Справа №760/7166/21 1-кп/760/1408/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві питання доцільності продовження тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні №12021100090000628 від 11.03.2021 року, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12021100090000628 від 11.03.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27.10.2022 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 год. 00 хв. 25.12.2022 року включно, одночасно визначено розмір застави у сумі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень, визначено обов'язки, покладені на обвинуваченого у разі внесення застави.
Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. Прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 було подано клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вищевказане клопотання та вважав за доцільне продовжити строк тримання під вартою, зазначивши, зокрема, що передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжують існувати, адже ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, санкцією якої передбачено позбавлення волі на строк до чотирьох років, не має стійких соціальних зв'язків, постійного місця проживання на території м.Києва, в нього відсутнє постійне джерело доходу. ОСОБА_4 є також підозрюваним у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України, яке він вчинив після направлення до суду обвинувального акта.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, серед іншого, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, а тому просив застосувати щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, дослідивши матеріали справи №760/7166/21, дійшов наступного висновку.
Як передбачено ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд доходить висновку, що стосовно ОСОБА_4 наявні ризики переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, адже останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, санкцією якої передбачено, зокрема, позбавлення волі на строк до чотирьох років, раніше переховувався від суду, у зв'язку з чим оголошувався у розшук, не має стійких соціальних зв'язків, постійного місця проживання на території м.Києва, в нього відсутнє постійне джерело доходу, відомостей щодо утриманців у суду також немає, є підозрюваним у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України, яке він, на думку сторони обвинувачення, вчинив після направлення до суду обвинувального акта.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики ЄСПЛ обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально - суспільних прав та інтересів.
На думку суду, продовження до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, в даному випадку, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Враховуючи вищенаведене, судом на даний час також не встановлено підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. На переконання суду, обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може негативно вплинути на хід судового розгляду кримінального провадження, а тому суд вважає обґрунтованим продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
На підставі вищевикладеного та керуючись стст.42, 176 -178, 182, 183, 331 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою до 19.02.2023 року включно.
Наявний альтернативний запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме заставу в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень, - залишити без змін.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду;
-не відлучатися із м.Києва без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності таких документів).
Строк дії вищевказаних обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , визначити два місяці з дня внесення застави в розмірі, зазначеному в цій ухвалі.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1