Справа № 489/3346/22
Номер провадження 2-о/489/87/22
РІШЕННЯ
Іменем України
23 грудня 2022 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участю секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (далі - заявник), заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про встановлення факту, що має юридичне значення
встановив
Представник заявника звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. В заяві зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області було в усній формі роз'яснено ОСОБА_1 , що її трудовий стаж роботи не можливо підтвердити у зв'язку з незарахуванням трудової книжки, оскільки на титульній сторінці вказано дошлюбне прізвище заявниці « ОСОБА_2 », що було виправлене на « ОСОБА_3 » на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (запис у трудовій книжці), але саме свідоцтво про шлюб, яким можна було б підтвердити зміну прізвища у заявниці відсутнє. В результаті цього підтвердити трудовий стаж ОСОБА_1 неможливо, що є підставою для відмови у призначенні їй пенсії за віком. 13.01.1983 ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 , про що «Палацом щастя» м. Баку Азербайджанського ССР 13.01.1983 було зроблено відповідний актовий запис №152. Після укладення шлюбу прізвище заявника змінено з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ». Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02.02.1998 цей шлюб було розірвано і позивачу було залишено прізвище « ОСОБА_3 ». За даними Сабаїльського районного відділу РАЦС м. Баку актовий запис про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в архіві також не зберігся. Таким чином, на даний час прізвище, вказане в трудовій книжці (з вкладишем) заявника - « ОСОБА_2 » не відповідає її паспортним даним, де зазначено прізвище « ОСОБА_3 » і через відсутність свідоцтва про шлюб або актового запису про укладення шлюбу, вона не може належним чином підтвердити зміну свого прізвища після укладення шлюбу з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 », що є перепоною для підтвердження наявного трудового стажу відповідно до трудової книжки та унеможливлює оформлення пенсії за віком.
Заявник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Від представника заявника надійшла заява про розгляд справи за відсутності заявника та його представника.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Крім того, представник заінтересованої особи в заяві вказав, що в статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. В п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" якщо ім'я, по-батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку. Тому, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зазначив, що факт належності трудової книжки серії НОМЕР_2 від 25.01.1979 впливає на пенсійне забезпечення заявника.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , 13.01.1983 «Палацом щастя» м. Баку Азербайджанського ССР зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , про що зроблено актовий запис за №152. Після укладення шлюбу ОСОБА_4 змінено прізвище на « ОСОБА_3 ».
Згідно з копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського району міста Миколаєва Миколаївської області, Україна, прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишено як « ОСОБА_3 ».
Відповідно до копії трудової книжки (з вкладишем) серії НОМЕР_2 , яка заповнена 25.01.1979, прізвище « ОСОБА_2 » закреслено та зазначено прізвище « ОСОБА_3 ». На титульному аркуші даної трудової книжки зазначено, що на основі свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 прізвище вважати вірним « ОСОБА_3 ».
З копії паспорта серії НОМЕР_4 , виданого Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 23.05.1996 вбачається, що прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_3 ».
Згідно з довідкою №05/Q-1047/09 від 31.07.2021 після перевірки актових записів за 1980-1986 р.р., що зберігаються в архіві Сабаїльського районного відділу РАЦС м. Баку, жодного актового запису про шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знайдено не було.
Згідно з п.6 ч.1, ч.2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 ''Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення'' зазначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Згідно з п.12 постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 760/22284/20 від 16.09.2022 справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з'ясована мета його встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Судом встановлено, що в трудовій книжці (з вкладишем) серії НОМЕР_2 , яка заповнена 25.01.1979, здійснено виправлення (закреслення) прізвища заявника з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 » на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , але у зв'язку з відсутністю оригіналу свідоцтва про укладення шлюбу та актового запису про укладення шлюбу,підтвердити дійсність зміни прізвища заявника після укладення шлюбу є неможливим в позасудовому порядку, тому наявні підстави для встановлення факту, що має юридичне значення.
Суд вважає, що вище зазначена трудова книжка (з вкладишем) належать заявнику, що підтверджується однаковістю написання прізвища в паспорті, копії свідоцтва про укладення шлюбу, свідоцтві про розірвання шлюбу та в трудовій книжці (з вкладишем).
Суд приходить до висновку, що встановлення факту належності заявнику трудової книжки (з вкладишем), має для ОСОБА_1 юридичне значення. Метою встановлення даного факту є оформлення заявником документів для виходу на пенсію, підтвердження трудового стажу і можливість отримувати пенсійне забезпечення. Крім того, встановлення даного факту не пов'язане з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, судом встановлено факт належності ОСОБА_1 трудової книжки (з вкладишем) серії НОМЕР_2 , яка заповнена 25.01.1979, тому заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню.
На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 263-265, 268, 315 ЦПК України, суд
вирішив
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) трудової книжки (з вкладишем) серії НОМЕР_2 , яка заповнена 25 січня 1979 року.
Інформація про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, код ЄДРПОУ - 13844159, адреса: 54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 23.12.2022.
Суддя В. В. Кокорєв