Єдиний унікальний номер 719/331/22
Номер провадження 2/719/86/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року м.Новодністровськ
Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:
Судді Цицак В.Л.,
за участі секретаря Чорної В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новодністровськ, Чернівецької області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
28 жовтня 2022 року в суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
В позовній заяві вказує, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано за рішенням суду. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої за рішенням суду з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.11.2011р. і до досягнення дитиною повноліття. Однак, стверджує, що у відповідача наявна заборгованість по аліментах, яка станом на 30.09.2022 року становить 104748,00 грн. З огляду на зазначене на підставі ст. 196 СК України просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 28.11.2011р. по 30.09.2022р. в розмірі 113435,29 грн.
Ухвалою суду від 07.11.2022р. відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом (повідомленням) сторін, надано строк сторонам по справі для подачі заяв по суті справи, зобов'язано ГУ ДПС у Чернівецькій області надати до 01.12.2022р. довідку про доходи ОСОБА_3 за період з листопада 2011р. по вересень 2022р. та призначено судове засідання на 05 грудня 2022р. о 09 год. 00 хв., яке неодноразово відкладалось за клопотанням учасників справи, останній раз на 27 грудня 2022р. о 10 год. 00 хв.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується розписками (а.с.62-63), в судове засідання не з'явилися.
При цьому, представник позивача ОСОБА_2 подала заяву від 08.11.2022р. про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача; позовні вимоги підтримує та просить задоволити (а.с. 36).
Відповідач ОСОБА_3 жодних заяв чи клопотань в суд не подав, отримавши 08 листопада 2022р. копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви із доданими до неї документами, правом на подання відзиву на позов у строки встановлені судом не скористався.
В подальшому у суд повертались конверти із судовими повістками про виклик відповідача, хоча такі надсилались за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 50-51, 69-70).
Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, враховуючи відсутність відповідача за адресою його реєстрації, що підтверджена матеріалами справи, зокрема, листом Виконавчого комітету Новодністровської міської ради №1472 від 04.11.2022р. (а.с. 27), у зв'язку з чим в суд повернувся конверт із викликом на судове засідання, суд вважає відповідача таким, що повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.
Окрім того, згідно ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Представник позивача ОСОБА_5 отримав судову повістку про виклик 21 грудня 2022р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6023601629234 (а.с. 72).
12 грудня 2022р. представник відповідача ОСОБА_5 засобами електронного зв'язку надіслав у суд клопотання про часткове задоволення позовних вимог та розгляд справи у відсутності відповідача і його представника (а.с. 52).
Згідно вищезгаданого клопотання представник вказує, що згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на листопад 2022р. такий складає 104496, 00 грн., а тому у відповідності до ст. 196 СК України сума пені не може перевищувати 100 % суму боргу по аліментах. Окрім того, при вирішенні справи просить врахувати критичний матеріальний стан відповідача зумовлений складною хворобою останнього, у зв'язку із чим у 2021 році ОСОБА_3 не працював та отримав тривале лікування, а на даний час йому встановлена інвалідність ІІІ групи і обмеження щодо виконання важких робіт. Зауважує про наявність домовленості між сторонами щодо добровільного погашення заборгованості відповідачем та відсутності претензій зі сторони позивача. З врахуванням вищенаведеного просить зменшити розмір неустойки.
13 грудня 2022р. позивач ОСОБА_1 подала відповідь на відзив (а.с. 64), в якій зазначає, що клопотання представника відповідача фактично є відзивом на позов, а тому вважає за доцільне повідомити наступне. Оскільки відповідач не має інших утриманців та з 2011 року без поважних причин, будучи працездатним та отримуючи дохід за кордоном, самоусунувся від утримання доньки сторін, недоцільним є зменшення суми неустойки. Наголошує, що встановлення ОСОБА_3 у лютому 2022 року ІІІ групи інвалідності не позбавляє останнього можливості працевлаштуватися, а обмеження щодо фізичних навантажень були лише до квітня 2022р. Заперечує, що сторони досягли будь-яких домовленостей щодо погашення заборгованості по аліментах, вказуючи про свій намір досудового врегулювання спору, який відповідач залишив без відповіді. Просить позов задоволити в повному обсязі.
Надалі, 27 грудня 2022р. представник відповідача ОСОБА_5 засобами електронного зв'язку надіслав у суд заяву про застосування строків спеціальної позовної давності. Вважає, що оскільки позивач ОСОБА_1 знала про порушення своїх прав з грудня 2011р., то в даному випадку підлягає до застосування спеціальний строк позовної давності в один рік (а.с. 71).
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Беручи до уваги положення ст.ст. 223, 240 ЦПК України, суд прийшов до висновку про проведення судового засідання у відсутності учасників справи за наявними у ній матеріалами.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , народилась донька ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 01.04.2005р. Виконавчим комітетом Новодністровської міської ради Чернівецької області (а.с. 8).
На даний час у Новодністровському відділі державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) на виконанні знаходиться виконавчий лист №2-855/11 від 11.11.2013 року, виданий Сокирянським районним судом Чернівецької області, про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 28.11.2011р. і до повноліття дитини ( НОМЕР_2 ) (а.с. 9-11).
13 червня 2022р. представник ОСОБА_1 Ватрич ОСОБА_6 підписала заяву (пропозицію) про досудове врегулювання спору, згідно якої ОСОБА_3 пропонувалось погасити заборгованість по сплаті аліментів до 30 червня 2022р. (а.с.65).
Як вбачається із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 686/23.н-36 від 04.10.2022р., виданого Новодністровським відділом державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), на утримання ОСОБА_4 нараховано аліментів за період з 28 листопада 2011р. по вересень 2022р. на загальну суму 115220, 00 грн. Станом на 30.09.2022р. заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів становить 104748,00 грн.; сплачено боржником (стягнуто виконавцем) - 10472, 00 грн. При цьому, відрахування по сплаті аліментів розпочато лише у травні 2022 року (а.с. 9-11).
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 709/23.н-36 від 14.11.2022р., виданого Новодністровським відділом державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), на утримання ОСОБА_4 нараховано аліментів за період з 28 листопада 2011р. по листопад 2022р. на загальну суму 117838, 00 грн. Станом на 14.11.2022р. заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів становить 104496,00 грн.; сплачено боржником (стягнуто виконавцем) - 13342, 00 грн. (а.с. 56-58).
Згідно відповіді на запит від 21.11.2022р. № 5337/5/24-13-12-01-04 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за період з 4 кварталу 2011 року по 3 квартал 2022р. по ОСОБА_3 станом на 18 листопада 2022 року наявна наступна інформація: у третьому кварталі 2013р. відповідач здійснив продаж нерухомого майна, у першому та третьому кварталі 2022р. - продаж рухомого майна; у березні 2022р. отримав соціальні виплати від Управління праці та соціального захисту населення Новодністровської міської ради; інформація про інші доходи відсутня (а.с. 39-43).
Розрахунок аліментів проведено державним виконавцем з 28 листопада 2011 року до грудня 2020 року у розмірі мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, а з січня 2021 року по вересень 2022 року - у розмірі 1/4 частини від доходу платника аліментів (у разі відсутності доходу - середньої заробітної плати працівника для даної місцевості), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку.
Виходячи із вказаної вище суми заборгованості по сплаті аліментів за період з 28 листопада 2011р. по вересень 2022р., позивачем проведено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів до 26 жовтня 2022 року, розмір якої становить 113435,29 грн. (а.с. 12-20).
З 01 лютого 2022 року ОСОБА_3 встановлено ІІІ групу інвалідності, загальне захворювання та призначено соціальну допомогу, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 28.03.2022р. (а.с. 53).
Також судом встановлено, що ОСОБА_3 проходив стаціонарне лікування з 04 лютого 2021р. по 16 лютого 2021р. в гастроентерологічному відділенні, а з 16 лютого 2021р. переведений у хірургічне відділення ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» та з 13 жовтня 2021р. по 03 грудня 2021р. у відділі хірургії підшлункової залози, лапороскопічної та реконструктивної хірургії жовчновивідних проток Національного інституту хірургії та трансплантології ім.. О.О. Шалікова НАМН України із основним діагнозом гострий деструктивний панкреатит/хронічний панкреатит. 10 листопада 2021р. ОСОБА_3 переніс оперативне втручання - дистальна резекція підшлункової залози зі спленектомією, санація та дренування абсцесу. Виписаний із лікувального закладу із рекомендаціями, зокрема, щодо нагляду лікаря хірурга та сімейного лікаря, обмеженням фізичних навантажень протягом 6 місяців (а.с. 53-56).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Як вказано у ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України (станом на дату винесення рішення і до набрання Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017р. № 2037-VIII) мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
З 08 липня 2017р. і до теперішнього часу у абз. 2 ч. 2 ст. 182 СК України зазначено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Прожитковий мінімум для дітей відповідного віку визначається згідно Закону України Про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
У п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. При цьому, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.12.2020р. по справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Як встановлено судом, відповідач розпочав сплату аліментів, призначених на утримання дитини з 28 листопада 2011р., лише у травні 2022р. і станом на вересень 2022р. погасив борг в розмірі 10472, 00 грн. із загальної суми в 115220, 00 грн.
Суд погоджується, що перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні є поважною причиною затримки у виплаті аліментів за відповідні місяці (лютий, жовтень, листопад 2021 року), однак, зауважує, що після закінчення лікування пройшло достатньо часу, щоб відповідач зміг вжити заходів для сплати аліментів, в тому числі за місяці, які припали на проходження курсу стаціонарного лікування.
При цьому, якщо провести перерахунок пені за несплачені аліменти у лютому, жовтні та листопаді 2021 року, беручи для розрахунку початковим місяцем наступний, після завершення лікування, то розмір нарахованої пені до 26 жовтня 2022р. відповідатиме 100% розміру заборгованості за відповідний місяць.
За відсутності інших утриманців та задовільного стану здоров'я ОСОБА_3 , який не виключає можливості працевлаштуватися, при відсутності належних та допустимих доказів непрацездатності відповідача та доказів вжиття останнім заходів для своєчасної сплати аліментів, будь-яких інших об'єктивних причин виникнення заборгованості протягом усього періоду, за який така утворилася, суд приходить до висновку, що несплата аліментів на утримання доньки сторін являється наслідком винних дій (бездіяльності) ОСОБА_3 , а тому відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності, як платника аліментів, за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені).
Отже, відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Відповідно до ч. 9 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно ст. 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
У ч. 1 ст. 9 ЦК України зазначено, що положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Отже, тлумачення ст. 8 СК України та ч. 1 ст. 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У ч. 1 ст. 13 ЦПК України вказано, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019р. по справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02.11.2016р. у справі № 6-1554цс16, від 16.03.2016р. у справі № 6-2589цс15, від 03.02.2016р. у справі № 6-1477цс15 та від 16.03.2016р. у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня на заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто, формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+ … (Anх1%хQn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Верховний Суд у постанові від 19.01.2022р. по справі № 711/679/21 (провадження №61-18434св21) також роз'яснив, що при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць. Зауважили, що при застосуванні формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.
Суд зауважує, що розрахунок заборгованості по аліментах, проведений державним виконавцем, здійснено невірно, оскільки в період з 28 листопада 2011 року до грудня 2020 року аліменти нараховувались у розмірі мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, а не у розмірі 1/4 частини від доходу платника аліментів (у разі відсутності доходу - середньої заробітної плати працівника для даної місцевості), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину відповідного віку, як це вказано у виконавчому листі. Отже, нарахована державним виконавцем заборгованість по аліментах є меншою, ніж та, право на отримання якої має позивач згідно рішення суду.
Керуючись принципом диспозитивності, не виходячи за межі позовних вимог, перевіривши поданий позивачем розрахунок пені до 26 жовтня 2022 року, проведений виходячи із розрахованої державним виконавцем заборгованості по аліментах за період з 28 листопада 2011 року по вересень 2022 року, зважаючи на законодавчо визначені обмеження розміру пені, суд приходить до висновку, що розрахунок є вірним та розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з 28 листопада 2011р. по 30 вересня 2022р., станом на 26 жовтня 2022 року становить 113435, 29 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 СК України до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу.
Враховуючи, що відносини, які утворилися між сторонами, випливають із сімейних відносин, та регулюються нормами СК України, до яких не застосовується позовна давність, то відсутні підстави для застосування строків спеціальної позовної давності, передбачених ст. 258 ЦК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, суд враховує також позицію ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові від 09.11.2022р. по справі №754/4461/21 (провадження № № 61-5660 св 22), згідно якої частиною дев'ятою статті 7 СК України передбачено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Встановивши, що розмір неустойки (пені) за спірний період значно перевищує сукупний розмір заборгованості за аліментами, врахувавши загальні засади справедливості та розумності регулювання сімейних відносин, Верховний Суд вважав за необхідне зменшити неустойку, обмеживши її розмір розміром фактично існуючої заборгованості по аліментах на дату звернення до суду першої інстанції.
Відтак, враховуючи стан здоров'я та матеріальний стан платника аліментів - боржника ОСОБА_3 , врахувавши загальні засади справедливості та розумності регулювання сімейних відносин, суд вважає за можливе зменшити розмір пені за прострочення сплати аліментів до розміру заборгованості станом на вересень 2022р., тобто до 104748,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Таким чином, виходячи із положень ч.ч.1, 6 ст. 141 ЦПК України, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, із відповідача ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1047, 48 грн. (1134, 35*104748,00 /113435,29).
На підставі ст.ст. 20, 180-181, 195, 196 СК України, ст. 549 Цивільного кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», постановами Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019р. по справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) та Верховного Суду від 19.01.2022р. по справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21), від 14.12.2020р. по справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19), від 09.11.2022р. по справі № 754/4461/21 (провадження № 61-5660св22), ст.ст. 2-4, 7-13, 17-19, 23, 49, 76-82, 89, 95, 141, 223, 240, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-275, 277-279, 352, 354-355, п. 3 Прикінцевих положень, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 ), за підписом представника ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_5 ), до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_6 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний № НОМЕР_4 ) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 28 листопада 2011р. по 30 вересня 2022р., яка станом на 26 жовтня 2022 року становить 104748,00 грн. (сто чотири тисячі сімсот сорок вісім гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний № НОМЕР_6 ) судовий збір в розмірі 1047, 48 грн. (одна тисяча сорок сім гривень 48 копійок) на користь держави.
В іншій частині судовий збір в розмірі 86, 87 грн. (вісімдесят шість гривень 87 копійок) покласти на рахунок держави.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: