Справа № 466/8523/22
Провадження № 2-а/466/200/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Зими І.Є.
секретаря с/з Колодій Я.П.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
27.10.2022р. ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР № 6058257 від 21.10.2022р. про притягнення його до відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуваної постановою його притягнуто до відповідальності за те, що він 21.10.2022р близько 21:00 год, керував автомобілем Hyundai 130, державний номерний знак НОМЕР_1 в темну пору доби, без увімкненого ближнього світла фар та будучи позбавленим права керування ТЗ. На підставі на нього накладено штраф в сумі 20 400 грн.
Позивач вважає вказану постанову незаконною з наступних підстав.
Зазначає, що у вказаний день первинно автомобілем керувала його дружина ОСОБА_2 . Також в автомобілі з ними знаходився їх 8-ми річний син, який недавно переніс інсульт та важку операцію. Під час поїздки, дитина поскаржилася на болі в голові, відтак вони були змушені зупинитись та надати синові допомогу, згідно лікарських рекомендацій. При цьому дружина розхвилювалася, оскільки у сина виявився підвищений артеріальний тиск і не змогла продовжувати рух. В результаті цього, автомобіль зупинився на неосвітленій ділянці з інтенсивним рухом в темну пору доби та створював аварійну ситуацію.
Позивач зазначає, що в даному випадку була створена небезпека під час дорожнього руху, тому він здійснив відповідні заходи для її уникнення та був змушений сісти за кермо і відтранспортувати автомобіль в безпечне місце.
Відтак вважає зазначену постанову незаконною, такою що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування усіх обставин справи, тому просить її скасувати.
Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 28.11.2022р.
16.12.2022р. представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області подав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача повністю заперечує. Свою позицію мотивує тим, що позивач позбавлений права керування транспортними засобами, згідно постанови суду від 18.04.2022р. Інспектор поліції чітко спостерігав факт порушення позивачем вимог ПДР, а тому як посадова особа був зобов'язаний відреагувати на факт вчинення правопорушення.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, надавши аналогічні, викладеним в ньому пояснення, просив такий задовольнити.
Судом допитано у якості свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що є дружиною позивача. 21.10.2022р. дійсно вона керувала автомобілем, однак змушена була зупинитись для надання допомоги хворому синові, який їхав з ними. Через хвилювання вона не змогла продовжити рух, тому за кермо сів її чоловік для того , щоб відігнати автомобіль в безпечне місце. Про наведені обставини вони пояснювали працівнику поліції, що зупинив їх транспортний засіб. Проте останній не звертав уваги на хворобу дитини. Між тим, підвищення артеріального тиску в дитини , яке було зафіксовано нею та спеціальний прилад в той час, є смертельно небезпечним для сина, що у віці 8 років переніс важкий інсульт. Вона змушена була пересісти на заднє сидіння для здійснення догляду за дитиною і вони, як батьки, зобов'язані були терміново доставити дитину в безпечне місце.
Представник УПП у Львівській області в судове засідання не з'явився. Згідно ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Заслухавши пояснення позивача, свідка по справі, оглянувши письмовий відзив на позовну заяву, дослідивши наявні докази у їх сукупності, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕАР № 3058257 від 21.10.2022р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн.
З тексту постанови вбачається, що ОСОБА_1 21.10.2022р близько 21:00 год, керував автомобілем Hyundai 130, державний номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі Київ-Чоп, 610 км+200м., в темну пору доби, без увімкненого ближнього світла фар , будучи позбавленим права керування ТЗ.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, частина 4 ст. 126 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Як встановлено судом, спочатку автомобілем керувала дружина позивача - ОСОБА_2 , оскільки той позбавлений права керування транспортними засобами, згідно постанови Личаківського районного суду м. Львова від 18.04.2022р. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Крім того встановлено, що в автомобілі з ними знаходився їх 8-ми річний син, який нещодавно пережив інсульт та важку операцію. Даний факт стверджується випискою № 856/22 із карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).; випискою із карти амбулаторного хворого ( а.с. 8)
Як зазначає позивач ОСОБА_1 , а також підтвердила свідок ОСОБА_2 , під час поїздки, дитина поскаржилася на болі в голові, відтак дружина була змушена зупинитись та надати синові допомогу. При цьому, вона розхвилювалася і не змогла продовжувати рух. В результаті цього, автомобіль зупинився на неосвітленій ділянці з інтенсивним рухом в темну пору доби та створював аварійну ситуацію.
В силу того, що в даному випадку була створена небезпека підчас дорожнього руху , позивач здійснив відповідні заходи для її уникнення та сів за кермо і відтранспортував автомобіль в безпечне місце.
Відповідно до статті 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Причина, через яку була створена небезпека для руху, не має значення, якщо встановлено, що водій мав можливість її вчасно виявити.
На думку суду, позивач ОСОБА_1 в даному випадку діяв в стані крайньої необхідності, адже в інший спосіб усунути небезпеку, а саме відтранспортувати автомобіль в безпечне місце не вдавалось можливим.
Положеннями ст. 251 КУпАП саме на посадову особу (заявленого суб'єкта оскарження) покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких не вистачає.
Відповідно до приписів статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показаннями свідків. Докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Отже, ймовірне вчинення позивачем адміністративного правопорушення, доказами не підтверджується і ґрунтується на припущеннях зацікавленої у результатах службової особи: постанови, яка не може бути визнана як належний та допустимий доказ.
Згідно ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.
Згідно з ч.3 п.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 73-77, 205, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, ст.ст. 122, 245, 247 п.1, 280, 286, 289, КУпАП, суд
ухвалив:
адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Львівській області Малець В.О. серії ЕАР № 6058257 від 21.10.2022р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 .
Відповідач: УПП у Львівській області , адреса: м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя І. Є. Зима