печерський районний суд міста києва
Справа № 757/28448/22-ц
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" грудня 2022 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Рябошапко М.О.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДА 5»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про закриття провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2021 року ТОВ «РАДА 5» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 8 687,10 грн, інфляційні нарахування - 304,78 грн, 3 % річних - 45,64 грн, і пені - 1 151,92 грн., та судові витрати в розмірі 2 481,00 грн.
Ухвалою судді від 20 жовтня 2022 року в справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
22 грудня 2022 року до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження в справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, в зв'язку зі сплатою ним 04 грудня 2022 року суми заборгованості перед позивачем в розмірі 18 343,22 грн, згідно з повідомленням ТОВ «РАДА 5» № 11 від 01 грудня 2022 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Їх неявка не перешкоджає вирішенню питання щодо закриття провадження в справі.
Суд, вивчивши подану заяву та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у ст. 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову.
Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Подібних правових висновків Верховний Суд дійшов також у постановах від: 10 квітня 2019 року в справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), 13 травня 2020 року в справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), 09 вересня 2020 року в справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а, відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Предметом розгляду даної справи, є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а також інфляційних нарахувань, 3 % річних, пені та судових витрат, а тому добровільне врегулювання спору сторонами та виконанням відповідачем заявлених до нього вимог в частині сплати після пред'явлення позову в частині сплати основної суми боргу за житлово-комунальні послуги, не може бути підставою для закриття провадження в справі з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Отже, доводи відповідача про наявність правових підстав для закриття провадження в указаній справі є помилковими, в зв'язку із чим, його заява не підлягає задоволенню.
Крім того, існують інші вимоги позивача (стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних, пені та судових витрат), які в добровільному порядку не задоволені ОСОБА_1 та на стягненні яких наполягає представник ТОВ «РАДА 5».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. 1-13, 19, 58, 62, 142, 255, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Л.Бусик