Справа № 545/6389/22
Провадження № 1-в/545/1235/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2022 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава подання державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про встановлення адміністративного нагляду щодо засудженої
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, раніше судимої:
1)04.11.2004 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309, ст.75, ст.75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
2) 20.05.2005 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.309, ст.71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;
3) 27.05.2009 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.309, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
4) 04.07.2019 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309, ст.75, ст.76 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік.
По зазначеній справі засуджений вироком Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.186, ст.69, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 2 місяці позбавлення волі, -
ВСТАНОВИВ:
Начальник державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» ОСОБА_4 звернувся до суду із поданням про встановлення адміністративного нагляду щодо засудженої ОСОБА_3 , посилаючись на те, що вона засуджена до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Засуджена та представник адміністрації установи у судове засідання не з'явились, попередньо надавши заяви про проведення засідання без їхньої участі, подання підтримали та просили задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Згідно з п. «г» ч.1 ст.3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» підставою для встановлення адміністративного нагляду є вирок суду, що набрав законної сили, щодо осіб, засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Відповідно до п.8. постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.03.1986 року №3 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду» оскільки адміністративний нагляд встановлюється тільки на підставі і в порядку, передбаченому Законом, суди при розгляді кримінальних справ зобов'язані підвищити вимогливість до органів внутрішніх справ з тим, щоб досудова підготовка за протокольною формою матеріалів про порушення правил адміністративного нагляду, а в передбачених законом випадках, дізнання і попереднє слідство проводились всебічно, повно і об'єктивно. Зокрема, належить вимагати: відомості про попередні судимості піднаглядного; матеріали виправно-трудової установи чи органу внутрішніх справ, що характеризують його на час перебування в місцях позбавлення волі або після відбуття покарання; дані про заходи стягнення, які застосовувались за порушення режиму відбування покарання чи порушення громадського порядку, прав інших громадян або за інші правопорушення; письмове попередження про можливість встановлення адміністративного нагляду та інші дані, необхідні для вирішення питання про законність і обґрунтованість встановлення та продовження адміністративного нагляду.
Частинами 1, 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на повагу до свого приватного життя; органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Встановлено, що ОСОБА_3 засуджена вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.04.2021 за ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді трьох років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Бабушкінського районного суду від 04.07.2019 та остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у вигляді трьох років позбавлення волі.
Отже, ОСОБА_3 не може вважатися особою, яка засуджена до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, оскільки вона відбуває покарання за вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.04.2021 за ч.2 ст.186 КК України, що не є підставою для застосування щодо неї п. «г» ч.1 ст.3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
З матеріалів подання вбачається, що до засудженої за час відбування покарання застосовувалось 4 стягнення, які погашені у встановленому законом порядку, заохочення відсутні.
Відповідно до характеристики, затвердженою начальником державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)», ОСОБА_3 характеризується посередньо. Згідно з витягом з протоколу №33 від 03.12.2021 спільного засідання спостережної комісії Полтавської райдержадміністрації та комісії державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» відмовлено у заміні невідбутої частини покарання більш м'яким, як такій, що не стала на шлях виправлення (а.о.с. 228).
Відповідно до витягу з протоколу №1 від 12.01.2022 спільного засідання спостережної комісії Полтавської райдержадміністрації та комісії державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» постановлено не направляти матеріали щодо ОСОБА_3 до суду на умовно-дострокове звільнення, як такій, що не довела свого виправлення (а.с.239).
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для встановлення адміністративного нагляду щодо засудженої, з огляду на характер та обсяг обмежень, суд вважає це втручанням у її право на повагу до приватного життя, яке ґрунтується на положеннях Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 14.01.2021 року по справі «Дедеш проти України», будь-яке втручання може бути виправданим відповідно до пункту 2 статті 8 Конвенції, лише якщо воно відповідає закону, переслідує одну або декілька законних цілей, наведених у пункті 2 статті 8 Конвенції, та є необхідним у демократичному суспільстві для досягнення будь-якої такої цілі (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Роман Захаров проти Росії» [ВП] (Roman Zakharov v. Russia) [GC], заява № 47143/06, пункт 227, ЄСПЛ 2015). …. встановлення адміністративного нагляду на строк один рік є втручанням в право особи на повагу до приватного життя. Цей захід ґрунтується на положеннях Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» та може переслідувати законну мету запобігання злочинам. Водночас слід оцінювати чи буде цей захід пропорційним законній меті, яка переслідувалася, і чи були відповідними та достатніми підстави наведені національними органами влади для його обґрунтування. У всякому разі, органи державної влади повинні проаналізувати індивідуальні обставини заявника та пояснити, чому в його справі встановлені щодо нього обмеження були необхідними.
Будь-яких обґрунтувань, підтверджених належними доказами, тієї обставини, що засуджена становить небезпеку для суспільства та може вчинити злочин, у поданні не наведено, а також, який саме виховний вплив може бути здійснений на засуджену внаслідок встановлення адміністративного нагляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідних та достатніх підстав для обґрунтування необхідності встановлення адміністративного нагляду щодо засудженої ОСОБА_3 не наведено.
Керуючись ст. 537 КПК України, п. «б» ч.1 ст.3, ст. 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»,
УХВАЛИВ:
У задоволенні подання начальника державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про встановлення адміністративного нагляду щодо засудженої ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1