Справа № 755/10125/22
27.12.2022 Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчої судді ОСОБА_1 одноособово перевіривши виконання вимог ст.ст. 131-132, 170-172 КПК України за клопотанням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2022 за № 12022100040002830, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, установив :
до даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання прокурора, яке обґрунтоване тим, що майно вказане у клопотанні слід арештувати, у порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, так як воно відповідає критеріям ст. 98 КПК, а саме є «доказом злочину».
Слідчий суддя перевіривши виконання вимог ст.ст. 131-132, 170-172 КПК України за цим клопотанням, приходить до наступного.
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Статтею 171 вказаного Кодексу визначено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, у цьому випадку, установлено, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу.
Так, по-перше, у клопотанні про арешт майна не зазначено підстави арешту відповідно до положень статті 170 цього Кодексу із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020.
Зокрема заявник цитує норму абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК в ключі відповідності майна критерію «…є джерелом злочину…», в той час, як абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК (норми в чинній редакції) поєднує це питання з відповідністю критерію «… є доказом кримінального правопорушення…».
Тим самим, заявник умотивовує своє звернення з посиланням на положення частини 1 ст. 170 КПК не у редакції Закону № 720-IX від 17.06.2020, тобто обґрунтовують клопотанням з посиланням на норму права, яка не є чинною, на момент його розгляду.
З рішення ВСУ у справі № 5-205кс15 випливає, що Кримінальним процесуальним законом України визначається порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень.
Адже, на відміну від кримінального матеріального закону, кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження.
Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе, адже процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст. 5 КПК України).
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії, апріорі, зРішення Конституційного Суду України у справі № 1-рп/99 від 09.02.1999 рокуубачається, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому у світлі положень статті 58 Конституції України, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
По-друге, у клопотанні про арешт майна ідеться про арешт рахунку, як речового доказу, але до звернення додано постанову слідчої ОСОБА_3 від 12.12.22 про набуття такого статусу, однак у відношенні свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, в ключі чого заявнику слід виконати вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 171 КПК.
По-третє прокурор просить визначити строк дії ухвали в 60 днів, однак жодною нормою КПК не передбачено накладення арешту на майно з певним строком дії цього типу заходу забезпечення кримінального провадження, а тому заявнику доречно надати відповідні пояснення щодо цієї пропозиції та її слушності, за умови, що цей захід останнім пропонується застосувати в ключі норм ст.ст. 7, 9 КПК.
За таких умов слідчий суддя приходить до однозначного висновку, що дане клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, у зв'язку з чим останнє підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків в сімдесят дві години.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131-132, 170-173, 309, 372-376 КПК України, Суд постановив :
клопотання про арешт майна повернути прокурору Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання цього судового рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Слідча суддя ОСОБА_5