Київ, вул. Щусєва, 20, належить обвинуваченій ОСОБА_10 .
Судовим експертом Київського НДЕКЦ ОСОБА_24 (висновок від 25.04.2018 №12-4/909) встановлено, що сумарна ринкова вартість викраденого майна, перелік якого наведений у цьому вироку, станом на 26.03.2018 могла становити 7694, 60 грн.
Викрадене майно постановою слідчого від 26.03.2018 визнане речовими доказами та 26.04.2018 передане представнику потерпілого для відповідального зберігання.
Також, постановою слідчого від 12.06.2020 мобільний телефон «Samsung», модель «J3», визнаний речовим доказом та переданий ОСОБА_18 , як власнику, на відповідальне зберігання.
Крім того, пилосос марки «Thomas Twin», викрадений обвинуваченою з квартири ОСОБА_19 за адресою - АДРЕСА_6 , рішенням слідчого від 02.09.2021 визнаний речовим доказом та переданий власнику ОСОБА_20 на відповідальне зберігання.
Оцінка безпосередньо досліджених судом доказів у їх сукупності та взаємному зв'язку приводить суд до висновку, що вина ОСОБА_10 у скоєнні інкримінованих правопорушень доведена поза розумним сумнівом.
Отже, дії ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, стороною обвинувачення кваліфіковані правильно.
Дії обвинуваченої за ч. 3 ст. 185 КК України органом досудового розслідування кваліфіковані правильно, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в інше приміщення.
Також, дії ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані правильно, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Крім того, суд знаходить правильною кваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння паспортом особи.
Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_10 неодноразово судима у тому числі за вчинення кримінального правопорушення корисливого характеру, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Попри зазначене, критичних висновків щодо своєї протиправної поведінки обвинувачена не зробила, повторно вчинила низку аналогічних кримінальних правопорушень.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання, суд визнає сприяння обвинуваченої розкриттю кримінальних правопорушень, часткове відшкодування шкоди.
У той же час суд не вважає каяття обвинуваченої щирим з огляду на систематичні злочинні прояви ОСОБА_10 та враховує каяття лише в частині не створення обвинуваченим перешкод для розкриття кримінальних правопорушень, проведення досудового розслідування та судового розгляду.
Обставини, які згідно з ст.67 КК обтяжують покарання, судом не встановлені.
При призначенні покарання суд у відповідності з ст.65 КК України враховує обставини скоєння кримінальних правопорушень, характер та ступінь їх суспільної небезпеки, особу обвинуваченого.
Зокрема, суд приймає до уваги, що заволодіння чужим майном шляхом вчинення кримінально - караних діянь обрано обвинуваченою як спосіб свого матеріального забезпечення, оскільки об'єктами злочинного посягання обвинуваченої були речі, які мають значну матеріальну вартість.
За сукупністю обставин вчинення кримінальних правопорушень, їх ступеню тяжкості, враховуючи дані про особу обвинуваченої, суд вважає, що лише реальне покарання зможе вплинути на обвинувачену та здатне виправити антисоціальну поведінку ОСОБА_10 , а також дозволить запобігти вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Тому суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченої покарання у виді позбавлення волі у межах санкцій інкримінованих статей Особливої частини Кримінального кодексу України.
Вироком Шевченківським районним судом м. Києва від 22.11.2021 ОСОБА_10 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді арешту на строк 5 місяців за дії, вчинені після зазначених у цьому вироку кримінальних правопорушень, а саме 17.08.2021.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими ст. 72 КК.
Речові докази, що були предметами злочинного посягання, передані потерпілим на зберігання, мають бути залишені їм як власникам, решта речових доказів має зберігатися при матеріалах судового провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 60, 65, 72 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_10 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити їй покарання:
-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на 2 (два) роки;
-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;
-за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;
-ч. 3 ст. 357 КК України у виді арешту на строк 1 (один) місяць.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Керуючись ч. 4 ст.70, ст. 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення більш суворим покаранням, що призначене цим вироком, менш суворого, яке призначене вироком Шевченківським районним судом м. Києва від 22.11.2021 за ч. 2 ст. 125 КК України, визначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Строк відбування ОСОБА_10 призначеного цим вироком покарання відраховувати з 29.07.2022, зарахувавши у строк його відбування період її попереднього ув'язнення з 16.03.2018 по 17.03.2018, 26.03.2018 по 16.07.2018, з 15.06.2020 по 10.07.2020.
Речові докази, передані потерпілим на зберігання, залишити останнім як власникам, решту речових доказів зберігати при матеріалах судового провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1