Єдиний унікальний номер 714/1323/22
Номер провадження 2/714/288/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" грудня 2022 р. м.Герца
Герцаївський районний суд м.Герци в складі: головуючого судді Козловської Л.Д., за участю секретаря судового засідання Тодерян К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що з травня 2019 року він проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , після чого народилась їхня донька ОСОБА_3 . Їхнє сумісне життя з ОСОБА_2 не склалося та вони почали проживати окремо. В серпні 2022 року відповідачка виїхала за кордон разом із своєю дитиною від першого шлюбу. На даний час позивач самостійно її виховує та утримує, тому просив визначити місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із ним.
Позивач надав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та розглянути справу у його відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, але від її представника надійшла письмова заява про розгляд справи у їх відсутності, визнання позовних вимог та не заперечували проти їх задоволення.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач і відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З травня 2019 року сторони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
З червня 2022 року вони почали проживати окремо.
В серпні 2022 року відповідачка виїхала за кордон разом із своєю дитиною від першого шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та їхня спільна донька - ОСОБА_3 залишилась проживати разом із позивачем.
У зв'язку із тим, що сторони разом не проживають, між ними виник спір щодо визначення місця проживання дитини.
Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно до ч.4 ст.29 ЦК України та ч.1 ст.160 СК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно.
Статтею 161 СК України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.
Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Згідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною 4 статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов'язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітньої. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.
Враховуючи, що позивач займається вихованням малолітньої дитини, піклується про неї, має всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, із урахуванням віку дитини, суд вважає, що на даний час проживання малолітньої доньки з батьком, який фактично проживає з нею, буде відповідати саме інтересам дитини, яка потребує постійного догляду та турботи й позитивно сприятиме її розвитку як психологічному так і фізичному.
Крім цього, визначення місця проживання дитини разом із батьком, не позбавляє матір права на особисте спілкування з дитиною та прийняття участі у її вихованні.
Таким чином, враховуючи, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з батьком відповідає інтересам дитини, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог.
На підставі ст.ст.19, 141, 142, 160, 161 СК України, суд керуючись ст.ст.12, 13, 199, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя: