Справа №705/4346/21
2/705/959/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Годік Л.С.
при секретарі судового засідання Бурлаки А.А.
за участю: відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування. В позовній заяві позивач зазначив, що він є спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, яка складається з 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Право на спадкування ОСОБА_2 реалізував шляхом подання до державного нотаріуса Уманської міської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті батька. Як повідомлено нотаріусом, окрім позивача спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли його дружина - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_4 , при цьому ОСОБА_4 відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 . Позивач вказує, що враховуючи наявність трьох спадкоємців першої черги, він має право на спадкування 1/6 частки квартири. Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину квартири позивач не має змоги, оскільки державним нотаріусом 17.08.2021 винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на квартиру. Тому ОСОБА_2 не може реалізувати своє право на прийняття спадщини та вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
26.12.2022 від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого вона не визнає позовні вимоги, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_2 ніколи не спілкувався з батьком, хоч батько бажав спілкуватися з сином. ОСОБА_3 на протязі тривалого часу хворів, потребував як матеріальної допомоги так і моральної підтримки, але ОСОБА_2 ніколи не цікавився станом здоров'я батька та допомоги в його лікуванні не надавав. Коли ОСОБА_3 помер, то позивач участі у витратах на поховання не приймав. Питання про усунення ОСОБА_2 від спадкування вона не ставила, так як їй не було відомо, що позивач подав заяву про прийняття спадщини, після смерті батька. Кошти витрачені нею на лікування та поховання ОСОБА_3 не відшкодував.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду подав заяву, в якій просив позов задовольнити та розгляд справи проводити у його відсутність.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги позивача не визнала та вказала, що підтримує поданий відзив.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками записані: батько- ОСОБА_3 та мати- ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , що видане повторно 05.06.2020.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 05.06.2020.
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке складається з 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 , крім позивача є його дружина - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_4 , при цьому ОСОБА_4 відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 . Спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном не розпорядився та заповіту не склав.
17.08.2021 державний нотаріус Уманської міської державної нотаріальної контори Кравець Г.В. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки ОСОБА_3 не надано правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності.
Відповідно до довідки Уманського міського ВО Будівельний Кооператив № 22 № 008 ОСОБА_3 являвся членом ЖСК-22 АДРЕСА_1 та за ним закріплена 2-х кімнатна квартира. Заборгованості по ссуді не має.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Позивач за відсутності у нього правовстановлюючого документа на право власності на спірну квартиру позбавлений можливості в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у зв'язку із чим звернувся до суду із позовом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Для прийняття спадщини спадкоємцями встановлено строк у шість місяців з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України).
Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з п.3.1. Роз'яснень, що містяться у листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» - визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втирати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Відповідно п.23 постанови Пленуму Верхового суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
У статті 67 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-12 встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину. Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.
Вказаний правовий висновок викладений в постанові Верховного суду від 14 серпня 2019 року по справі N 523/3522/16-ц, та в силу положень частини 4 статті 263 ЦПК України враховується при прийнятті рішення по справі.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 76-78, 81, 83, 141, 206, 258, 264-265 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.
СуддяЛеся Сергіївна Годік