справа № 208/6793/22
№ провадження 3/208/2562/22
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 грудня 2022 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонер, проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 06.04.2001 року Петриківським РВ УМВС України в Д/О, за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 723241 від 30.11.2022 року, -
встановив:
30.11.2022 року приблизно о 12:40 годині, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 зберігала мисливську гладкоствольну рушницю моделі «ИЖ-12», калібр 12, серійний номер № НОМЕР_2 та мисливські патрони до неї «TAKHO 12 UKRAINE» у кількості два штуки, без відповідного дозволу ОВС України, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилась, не повідомивши причини неявки, хоча належно повідомлялася про день та час розгляду справи, що підтверджується повістками - повідомленнями про виклик в судове засідання. Клопотання про відкладення справи до суду не надходило. За таких обставин, враховуючи те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить її власноручний підпис в протоколі про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, письмових заперечень проти протоколу не подавала, можливо розглянути справи без її присутності.
Крім того, на офіційному сайті Заводського районного суду м. Дніпродзержинська (https://zv.dp.court.gov.ua/sud), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду були зазначені дата, час та місце слухання.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з'явилася в судове засідання, тобто добросовісно не виконувала процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у її відсутність, на підставі ч.1ст.268 КУпАП.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
За ч. 1 ст. 190 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за придбання, зберігання, передача іншим особам або продаж громадянами вогнепальної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду без відповідного документа дозвільного характеру, виданого уповноваженим державним органом.
Порядок зберігання вогнепальної зброї встановлюється Інструкцією «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року.
Відповідно до п. 8.8 глави 8 розділу II Інструкції - мисливська вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, що відповідає вимогам, установленим до мисливської зброї технічним регламентом, а за його відсутності - національним (галузевим) стандартом.
До мисливської вогнепальної зброї належать: мисливські гвинтівки, карабіни та штуцери, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною «парадокс» з нарізами 100-140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці зі свердловиною «сюпра», комбіновані рушниці, що мають поряд з гладкими і нарізні стволи.
Згідно п. 12.4 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України 21.08.1998 року № 622, придбана мисливська вогнепальна нарізна, гладкоствольна зброя, основні частини зброї, охолощена, пневматична зброя, холодна зброя, пристрої протягом десяти днів з дня придбання мають бути зареєстровані в органах поліції за місцем проживання власника з одержанням дозволу на її зберігання та носіння,
Так, п. 12.2 вказаної Інструкції встановлено перелік документів, які необхідні для одержання громадянами в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадянами, а п. 12.5 цієї Інструкції визначено перелік документів, що необхідні для одержання дозволу на зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної і охолощенної зброї, пристроїв власниками до органів поліції подаються.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення, складено правомочною на те посадовою особою, у відповідності до положень ч.1 ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.
За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КУпАП, оскільки вищезазначені факти її вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 723241 від 30.11.2022 року, рапорт інспектора СКОЗ Кам'янського РУП від 30.11.2022 року в якому викладені обставини вчинення правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_1 наданими нею під час складання протоколу та долученими до матеріалів справи, фото таблицею на якій зображена рушниця та патрони до неї, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КУпАП, - зберігання вогнепальної мисливської зброї без відповідного документа дозвільного характеру, виданого уповноваженим державним органом.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Комплексний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець надає можливість органу (посадовій особі), що уповноважений вирішувати справу, за певних умов застосувати щодо порушника усне зауваження - метод виховного впливу, що не пов'язаний ні з адміністративним стягненням, ні з заходом громадського впливу. Стягнення у такому випадку не накладається та будь-яких юридичних наслідків для порушника не наступає. При цьому останній повинен усвідомити протиправність своєї поведінки для того, щоб не допускати подібного у майбутньому.
Усне зауваження може бути зроблене лише за малозначне правопорушення, яке не становить великої суспільної шкідливості й не завдає значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Враховуючи викладене, а також дискреційні повноваження суду, що виходять із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин ситуації, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного стягнення, вирішуючи справу відповідно до оцінки усіх обставин справи (у тому числі обставин, що пом'якшують відповідальність) й особи порушника, оцінивши наслідки правопорушення і переконавшись, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам, державі або суспільству, суд приходить до висновку про малозначність вчиненого адміністративного правопорушення та можливість звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження, суд виносить постанову про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи долю вилучених під час складання протоколу речей, суд робить нижченаведений висновок.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Як встановлено судом, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 723241 від 30.11.2022 року, вказано, що зберігала мисливську гладкоствольну рушницю моделі «ИЖ-12», калібр 12, серійний номер № НОМЕР_2 та мисливські патрони до неї «TAKHO 12 UKRAINE» у кількості два штуки було виявлено та вилучено для тимчасового зберігання.
Згідно з ч. 6 ст. 283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Отже, вирішення питання щодо застосування конфіскації вилученої зброї або її повернення відноситься до компетенції суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП, оскільки адміністративне стягнення не накладається, суд не вирішує питання про стягнення судового збору.
Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити за малозначністю вчиненого правопорушення, судовий збір, передбачений нормою ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 22, 23, 283, 284, 190 КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України - звільнити від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КУпАП за малозначністю, оголосивши йому усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 190 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України - закрити.
Конфісковану мисливську, гладкоствольну рушницю, моделі «ИЖ-12», калібр 12, серійний номер № НОМЕР_2 та мисливські патрони до неї «TAKHO 12 UKRAINE» у кількості два штуки - реалізувати.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Дніпровського апеляційного суду з дня винесення постанови.
Суддя Івченко Т. П.