СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/14334/21
пр. № 2/759/361/22
15 листопада 2022 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Журибеди О.М., при секретарі - Багінській І.В., розглянувши в у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іско» про розірвання договору купівлі продажу майнових прав та стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2021 року представник позивача - адвокат Довженко С.С. , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Іско» в якому просить: - розірвати договір купівлі-продажу квартири 15.02.2018 року; - стягнути з відповідача на користь позивача сплачені ним кошти у розмірі 307500 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 15.02.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири в житловому будинку АДРЕСА_1 відповідно до умов якого сторони зобов'язались, у строки, встановлені попереднім договором, укласти договір купівлі-продажу квартири. На виконання вимог п. 1.2 попереднього договору, 15.02.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про забезпечення виконання зобов'язань № КП/5/5/967 відповідно до якого розмір грошових коштів становить 307 500 грн. у тому числі ПДВ 20% у розмірі 51520 грн. у строк до 25.02.2019 року включно. На виконання своїх зобов'язань позивачем було здійснено оплату у розмірі 305500 грн. Отже, позивач своє зобов'язання виконав належним чином, однак відповідач згідно попереднього договору купівлі- продажу квартири не виконав.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.07.2021 року позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 06.10.2021 року у справі відкрито провадження.
02.05.2022 року згідно розпорядження № 59 здійснено повторний авторозподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Войтенко Ю.В. на лікарняному.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.05.2022 року справу прийнято до провадження судді Журибеда О.М, та призначено підготовче судове засідання.
В судове засідання позивач ОСОБА_2 та її представник Довженко С.С. не з'явились, про дату та місце слухання справи повідомлялись належним чином. 14.11.2022 року від представника позивача Довженко С.С. надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Представник відповідача ТОВ «Іско» в судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.02.2018 року між ТОВ «Іско»( сторона 1) та ОСОБА_1 (сторона 2) укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, відповідно до п.1.1. якого встановлено, що за цим попереднім договором сторони зобов'язуються, в строки встановлені п.14. розділу 1 попереднього договору, укласти договір купівлі продажу квартири, відповідно до якого сторона 1 зобов'язується передати у власність (продати) окрему квартиру, характеристики якої вказані в підпункті 1.4.1. пунку 1.4 розділу 1 попереднього договору, яка знаходиться в житловому будинку АДРЕСА_1 , а сторона 2 зобов'язується прийняти у власність об'єкт та належним чином сплатити його вартість в обсязі згідно з розділом 2 попереднього договору (а.с. 6-7).
Відповідно до п. 1.4. сторони зобов'язалися укласти основний договір протягом VI кварталу 2019 року, але в будь-якому разі не раніше отримання стороною 1 правовстановлюючих документів на об'єкт та надання Державною реєстраційною службою України та/або відповідними державними органами документів, що є необхідними для належного укладення та нотаріального посвідчення основного договору та з урахуванням вимог пункту 5.2. розділу 5 попереднього договору.
Згідно п. 1.3. попереднього договору плановий строк введення в експлуатацію будинку ІІІ (третій) квартал 2019 року.
Відповідно до п. 1.2. попереднього договору сторони встановили, що виконання зобов'язання щодо укладення та нотаріального посвідчення основного договору,яке встановлено п.1.1. розділу 1 попередьного договору повинно бути забезпечене. Вид та порядок забезпечення виконання зобов'язання сторони визначають в окремому договорі про забезпечення виконання зобов'язань. Зазначений договір сторони укладають у простій письмовій формі та підписують одночасно з укладенням та нотаріальним посвідченням попереднього договору.
На виконання вимог п. 1.2. попереднього договору, 15.02.2018 року між ТОВ «Іско» та ОСОБА_1 укладено договір про забезпечення виконання зобов'язань № ПК/5/5/967, відповідно до якого розмір грошових коштів, які сплачуються відповідно до умов договору як забезпечення виконання зобов'язання становить 307 500 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20% у розмірі 51 250 грн. 00 коп. у строк до 25.02.2019 року включно (п.2.2.,п.п. 2.3.2., п.п. 2.3.2 п. 2.3. договору) (а.с.8-9).
Як вбачається із долученого акта звіряння взаємних рохрахунків на 17.12.2018 між ТОВ «Іско» і ОСОБА_1 за договором № ПК/5/5/967 від 15.02.2018 позивачем було здійснено оплату у розмірі 307 500 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 20% у розмірі 51 250 грн. 00 коп. (а.с. 10).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відносини з укладення попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна регулюються ст.635 ЦК України та параграфом 1 Глави 54 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 635 ЦК України, попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Згідно положень ст.657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Згідно до ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Істотні умови основного договору, що невстановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок невстановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору невстановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо іншене встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Оскільки з положень ст. 635 ЦК України не вбачається будь-яких обмежень щодо виду або предмету договору, який можуть зобов'язатися укласти сторони у майбутньому на підставі попереднього договору, тому така домовленість може бути досягнута сторонами щодо будь-яких договорів: про відчуження майна (у тому числі нерухомого), надання послуг, виконання робіт, надання майна в найм тощо.
Таким чином, попередній договір створює для сторін одне основне зобов'язання: укласти протягом узгодженого терміну певний тип цивільно-правового договору на заздалегідь узгоджених умовах.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
У відповідності до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільнює винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено попередній договір купівлі-продажу, предметом якого є укладення сторонами в майбутньому до четвертого кварталу 2019 року договору купівлі-продажу квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Також з матеріалів справи вбачається, що сторони погодили внесення коштів за попереднім договором. Так, позивачем внесено 307 500 грн. 00 коп. грн. Згідно актом звіряння взаємних розрахунків.
Відтак встановлено, що позивач належним чином виконував умови договору, однак відповідач істотно порушив умови укладеного попереднього договору.
З огляду на встановлені обставини та наведені норми права, суд прийшов до висновку, що укладений між сторонами попередній договір підлягає припиненню шляхом розірвання цього договору, а сплачені позивачем кошти в сумі 307 500 грн. 00 коп. підлягають поверненню, з огляду на те, що користування відповідачем коштами, які сплатив позивач є безпідставним.
Відповідно до ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.3, 6, 15, 16, 525-526, 625, 635, 655 ЦК України , ст. ст.4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іско» про розірвання договору купівлі продажу майнових прав та стягнення коштів -задовольнити.
Попередній договір купівлі-продажу квартири від 15 лютого 2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іско» та ОСОБА_1 розірвати.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іско» (ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кошти у розмірі 307500 грн. 00 коп. сплачені за невиконаним попереднім договором купівлі-продажу квартири від 15 лютого 2018 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іско» (ЄДРПОУ 23494714) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 3983 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Журибеда