Справа № 761/14701/22
Провадження № 1-кп/761/2812/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , представника потерпілого ОСОБА_8 , потерпілої ОСОБА_9 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 221 111 400 001 90 від 08.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,
УСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 314, ч. 1 ст. 315 КПК України у разі, якщо відсутні підстави для прийняття інших рішень, суд у підготовчому судовому засіданні призначає судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Прокурор вважав за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважаючи вказаний процесуальний документ таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК. Крім того, державний обвинувач просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , зазначивши, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК, оскільки з огляду на покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, обвинувачений може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду, знищення або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, здійснювати незаконний вплив на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
Потерпіла та її представник підтримали позицію прокурора. Не заперечували щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду, просили продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого, вважаючи, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки останнього. Крім того, представник потерпілого просив скасувати арешт, накладений 12.04.2022 ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області на майно ОСОБА_10 у справі № 362/1211/22.
Захисник та обвинувачений не заперечував проти призначення обвинувального акта до судового розгляду. Просили відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, змінивши його домашній арешт.
Колегія суддів, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, дійшла висновку про таке.
Статтею 314 КПК визначено, що обвинувальний акт повертається прокурору у разі невідповідності цього документу вимогам КПК.
Відповідно до ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити, серед іншого, викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
З огляду на зазначене, суд вважає, що прокурором дотримані вимоги ст. 291 КПК, обвинувальний акт містить дані, обов'язкова наявність яких визначена законом.
Кримінальне провадження відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 25.10.2022 (провадження № 11п/824/537/2022) підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, обвинувальний акт складено у відповідності до положень КПК, підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, у силу ч. 6 цієї статті суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
На підставі вказаних засад кримінального провадження, а також згідно з ч. 2 ст. 318 КПК, суд, з'ясовуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вважає, що такими особами мають бути прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, обвинувачений, його захисник, потерпілі та їх представники.
Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, колегія суддів бере до уваги, що у силу ч. 3 ст. 331 КПК незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою до спливу продовженого двомісячного строку дії цього запобіжного заходу.
За наслідками розгляду цього питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Під час досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК у разі вирішення питання продовження строку дії запобіжного заходу має бути встановлено, чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Однак, враховуючи, що відповідно до Глави 28 КПК судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена поза розумним сумнівом вина особи у зазначених прокурором в обвинувальному акті злочинних діях, оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії провадження виключається.
З наведеного витікає, що, вирішуючи доцільність подальшого утримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж утворять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Прокурор зазначив, що у цьому кримінальному провадженні існують ризики вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на переховування від суду, знищення або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та здійснення незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому провадженні.
У силу ст. 9 КПК суд під час розгляду кримінального провадження зобов'язаний керуватися рішеннями ЄСПЛ.
Як зазначив ЄСПЛ у рішенні по справі «Бекчієв проти Молдови», ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання має оцінюватись також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою, у якій його переслідували в межах закону.
Отже, суд, оцінивши вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має зробити висновок щодо значного ступеню небезпеки позапроцесуальних дій цієї особи.
Тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі, яке загрожує ОСОБА_6 у разі доведення його винуватості, свідчить про високу ймовірність вчинення останнім дій, спрямованих на переховування від суду.
Також, характер інкримінованого обвинуваченому злочину надає підстави для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_6 .
Також не виключено, що обвинувачений з метою уникнення відповідальності за інкриміновані йому злочинні дії може знищити або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також здійснити незаконний вплив на потерпілих та свідків з метою зміни останніми показань.
Крім того, враховуючи, що обвинувачений не має вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити його від вчинення дій з метою переховування, суд вважає, що наведений вище ризик є актуальним.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що встановлені вище обставини існування ризиків є достатніми для продовження ОСОБА_6 строку дії застосованого до нього запобіжного заходу.
Враховуючи наведе, колегія суддів дійшла висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 по 24 грудня 2022 року включно, підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який суд не вбачає.
При цьому відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК суд вважає за можливе при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не визначати розмір застави.
Розглядаючи клопотання представника потерпілого про скасування арешту майна, колегія суддів дійшла висновку, що на цей час таке втручання у право власності як арешт майна переслідує легітимну мету, а саме, забезпечення збереження речового доказу.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що розгляд кримінального провадження на теперішній час не завершений, недоведеність представником потерпілого, що у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба або що такий арешт накладено необґрунтовано, суд дійшов висновку, що на теперішній час підстави для задоволення цього клопотання відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 22, 174, 177, 182, 183, 194, 291, 309, 314, 315, 334 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, призначити на 11 год. 00 хв. 04.11.2022 у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Києва.
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 24 грудня 2022 року включно.
У задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 про скасування арешту майна відмовити.
Ухвала в частині рішення щодо запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3