Справа № 591/4086/22
Провадження № 2-а/591/82/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2022 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі судді Северинової А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу № 591/4086/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київський області лейтенанта поліції Івасенка Сергія Юрійовича, Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить скасувати постанову серії ЕАР № 5826979 від 30 серпня 2022 року інспектора роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київський області лейтенанта поліції Івасенка Сергія Юрійовича про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, як незаконну, а адміністративну справу закрити.
Позовна заява мотивована тим, що інспектором БПП в м. Бориспіль УПП у Київський області лейтенантом поліції Івасенком С.Ю. винесено оскаржувану постанову за те, що 30 серпня 2022 року о 17-годині 45 хв. у м. Бориспіль по вул. Київський Шлях, 142 водій, керуючи транспортним засобом у населеному пункті рухався зі швидкістю 73 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 23 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом ТruСАМ ТС008343, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною з наступних підстав.
Так, 30 серпня 2022 року він рухався з міста Бориспіль до міста Суми та зазначає, що в населеному пункті швидкість його руху не перевищувала позначку 69 км/год., отже, правил дорожнього він руху не порушував. На вказаній автодорозі був відсутній знак 5.70 фото-відеофіксація порушень ПДР, а йому достеменно відомо, що контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак «5.70»). Так, згідно із ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.
Вважає використання інспектором БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області лейтенантом поліції Івасенком С.Ю. такого технічного приладу вимірювання швидкості, як ТruСАМ ТС008343, незаконним, оскільки «прилад вимірювання швидкості ТruСАМ ТС008343» недозволений до використання органами Національної поліції.
Крім того, законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання працівниками поліції технічних приладів вимірювання, ніж в порядку ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» (Закон №580-VIII), а саме: розміщення та закріплення по зовнішньому периметру доріг і будівель засобів автоматичної фото- і відеотехніки для фіксації виявлених порушень правил дорожнього руху.
Отже, при проведенні фіксації швидкості руху певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку, визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом). Натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону та може надати значну похибку вимірювання. Більше того, контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак «5.70»), позаяк вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону №580-VІІІ, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 23 вересня 2022 року відкрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
24 жовтня 2022 року відповідачем інспектором роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київський області лейтенантом поліції Івасенком С.Ю. надано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. При цьому, зазначає, що під час несення служби на території міста Бориспіль 30 серпня 2022 року екіпажем «Лемур-102» за допомогою лазерного вимірювача швидкості LТІ 20/20 ТruСАМ II (серійний номер ТС008343) було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій транспортного засобу «Audi» Q7 з номерним знаком НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 (сімдесят три) км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 23 (двадцять три) км/год., чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР) та скоїв адміністративне правопорушення, за яке частиною першою статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно постанови, винесеної інспектором роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП лейтенантом поліції Івасенком С.Ю., 30 серпня 2022 року о 17-годині 45 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Audi» Q7 державний номерний знак НОМЕР_1 за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 142 рухався зі швидкістю 73 (сімдесят три) км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 23 (двадцять три) км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР. Швидкість руху вимірювалась приладом ТruСАМ LТІ 20/20, номер ТС008343. Внаслідок чого, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 340 грн.
Вказує, що лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam II отримав сертифікат відповідності від 23 грудня 2020 року № UA-TR/001 22 054-20 дія цього сертифікату розповсюджується на прилади із заводськими/серійними номерами зазначеними у п. 2 зворотної сторони сертифікату. Також прилад отримав сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 241-18 Rev.0 від 26 грудня 2018 року. Сертифікат перевірки типу видається за результатами дослідження технічного проекту засобу вимірювальної техніки. Цей сертифікат підтверджує відповідність типу засобу вимірювальної техніки застосовним вимогам Технічного регламенту.
Законом України «Про Національну поліцію» надано поліції право розміщувати по зовнішньому периметру доріг фото- і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, при цьому зазначене поширюється на технічні засоби які працюють як і в автоматичному режимі, так і не в автоматичному режимі. Отже, вимірювач TruCam II можна використовувати у ручному режимі.
Зазначає, що під час зупинки транспортного засобу позивача інспектор належним чином представився та повідомив суть вчиненого правопорушення. Позивача було ознайомлено з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі, про що роз'яснено порушнику.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30 серпня 2022 року відповідачем винесено постанову серії ЕАР № 5826979 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що 30 серпня 2022 року о 17-годині 45 хв. в м. Бориспіль по вул. Київський шлях, 142 водій, керуючи транспортним у населеному пункті, рухався зі швидкістю 73 км/год., при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 23 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCam ТС008343, чим порушив п. 12.4 ПДР України - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год.) (а.с. 4).
Не погодившись із винесеною постановою інспектора патрульної поліції, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, поняття адміністративного правопорушення викладено в ч. 1 ст. 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух».
Статтею 1 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 12.4 розділу 12 «Швидкість руху» ПДР України встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:
1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху (ч. 1 ст. 40).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем на підтвердження своєї позиції по справі надано відеозаписи з приладу TruCam LTІ 20/20 ТС008343.
Дослідивши наданий відповідачем до матеріалів справи відеозапис з метою обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд зазначає, що на рухомий автомобіль під керуванням позивача наведено ціль та здійснювався замір швидкості. В цей момент видно, що момент фіксації швидкості автомобіля за допомогою приладу TruCam здійснено відповідачем з руки (рук).
Відповідачами не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCAM, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача.
Враховуючи вищевикладені положення ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, приписи ч. 1 цієї статті встановлюють, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
З урахуванням тієї обставини, що відповідачами не надано будь-яких доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCam, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача, суд дійшов висновку про недоведеність поліцейським правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 12.4 ПДР України та як наслідок накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП України у вигляді штрафу.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення і, як наслідок, протиправність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, у зв'язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в постанові серія ЕАР № 5826979 від 30 серпня 2022 року.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судовий збір в розмірі 496 грн 20 коп., сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 .
Також на підставі ст. 134 КАС України з Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн, факт понесення та розмір яких підтверджується наявними в матеріалах справи належними і допустимими доказами, зокрема, договором про надання правничої допомоги від 01 вересня 2022 року №050-2022 та додатком №1 до цього договору, у якому визначена ціна на фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов'язань за договором у розмірі 5000 грн за складання позовної заяви, а також товарним чеком №050/2022 від 01 вересня 2022 року про оплату позивачем адвокату Руднєву Є.Г. наданих послуг на суму 5000 грн (а.с. 8, 9, 10).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАР № 5826979 від 30 серпня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста,3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 496 грн 20 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: інспектор роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київський області лейтенанта поліції Івасенко Сергій Юрійович, місцезнаходження: Київська область, Бориспільський район. м. Бориспіль, вул. Романа Шухевича, буд. 4.
Відповідач: Батальйон патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: Київська область, Бориспільський район. м. Бориспіль, вул. Романа Шухевича, буд. 4.
Повне судове рішення складено 28 грудня 2022 року.
Суддя А.С. Северинова