ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14896/22
провадження № 1-кс/753/2557/22
УХВАЛА
про повернення тимчасово вилученого майна
"12" грудня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 щодо неповернення тимчасово вилученого майна, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 щодо неповернення тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування скарги посилався на те, що 30.07.2022 приблизно о 12 год. 50 хв. за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 2, працівниками поліції для перевірки документів було зупинено автомобіль марки "VOLKSWAGEN PASSAT", д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у користуванні скаржника з 06.01.2022 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Під час огляду зазначеного транспортного засобу працівниками поліції було виявлено зрізану раму, на якій повинен бути номер кузова.
30.07.2022 по даному факту були внесені відомості до ЄРДР за № 12022105020001594 за ознаками кримінального проступку за ст. 290 КК України.
Постановою від 01.08.2022 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, автомобіль марки "VOLKSWAGEN PASSAT", д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 були визнані речовими доказами в кримінальному провадженні № 12022105020001594.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду від 22.08.2022 у справі № 753/8226/22 клопотання дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження № 12022105020001594 від 30.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, про арешт майна було повернуто прокурору із наслідками застосування ч. 3 ст. 172 КПК України, відповідно до яких тимчасово вилучене майно підлягає поверненню після спливу, встановленого суддею строку.
Будь-яких відомостей про підстави утримання вказаного майна, яке належить скаржнику, слідчим або іншою уповноваженою особою не надано.
Таким чином, вилучені у скаржника автомобіль марки "VOLKSWAGEN PASSAT", д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 незаконно утримуються Дарницьким УП ГУНП у місті Києві та підлягають поверненню.
У судове засідання з'явився скаржник, підтримав вимоги скарги, просив її задовольнити у повному обсязі з мотивів, викладених у скарзі.
Прокурор у судовому засіданні підтвердив факт повернення слідчим суддею клопотання про арешт визнаних речовими доказами автомобіля марки "VOLKSWAGEN PASSAT", д.н.з. НОМЕР_1 , ключів від нього та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Проте зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022105020001594 від 30.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, ще триває. В ході його проведення встановлено, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 не містить ознак підробки, проте з метою з'ясування обставин його видачі дізнавачем був даний ряд запитів у відповідні реєстраційні органи. У зв'язку з чим, просив не повертати речові докази скаржнику до отримання відповідей з реєстраційних органів, оскільки вони можуть бути знищені або пошкоджені.
Суд заслухавши скаржника та прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення скарги виходячи з наступного.
Приписами ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантовано право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Стаття 303 КПК України містить вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені слідчому судді під час досудового розслідування.
Зокрема на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, а також у нездійсненні процесуальних дій, які вони зобов'язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 КПК України, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є неприпустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст. 255 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що 30.07.2022 приблизно о 12 год. 50 хв. за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 2, працівниками поліції для перевірки документів було зупинено автомобіль марки "VOLKSWAGEN PASSAT", д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у користуванні скаржника з 06.01.2022 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Під час огляду зазначеного транспортного засобу працівниками поліції було виявлено зрізану раму, на якій повинен бути номер кузова.
30.07.2022 по даному факту були внесені відомості до ЄРДР за № 12022105020001594 за ознаками кримінального проступку за ст. 290 КК України.
Постановою від 01.08.2022 про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання, автомобіль марки "VOLKSWAGEN PASSAT", д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 були визнані речовими доказами в кримінальному провадженні № 12022105020001594.
Згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч. 2 ст. 167 КПК України).
Згідно з приписом ч. 2 ст. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Системний аналіз норм КПК України дає підстави вважати, що вилучене під час огляду майно є тимчасово вилученим майном, яке при наявності передбачених ст. 98 КПК України ознак може бути визнано речовим доказом або на яке, при наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав, ухвалою слідчого судді може бути накладено арешт.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Як встановлено в судовому засіданні, і не заперечується прокурором, ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду від 22.08.2022 у справі № 753/8226/22 клопотання дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження № 12022105020001594 від 30.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України, про арешт майна було повернуто прокурору.
Повертаючи клпотання прокурору, слідчим суддею було встановлено, що слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна із пропуском строку, встановленого п. 1 ч. 5 ст. 171 КПК та судом була винесена ухвала від 05.08.2022 про повернення прокурору клопотання із встановленням 72 годин для усунення недоліків.
Оскільки у встановлений слідчим суддею строк (72 години) недоліки не були усунуті, а слідчим скеровано клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з недотриманням процесуальних строків, слідчим суддею клопотання було повернуто прокурору.
За змістом ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучене, в таких випадках: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Відповідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, чи прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
За таких обставин, слідчим суддею встановлено, що у даному випадку майно, вилучене під час проведення огляду, має статус тимчасово вилученого з огляду на приписи ч. 7 ст. 236 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який було наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Положеннями ст. ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до норм ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Наданими документами особою, що подала скаргу, підтверджено, що вилучене майно належить ОСОБА_3 .
Таким чином, слідчий суддя вважає, що доводи скарги ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , у повній мірі доведені під час розгляду скарги та узгоджуються із наданими слідчому судді доказами.
З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що арешт на вилучене майно скаржника ухвалою слідчого судді не накладався, а тому зазначене в скарзі майно має статус тимчасово вилученого, у зв'язку із чим, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучені у ОСОБА_3 автомобіль марки "VOLKSWAGEN PASSAT", д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , утримуються органом досудового розслідування без належної на те правової підстави, а відтак право власності володільця вилученого майна є порушеним і підлягає поновленню.
Відповідно до ст. 307 КПК України слідчим суддею за наслідками розгляду скарги на дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора останній може зобов'язати слідчого вчинити певну дію.
З огляду на викладене, скарга підлягає задоволенню, а тимчасово вилучене майно - поверненню володільцю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 22, 26, 167-69, 171, 303, 306, 307, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_3 щодо неповернення тимчасово вилученого майна - задовольнити.
Зобов'язати дізнавача відділу дізнання Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 повернути тимчасово вилучене майно під час огляду 30.07.2022 власнику - ОСОБА_3 , а саме: автомобіль марки "VOLKSWAGEN PASSAT", д.н.з. НОМЕР_1 , ключі від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Попередити ОСОБА_3 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, яке визнане речовими доказами
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1