Справа № 761/16258/18
Провадження № 1-кп/761/477/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 120 181 001 000 020 44 від 18.02.2018 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 185 КК України,
УСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 314, ч. 1 ст. 315 КПК України у разі, якщо відсутні підстави для прийняття інших рішень, суд у підготовчому судовому засіданні призначає судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Прокурор вважав за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду, вважаючи вказаний процесуальний документ таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК. Крім того, державний обвинувач просив застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК, оскільки обвинувачена тривалий час переховувалась від суду, тому рішенням суду від 04.10.2021 наданий дозвіл на затримання останньої, отже ОСОБА_5 може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду, продовжити злочинну діяльність.
Захисник та обвинувачена не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, однак просили відмовити у застосуванні до обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначаючи, що ОСОБА_5 від суду не переховувалась, про судові засідання не знала, оскільки загубила мобільний телефон, за місцем реєстрації не проживала, тому повісток не отримувала. У зв'язку з цим сторона захисту просила застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, дійшов висновку про таке.
Інкриміноване обвинуваченій кримінальне правопорушення мало місце на території Шевченківського району м. Києва, тобто кримінальне провадження підсудне суду, на розгляд якого надійшло.
Статтею 314 КПК визначено, що обвинувальний акт повертається прокурору у разі невідповідності цього документу вимогам КПК.
Відповідно до ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити, серед іншого, викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
З огляду на зазначене суд вважає, що прокурором дотримані вимоги ст. 291 КПК, обвинувальний акт містить дані, обов'язкова наявність яких визначена законом.
Відповідно до ч.1 ст.22 КПК кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, у силу ч.6 цієї статті суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
На підставі вказаних засад кримінального провадження, а також згідно з ч.2 ст.318 КПК, суд, з'ясовуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вважає, що такими особами мають бути прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, обвинувачена, її захисник та потерпілі.
Вирішуючи питання щодо застосування до обвинуваченої запобіжного заходу, суддя бере до уваги, що частиною 1 статті 194 КПК на суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування таких складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас Главою 28 КПК визначено, що судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена вина особи поза розумним сумнівом. Тобто, оцінка обґрунтованості підозри на цій стадії судового провадження виключається.
Таким чином, суд, розглядаючи питання щодо доцільності тримання особи під вартою, має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи, а також, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Зокрема, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до 6 років, що свідчить про наявність обґрунтованого ризику вчинення обвинуваченою дій, спрямованих на ухилення від суду.
Крім того відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
У зв'язку з цим, враховуючи, що ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі, не виключено, що остання, будучи обізнаною про здійснення відносно неї судового провадження, свідомо переховувалась від суду, тому рішенням суду від 04.10.2021 оголошена у розшук, обвинувачена не має сім'ї, утриманців, постійного місця роботи, тому суд дійшов переконливого висновку, що ОСОБА_5 може вчинити дії з метою подальшого переховування.
Також, враховуючи, що інкриміновані обвинуваченій дії вчинені з корисливих мотивів, ОСОБА_5 не має офіційного та стабільного джерела доходу, суспільно-корисною працею не займається, суд вважає ризик вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення або продовження злочинної діяльності достатньо високим.
Сукупність викладеного, приводить суд до переконання, що доводи сторони обвинувачення про відсутність підстав для застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК суд, враховуючи розмір завданої шкоди, має право визначити розмір застави до особи, обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 9, 22, 177, 182, 183, 194, 291, 309, 314, 315, 334 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням гр. ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України призначити на 14.00 год. 17.02.2022 у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Києва за адресою - м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А.
Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 16 квітня 2022 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн.
Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченої обрано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення застави покласти на обвинувачену такі обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця перебування;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Про час та місце судового розгляду повідомити сторони кримінального провадження.
Забезпечення присутності під час судового розгляду свідків обвинувачення покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині рішення щодо застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою упродовж п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1