27.12.2022
Справа № 720/2366/22
Провадження № 3/720/1180/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Ляху Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
13 листопада 2022 року близько 14 години 48 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Центральній в с. Костичани Чернівецького району Чернівецької області з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різким запахом алкоголю з ротової порожнини та почервонінням очей і обличчя та на вимогу працівників поліції, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення визнав в повному обсязі та пояснив, що 13 листопада 2022 року дійсно був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, на що він відмовився. Свою відмову від тестування на стан сп'яніння аргументував тим, що до поїздки випив пиво.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, а саме у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння повністю доказана дослідженими доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 098610 від 13 листопада 2022 року близько 14 години 48 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Центральній в с. Костичани Чернівецького району Чернівецької області з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різким запахом алкоголю з ротової порожнини та почервонінням очей та обличчя, в подальшому на вимогу працівників поліції від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився.
Також, факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння підтверджується переглянутим в суді відеозаписом доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився як від проходження тестування на місці на стан сп'яніння із застосуванням спеціального обладнання, так і від проходження медичного огляду в лікарні.
З наявних в протоколі про адміністративне правопорушення пояснень, які власноручно написав ОСОБА_1 вбачається, що останній погодився із фактом керування транспортним засобом та відмови від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння.
Окрім того, до матеріалів справи, в підтвердження вини ОСОБА_1 щодо відмови останнього від проходження тестування на стан алкогольного сп'яніння, також додано акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та направлення на огляд до медичного закладу зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження будь-яких тестувань на стан сп'яніння.
Таким чином, оцінивши у сукупності дослідженні докази, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння повністю доказана та його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Слід зазначити, що процедура оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 проводилася поліцейським у відповідності до ст. 266 КУпАП, а саме із застосовуванням технічних засобів відеозапису, матеріали якого долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
З переглянутого в суді відеозапису з бодікамер поліцейських слідує, що ОСОБА_1 не заперечував проти складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення по факту відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та навпаки обґрунтував свою відмову тим, що до поїздки вжив алкогольні напої, будь-яких зауважень до нього, не надав.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Досліджені докази у вказаній справі є послідовними та доповнюють один одного, відповідають обставинам справи, а тому не викликають сумнів у їх достовірності та поза розумних сумнівів доводять вину ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом та відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, що було зафіксовано поліцейськими в порядку ч. 2 ст. 266 КУпАП із застосовуванням технічних засобів відеозапису.
А тому, приходжу до висновку, що працівник поліції складаючи протокол про адміністративне правопорушення, діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом, а ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б спростували обставини викладені у протоколі.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу порушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, а також його майновий стан.
Приймаючи до уваги наведене, приходжу до висновку про необхідність накладання на правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу із позбавленням права керування транспортними засобами, а також стягнути з нього на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 221, 251, 283, 284, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення через Новоселицький районний суд до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Ляху Г.О.