707/982/22
2/707/535/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Смоляра О.А.,
при секретарі Зарубі Н.М.
з участю представника відповідача ОСОБА_1
представника третьої особи Рудик Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа Банк» - зміна назви на АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-служба у справах дітей Руськополянської сільської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Альфа Банк» - зміна назви на АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Служба у справах дітей Руськополянської сільської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, мотивуючи свої вимоги тим, що 10.09.2008 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №11391535000. 08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Укрсиббанк» відступило ПАТ «Дельта Банк» права вимоги до кредитних договорів між ПАТ «Укрсиббанк» та фізичними особами. 09.12.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Акціонерним товариством «Альфа-Банк» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило АТ «Альфа Банк» права вимоги до кредитних договорів укладених між ПАТ «Дельта Банк» та фізичними особами. Відповідно до договору та чинного законодавства покупець набув усі права вимоги по відступленим кредитним договорам включаючи сплату суми основного боргу, відсотків, комісій, нарахованих штрафних санкцій.
Згідно вищезазначеного договору відбулося відступлення права вимоги за договором №11391535000 від 10.09.2008 року, що було укладено між ПАТ «Укрсиббанк» та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа Банк». Таким чином, на даний час усі права кредитора за вказаним договором про іпотечний кредит належать АТ «Альфа Банк».
Згідно умов вищевказаного договору, позивач (за договором -кредитор) зобов'язується надати відповідачеві (за договором - позичальникові) кредит у сумі 50000,00 дол.США. Відповідно до договору, відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки на умовах, що передбачені договором та додатком №1 до нього - графіком погашення кредиту.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит. В свою чергу, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 08.02.2022 року має заборгованість, що складається з: 49886,23 дол.США - за кредитом; 95818,44 дол.США - по відсоткам; 129050,36грн. - по пені, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором від 10.09.2008 року між кредитором та іпотекодавцем, яким є - ОСОБА_2 укладено іпотечний договір №93304/7289, згідно якого останній передав кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: жилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 61,4 кв.м., житлова площа 28,8 кв.м. та земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7124982500:01:001:0132. Ринкова вартість предмету іпотеки становить 344500,00 грн.
Позивач звертався до відповідачів з вимогою звільнити житлове приміщення, намагався врегулювати питання в досудовому порядку, зокрема, було надіслано вимогу про усунення порушень.
У зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань за договором кредиту та іпотечного договору, позивач звернувся з указаним позовом та просить суд: звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: жилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 61,4 кв.м., житлова площа 28,8 кв.м. та земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7124982500:01:001:0132, що належать на праві власності ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11391535000 від 10.09.2008 року, заборгованість - 145704,67 дол.США та пені -129050,36грн., а саме: 49886,23 дол.США, 95818,44 дол.США, 129050,36грн. - по пені на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 100, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_1 , шляхом проведення прилюдних торгів згідно ЗУ «Про виконавче провадження», за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій. Виселити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути солідарно з відповідачів на користь АТ «Сенс Банк» витрати по сплаті судового збору у сумі - 5167,50грн.; витрати по сплаті судового збору у сумі - 2481,00грн.
В ухвалі Черкаського районного суду Черкаської області про відкриття провадження у справі від 30.05.2022 року, відповідачам був наданий п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву і усіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).
19.10.2022 року на адресу суду від представника відповідача, надійшов відзив на позовну заяву в якій остання проти позову заперечувала, просила суд в позові відмовити посилаючись на те, що відповідно ч.5-2 ст.133-2 ЗУ «Про іпотеку» У період дії в Україні воєнного надзвичайного стану, та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами зупиняється дія статті 37, в частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки, статті 38 в частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, статті 40 в частині виселення мешканців з житлових приміщень переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти цього Закону.
Також, як на підставу для відмови в позові представник відповідача вважає відсутність визначеної ціни продажу предмету іпотеки.
Крім того представник відповідача просила суд застосувати строки давності, в обґрунтування чого вказала, що Відповідно до умов Договору про надання споживчого кредиту № 11391535000 від 10.09.2008 року, який було укладено між Акціонерним комерційним інновап «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 , зазначено, що за користування коштами процентна ставка встановлюється у розмірі 13,50 %.
20.02.2009 року було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання споживчого кредиту з Правилами № 11391535000 від 10 вересня 2008 року (щодо змін умов кредитного договору при реструктуризації) в якій зазначено, що сторони домовилися, що Позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежіів у розмірі 591 долар США в день сплати ануїтетних платежів, передбаченого договору. День сплати такого платежу 21 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов'язаний сплатити ануїтетний платіж.
Кінцевий термін остаточного повного погашення кредитної заборгованості 2031 року.
08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УКРСИББАНК» - акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «УКРСИББАНК» відступили ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» права вимоги до кредитних договорів укладених між ПАТ «УКРСИББАНК» та фізичними особами.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочені чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
02.08.2012 року Черкаським районним судом Черкаської області по справі №2-834/11 було винесено рішення за позовом ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_2 про дострокове стягнення кредиту, процентів, пені та неустойки, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельтабанк» заборгованості у розмірі 67 284,66 долара США та 500 грн. 00 неустойки.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» судові витрати у розмірі 1 820 грн. 00 коп.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк» укладеним договору та зобов'язання внести зміни в умови договору залишено без розгляду.
Таким чином, право Позивача, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки виникло в 2012 році в наслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором коли 02.08.2012 року рішенням Черкаського районного суду Черкаської області позовні вимоги - ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», щодо дострокового стягнення кредиту та неустойки було задоволено, то відповідно строк позовної давності закінчився 2.08.2015 року.
18.11.2022 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому представник позивача зазначила, що посилання на зміни до законодавства, що були внесені із введенням військового стану не можуть бути підставою для ухвалення рішень про відмову у задоволенні позовів про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, адже норми Закону України «Про іпотеку» не втратили свою чинність, оскільки не були виключені з тексту зазначеного Закону, а спеціальним законом лише запроваджене зупинення виконання цих правил на певний період. Надалі у разі припинення запровадження воєнного стану дія згаданих правил відновить свою дію без окремого рішення та закону.
Щодо пропуску позивачем позовної давності, представник позивача вважає, що в даному випадку позовна давність позивачем не пропущена. Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦПК України перебіг позовної давності зупиняється, у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом. При цьому 07 червня 2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а тому позовна давність перебіг позовної давності зупинився в день набрання чинності вказаним законом.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 23.11.2022 року, суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті.
06.12.2022 року на адресу суду надійшла виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерного товариства «Сенс Банк». Згідно статуту АТ «Сенс Банк» створений у формі акціонерного товариства та є правонаступником усіх прав і зобов'язань АТ «Альфа Банк». Тобто, з 01.12.2022 року Національний Банк України на виконання вимог абзацу другого пункту 226 глави 24 розділу ІV Положення про ліцензування вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного Товариства «Альфа Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк». Відповідний запис було внесено на підставі повідомлення про державну реєстрацію змін до статуту АТ «Сенс Банк» у зв'язку зі зміною найменування банку з АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк» та приведенням деяких положень статуту банку у відповідність до вимог чинного законодавства.
07.12.2022 року від представника відповідача на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив в якій представник позивача вважає неправильним посилання позивача на судову практику в подібних правовідносинах, так як судові рішення на які посилається позивач були прийняті до введення в Україні воєнного стану. Щодо строків давності, то представник відповідача вказала, що він почався від дня виникнення основної заборгованості вказаної в рішенні суду на яке вона раніше посилалась, а саме з 31.03.2011 року, та вважає що строк позовної давності закінчився відповідно 31.03.2014 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
В судове засіданні представник позивача не з'явився, проте подав через канцелярію суду письмову заяву в якій позов підтримав, просив суд його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві, просила суд в позові відмовити, та застосувати строк позовної давності.
Представник третьої особи при вирішенні спору поклалась на розсуд суду.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерного товариства «Сенс Банк». Згідно статуту АТ «Сенс Банк» створений у формі акціонерного товариства та є правонаступником усіх прав і зобов'язань АТ «Альфа Банк». Тобто, з 01.12.2022 року Національний Банк України на виконання вимог абзацу другого пункту 226 глави 24 розділу ІV Положення про ліцензування вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного Товариства «Альфа Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк». Відповідний запис було внесено на підставі повідомлення про державну реєстрацію змін до статуту АТ «Сенс Банк» у зв'язку зі зміною найменування банку з АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк» та приведенням деяких положень статуту банку у відповідність до вимог чинного законодавства.
10.09.2008 року Акціонерний комерційний інноваційний банк «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №11391535000. Згідно умов вищевказаного договору, позивач (за договором -кредитор) зобов'язується надати відповідачеві (за договором - позичальникові) кредит у сумі 50000,00 дол.США. Відповідно до договору, відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки на умовах, що передбачені договором та додатками до нього - графіком погашення кредиту. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором від 10.09.2008 року між кредитором та іпотекодавцем, яким є - ОСОБА_2 укладено іпотечний договір №93304/7289, згідно якого останній передав кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: жилий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 61,4 кв.м., житлова площа 28,8 кв.м. та земельна ділянка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7124982500:01:001:0132. Ринкова вартість предмету іпотеки становить 344500,00 грн.
20.02.2009 року було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання споживчого кредиту з Правилами № 11391535000 від 10 вересня 2008 року (щодо змін умов кредитного договору при реструктуризації) в якій зазначено, що сторони домовилися, що Позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежіів у розмірі 591 долар США в день сплати ануїтетних платежів, передбаченого договору. День сплати такого платежу 21 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов'язаний сплатити ануїтетний платіж.
08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Укрсиббанк» відступило ПАТ «Дельта Банк» права вимоги до кредитних договорів між ПАТ «Укрсиббанк» та фізичними особами. 09.12.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Акціонерним товариством «Альфа-Банк» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило АТ «Альфа Банк» права вимоги до кредитних договорів укладених між ПАТ «Дельта Банк» та фізичними особами. Відповідно до договору та чинного законодавства покупець набув усі права вимоги по відступленим кредитним договорам включаючи сплату суми основного боргу, відсотків, комісій, нарахованих штрафних санкцій.
Згідно вищезазначеного договору відбулося відступлення права вимоги за договором №11391535000 від 10.09.2008 року, що було укладено між ПАТ «Укрсиббанк» та фізичною особою - громадянином України ОСОБА_2 на користь АТ «Альфа Банк». Таким чином, на даний час усі права кредитора за вказаним договором про іпотечний кредит належать АТ «Альфа Банк» - після зміни назви - «Синтез банк»
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочені чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань 02.08.2012 року Черкаським районним судом Черкаської області по справі №2-834/11 було винесено рішення за позовом ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_2 про дострокове стягнення кредиту, процентів, пені та неустойки, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованості у розмірі 67 284,66 долара США та 500 грн. 00 неустойки.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» судові витрати у розмірі 1 820 грн. 00 коп.
На час звернення до суду відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 08.02.2022 року відповідно наданого позивачем розрахунку має заборгованість, що складається з: 49886,23 дол.США - за кредитом; 95818,44 дол.США - по відсоткам; 129050,36грн. - по пені.
Відповідач суму заборгованості не оспорював.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками , у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до частин 1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Відповідно до Закону N 898-ІV іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважають перед іншими кредиторами цього боржника у порядку встановленому цим законом.
Визначення іпотеки міститься і у ст. 575 ЦК України, згідно якого іпотека - це застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до іпотечного договору, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у будь-якому з наступних випадків: у випадку невиконання основного зобов'язанням; у випадку невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов договору іпотеки; у інших випадках передбачених законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно ст.39 Закону України «Про іпотеку» У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в зв'язку з порушеннями відповідачем умов кредитного договору та додаткових угод до нього у позивача виникло право на звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів.
Суд відхиляє доводи представника відповідача як на підставу для відмови в позові посилання на зміни законодавства, що були внесені із введенням військового стану, вважає що вони не можуть бути підставою для відмови в позові про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Ці норми Закону України «Про іпотеку» не втратили свою чинність, оскільки не були виключені з тексту зазначеного закону, а спеціальним законом лише запроваджене зупинення виконання цих правил на певний період. Надалі у разі припинення воєнного стану дія вказаних норм відновить свою дію без окремого рішення суду та закону.
До таких висновків прийшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду в постанові від 22 червня 2022 року у справі №296/7213/15 сформулювавши правові висновки у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах.
Верховний Суд врахував, що згідно з Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" ", на території України діє воєнний стан у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України.
Законом України від 22 травня 2022 року N 2263-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" " Верховна Рада України затвердила Указ Президента України від 17 травня 2022 року N 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року N 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України постановила розділ VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про іпотеку" доповнити пунктом 5-2 такого змісту:
"5-2. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону".
Враховуючи, що на момент ухвалення Верховним Судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки воєнний стан в Україні триває, виконання рішення суду зупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
У такому висновку Верховний Суд виходить з того, що згадані норми права не втратили свою чинність, оскільки не були виключені з тексту зазначеного Закону, а спеціальним законом лише запроваджене зупинення виконання цих правил на певний період. Надалі у разі припинення запровадження воєнного стану дія згаданих правил відновить свою дію без окремого рішення та закону.
Представниквідповідача просила суд при розгляді даної справи застосувати строки позовної давності.
Згідно із статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Реалізація кредитором права на дострокову вимогу про повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, може реалізовуватись кредитором як шляхом пред'явлення позову до суду, так і шляхом направлення письмової вимоги боржнику, якщо договором не передбачено іншого порядку.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).
02.08.2012 року Черкаським районним судом Черкаської області по справі №2-834/11 було винесено рішення за позовом ПАТ «Дельта банк» до ОСОБА_2 про дострокове стягнення кредиту, процентів, пені та неустойки. Цим рішенням встановлено, що за обрахунками банку станом на 31.03.2011 року складає 67679.66 долларів США й 500 гривень неустойки. Дана обставина встановлена судовим рішенням, а тому на підставі ч.4 ст.82 ЦПК України додаткового доказування не потребує. Згідно автоматизованої системи документообігу суду позивач звернувся до суду з вказаним позовом 28.04.2011року, провадження в справі відкрито 29.04.2011 року, чим змінив строк виконання основного зобов'язання за договором кредиту з 7.09. 2031 року на 28.04.2011 року 2011 року, а тому суд вважає що саме з цього часу почався перебіг строку давності на звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, та відповідно закінчився 28.04.2014 року.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову на підставі спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.
На підставі ст141 ЦПК України судові витрати суд покладає на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову - відмовити (на підставі спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі).
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за вебадресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. А. Смоляр