Справа № 709/747/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року смт Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01 вересня
2022 року серії ДПР18 № 398913 ОСОБА_1 01 вересня 2022 року о 18:12 в
с. Богодухівка по вул. Шевченка, керував автомобілем ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку проводився лікарем за адресою: смт. Чорнобай, вул. Центральна, 221. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
ОСОБА_1 у судовому засіданні правопорушення не визнав, та пояснив, що він приїхав до дядька допомогти викопати картоплю, машину залишив біля городу. Після роботи вони випивали, до них підійшов ОСОБА_2 , з яким у нього зав'язалася бійка. Мати ОСОБА_2 викликала працівників поліції. Потім вони примирилися, а через деякий час приїхала поліція. Працівники поліції запитали де його автомобіль, а потім сказали йому щоб він виїхав з вулички. Він виконав вказівку працівників поліції та виїхав своїм автомобілем з-за городу. Потім працівники поліції склали на нього протокол.
Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_1 приїхав до нього додому, він був на городі, потім вони пішли додому до ОСОБА_3 сіли випити та до них прийшов ОСОБА_2 . ОСОБА_1 з ОСОБА_2 відлучилися, пізніше ОСОБА_1 сказав, що приїде поліція. Коли приїхали працівники поліції, то автомобіль стояв за городами. Працівники поліції посадили ОСОБА_1 в службовий автомобіль та попросили його показати де знаходиться автомобіль. Потім вони поїхали.
Захисник Солод В. М. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, оскільки дане правопорушення було вчинено фактично під наглядом працівників поліції.
Будучи неодноразово викликаним для дачі пояснень працівник поліції
ОСОБА_4 , яким було складено протокол про адміністративне правопорушення до суду не з'явився. Відповідно суддя позбавлений можливості безпосередньо під час розгляду справи вислухати його пояснення та дати їм оцінку, на чому під час розгляду справи наполягав захисник.
На адресу ВПД №2 Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області направлявся запит про надання суду інформації про повідомлення, яке надійшло на лінію 102, 01 вересня 2022 року с. Богодухівка. У відповідь на даний запит суду надано електронний рапорт, де зазначено, що 01 вересня 2022 року надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_5 , яка повідомила про бійку між трьома чоловіками 01 вересня 2022 року в с. Богодухівка.
Також надано рапорт інспектора СРПП ВПД№2 Володимира Висоцького, в якому зазначено, що 01 вересня 2022 року прибувши в с. Богодухівка за викликом, ОСОБА_5 повідомила про те, що ОСОБА_1 керує власним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно встановити, що особа: керувала транспортним засобом, при цьому будучи у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; або передала керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, за умови, що тому, хто передає керування, відомо про такий стан; або керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, потерпілих, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції статті 130 КУпАП та утворюють об'єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 01 вересня
2022 року серії ДПР18 № 398913 ОСОБА_1 01 вересня 2022 року о 18:12 в
с. Богодухівка по вул. Шевченка, керував автомобілем ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР України, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Також в матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудної боді-камери працівника поліції, що здійснював оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .
Із вказаних відеоматеріалів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що працівник поліції зупиняє автомобіль, який здійснює рух заднім ходом на польовій дорозі, в подальшому при спілкуванні працівника поліції з ОСОБА_1 на запитання "чому Ви керували транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння", останній відповів, що "Ви мене самі заставили". При оголошенні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо керування транспортним засобов в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 заперечував факт керування в такому стані, та повідомив, що його автомобіль знаходився за городами.
В силу положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України").
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви» зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.
При цьому, основні вимоги справедливості, зазначені в ст. 6 Конвенції відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є серед інших й запобігання правопорушенням, а не провокація громадян на їх вчинення.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
Під час розгляду справи захисник Солод В. М. зазначив, що дії працівників поліції були направленні виключно на спонукання до вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Наявність провокації з боку працівників поліції стверджується поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та показами допитаного свідка, наданими в судовому засіданні, а також даними виклику про бійку, який надійшов до с. Богодухівка 01 вересня 2022 року та підтверджує пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 .
З відеозапису, а також враховуючи, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, стає очевидно, що весь алгоритм дій працівника поліції, який фактично спонукав до вчинення адміністративного правопорушення, повністю сплановані та виконані працівником поліції задля складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до сформованої позиції Європейського суду з прав людини наявність державного інтересу не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті поліцейської провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду із самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів. В іншому випадку таке законодавство не відповідає принципу «справедливого судочинства». (Рішення ЄСПЛ у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Худобін проти російської федерації» від 26 жовтня 2006 року, «Ваньян проти російської федерації» від 15 грудня 2005 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року.)
Європейським судом вироблена концепція провокації, яка порушує пункт 1 статті 6 Конвенції, і є відмінною від застосування законних оперативних методів попереднього розслідування. Ним встановлено, що, тоді як застосування спеціальних методів розслідування, зокрема негласних, не може саме по собі порушувати право на справедливий судовий розгляд, небезпека поліцейської провокації в результаті таких заходів передбачає, що їх застосування повинно бути обмежене зрозумілими рамками (рішення ЄСПЛ від 5 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви»).
ЄСПЛ зазначає, що застосування агентів під прикриттям повинно бути обмежене, співробітники поліції можуть діяти таємно, але не займатись підбурюванням (рішення ЄСПЛ від 9 червня 1998 року у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії»).
Під провокацією (поліцейською) ЄСПЛ розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб'єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).
Матеріалами справи підтверджено, що керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння фактично було спровоковано самими працівниками поліції, які у подальшому склади протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, мала місце провокація вчинення правопорушення працівниками поліції у розумінні ЄСПЛ, тобто схиляння суб'єкта до певних протиправних дій з метою подальшого їх виявлення та порушення питання адміністративного переслідування.
Згідно з частиною першою статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
З огляду на те, що з боку працівника поліції була провокація у вигляді спонукання особи до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130, 221, 245, 247, 280, 283-284 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В. В. Левченко