ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2022 Справа № 914/1875/22
За позовом: Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
позивача 1: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів
позивача 2: Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області, с. Заболотці Золочівський район
до відповідача: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів
про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства
Суддя Мороз Н.В.
При секретарі Пришляк М. С.
Представники:
Від прокуратури: Місінська М.А.
Від позивача-1: Валько В.Р.
Від позивача-2: не з'явився
Від відповідача: Топалова А.Л.
Суть спору:
Позовну заяву подано першим заступником керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області до дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Ухвалою суду від 17.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.09.2022.
04.10.2022 на адресу суду від прокуратури надійшла заява про уточнення найменування відповідача у даній справі, згідно якої правильним найменуванням відповідача слід вважати ДП «Львівський Облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
13.09.2022 підготовче засідання відкладено на 11.10.2022, про що представник позивача-2 та представник відповідача повідомлені в порядку ст. 121 ГПК України.
Ухвалою суду від 11.10.2022 підготовче засідання відкладено на 25.10.2022.
Ухвалою суду від 25.10.2022 продовжено підготовче провадження на 30 днів з 25.10.2022, підготовче засідання відкладено на 15.11.2022.
Ухвалою суду від 15.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 06.12.2022.
06.12.2022 розгляд справи відкладено на 20.12.2022, про що представник позивача-2 та представник відповідача повідомлені в порядку ст. 121 ГПК України.
На офіційному сайті Господарського суду Львівської області розміщувалось оголошення про розгляд справи № 914/1875/22 для належного повідомлення Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про дату та час судового засідання.
В судове засідання 20.12.2022 прокурор та представник позивача- 1 з'явились, підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, позов просили задоволити в повному обсязі. Окрім того, прокурор зазначив, що підставою для представництва прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області стала бездіяльність компетентного органу.
Представник позивача-2 в судове засідання не з'явився, однак згідно заяви від 23.11.2022 № 02-21-3/1114 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, судове засідання просив проводити у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечив усно, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв'язку із відсутністю у прокуратури підстав для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області, оскільки в матеріалах справи відсутні звернення позивачів до прокуратури щодо представництва.
Позиція прокурора та позивачів.
Позовні вимоги у даній справі мотивовані тим, що у період з 01.12.2021 по 10.12.2021 Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Львівський Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» філія «Радехівський райавтодор».
За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Львівській області складено акт № 940/02/1238 від 10.12.2021, висновки якого свідчать, що підприємством не вживалися заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу: а саме на території колишнього асфальтобетонного заводу на земельній ділянці з кадастровим номером 4620382000:01:002:003, яка розташована в с. Заболотці по вул. Січових Стрільців Золочівського (колишнього Бродівського) району Львівської області на площі 42 м.2 (14 м х 3 м) з південної сторони від споруд зберігання цистерн та на площі 153 м.2(17 м х 9 м) з північної сторони від бітумосховища №1 на ґрунті виявлено розливи речовини невідомого походження чорного кольору.
Відтак, прокурор стверджує, що саме в даному випадку, за результатами вимірювання складу та властивостей грунтів встановлено, що показники вимірювання складу грунтів свідчать про перевищення встановлених нормативів вмісту забруднюючих речовин в грунті відносно контрольного вмісту речовин, тобто встановлено факт забруднення грунтів земельної ділянки з кадастровим номером 4620382000:01:002:003, яка знаходиться в с. Заболотці по вул. Січових Стрільців Золочівського району Львівської області, площею 42 та 153 м.2., що, на переконання прокурора, може призвести до настання негативних наслідків у вигляді погіршення якісного стану земель.
На підставі розрахунків, проведених ДЕІ у Львівській області за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, у редакції наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 04.11.2020 № 241, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171, вирахувано розмір заподіяних ДП «Львівський Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» державі збитків шляхом забруднення, на підставі якої визначено суму, котра підлягає відшкодуванню. Так, розмір шкоди за забруднення на земельній ділянці площею 42 кв.2, складає - 14099,4 грн (розрахунок за актом відбору ґрунту №156 від 02.12.2021, проба 1, реєстраційний №1-505), на земельній ділянці площею 153 кв.2 - 51362,1 грн (розрахунок за актом відбору ґрунту №156 від 02.12.2021, проба 2, реєстраційний №2- 506).
Таким чином, загальний розмір шкоди, завданих Підприємством внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства становить: 14099,4 грн + 51362,1 грн = 65 461,5 грн (зведений розрахунок).
Отже, в ході державного нагляду (контролю) встановлено, що відповідачем здійснено забруднення та засмічення території площею 42 м2 та 153м2 в межах земельної ділянки, з кадастровим номером 4620382000:01:002:003, яка знаходиться в с. Заболотці по вул. Січових Стрільців Золочівського (колишнього - Бродівського) району Львівської області, у зв'язку із чим розрахунок суми завданих збитків, склав 65 461,50 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, позовні вимоги не спростував, доказів погашення заборгованості не представив. В судовому засіданні 20.12.2022 усно зазначив про відсутність у прокуратури підстав для представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області та Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області, оскільки в матеріалах справи відсутні звернення позивачів до прокуратури щодо такого представництва. У зв'язку із наведеним, в задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.
Обставини справи.
Золочівською окружною прокуратурою Львівської області з'ясовано, що у період з 01.12.2021 по 10.12.3021 Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Дочірнім підприємством «Львівський Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанція «Автомобільні дороги України».
За результатами перевірки Інспекцією складено акт № 940/02/1238 від 10.12.2021, згідно якого, Дочірнім підприємством «Львівський Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанція «Автомобільні дороги України» Філія «Радехівський райавтодор» не вживалися заходи щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків такого впливу: а саме на території колишнього асфальтобетонного заводу на земельній ділянці з кадастровим номером 4620382000:01:002:003, яка розташована в с. Заболотці по вул. Січових Стрільців Золочівського (колишнього Бродівського) району Львівської області на площі 42 м.2 (14 м х 3 м) з південної сторони від споруд зберігання цистерн та на площі 153 м.2 (17 м х 9 м) з північної сторони від бітумосховища №1 на ґрунті виявлено розливи речовини невідомого походження чорного кольору на грунті.
Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 30.06.2022 та згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.08.2022, відповідач наділений правом постійного користування вищевказаною земельною ділянкою (державного акту № ЯЯ 183423 від 14.01.2008), на котрій знаходиться комплекс будівель, які перебувають у власності ДП «Львівський Облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Під час проведення перевірки Відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області здійснено відбір проб ґрунту з даної земельної ділянки, про що складено акт відбору проб ґрунту № 156 від 02.12.2021 року. Зазначений акт відбору проб ґрунтів підписаний уповноваженим представником відповідача.
На підставі згаданого акту здійснено вимірювання складу та властивостей ґрунтів, про що складено протокол № (505-507)/21 від 09.12.2021. Показники вимірювання складу ґрунтів, згідно даного протоколу, свідчать про перевищення встановлених нормативів вмісту забруднюючих речовин в ґрунті відносно контрольного вмісту речовини, тобто встановлено факт забруднення ґрунтів.
Згідно постанови Державної екологічної інспекції про накладення адміністративного стягнення від 13.12.2021, за допущені порушення вимог ст. 167 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», посадову особу підприємства т.в.о. «Радехівська ДЕД» ДП «Львівський облавтодор» Капітанця Б.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 52 КУпАП.
На виконання постанови Державної екологічної інспекції про накладення адміністративного стягнення від 13.12.2021, гр. ОСОБА_1 14.12.2021 року сплачено адміністративний штраф в розмірі 850,00 грн.
Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, у редакції наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 04.11.2020 № 241 (надалі - Методика).
Згідно з пунктом 3.1 Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкідливих речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).
Відповідно до вказаної Методики, забрудненням земель вважається накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.
З огляду на викладене, допущення підприємством порушення вимог законодавства, що виразилося у забрудненні земельної ділянки площею 63 кв.2, за твердженням прокурора, може призвести до настання негативних наслідків у виді погіршення якісного стану земель.
На підставі розрахунків, проведених Державною екологічною інспекцією у Львівській області за Методикою, вирахувано розмір заподіяних ДП «Львівський Облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» державі збитків шляхом забруднення, на підставі якої визначено суму, яку прокурор просить відшкодувати. Загальний розмір збитків внаслідок порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства становить 65461, 50 грн.
Водночас, з метою досудового врегулювання спору, Інспекцією на адресу відповідача скеровано претензію № 51, вихідний № 13-919 від 23.02.2022, однак, вказана претензія залишена без розгляду та реагування, завдані збитки не відшкодовано.
В матеріалах справи відсутні докази скасування чи визнання недійсним акту держконтролю № 940/02/1238 від 10.12.2021, який підписано відповідачем без заперечень і на підставі якого визначено загальну суму шкоди, що становить 65461, 50 грн.
Оцінка суду.
Щодо здійснення представництва інтересів держави прокурором в суді.
Як встановлено ч.1,3 та 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ч.3-5 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі № 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Однією із підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою палатою Верховного Суду України у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Слід зазначити, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і в адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Отже, поведінка органів, через які діє держава в цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави в цивільних (господарських) або адміністративних відносинах. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, як у цивільних (господарських), так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов'язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.
Державу в судовому процесі, зокрема як позивача, може представляти орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Як слідує з матеріалів справи, перевірку діяльності відповідача позивачем-1 здійснено у грудні 2021 року, що підтверджується наданими у якості доказів документами: актом перевірки, претензією, розрахунком розміру шкоди, тощо.
Тобто саме з цього моменту позивачу-1 стало відомо про наявність порушень вимог чинного законодавства у природоохоронній сфері, допущених відповідачем.
При цьому, прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом на підставі звернень та інформацій позивачів, якими інформовано окружну прокуратуру про неможливість здійснити захист інтересів держави за відсутності можливості сплати судового збору.
Зокрема, наведене підтверджується листом Інспекції № 02-1693 від 26.05.2022, в якому повідомлено, що заходи цивільно-правового характеру не вживалися у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
Разом з цим, Інспекцією заходи щодо стягнення в судовому порядку заподіяних державі збитків не вжито та не вживались.
При цьому, сам факт не звернення до суду Інспекцією з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказаний орган державної влади неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.
Беручи до уваги те, що вищеописані порушення виявлено органом контролю на території Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області (Заболотцівська територіальна громада), сума збитків, завданих порушенням вимог природоохоронного законодавства підлягає до зарахування на відповідний рахунок Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області.
Відповідно до листа Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області (Заболотцівська територіальна громада) № 02-21-3/756 від 04.08.2022, надісланого у відповідь на запит окружної прокуратури, про виявлений органом контролю факт порушення, інформація чи будь-які інші матеріали не надходили, а тому самостійно заходи представницького характеру, спрямовані на стягнення вказаної суми збитків не вживались. Окрім цього, у зв'язку із відсутню бюджетних призначень, передбачених на сплату судового збору, вжиття таких заходів не видається за можливе.
Вищенаведене свідчить про нездійснення та неможливість здійснення вказаним органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави в особі територіальної громади у встановленому законодавством порядку, що відповідно є підставою для застосування прокурором представницьких повноважень, на підставі ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружною прокуратурою повідомлено листом № 14.54/05-45-2330, вих-22 від 01.08.2022 Заболотцівську сільську раду Золочівського району Львівської області та листом № 14.54/05-45-2329 вих. -22 від 01.08.2022 повідомлено державну екологічну інспекцію у Львівській області про прийняте рішення щодо представництва інтересів у суді шляхом звернення з позовною заявою до Господарського суду Львівської області.
Отже, відсутність коштів на сплату судового збору у позивачів є об'єктивно незалежною від них і їх волі обставиною, що дійсно перешкоджає здійсненню ними, покладених на них обов'язків, у тому числі, щодо ініціювання судового спору щодо стягнення шкоди.
Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності та відшкодуванні шкоди, заподіяної державі відповідачем внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Таким чином, прокурором у повному обсязі виконано положення ст. 23 Закону.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України).
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора, підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з ст. 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про охорону земель», Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.
Статтею 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі в тому числі орендарі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Аналогічні обов'язки покладені на землекористувачів ст.96 Земельного кодексу України.
Відповідно до п. в ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель», юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Розподіл коштів екологічного податку, що надходять до Автономної Республіки Крим та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, міськими (міст загальнодержавного значення) радами за поданням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Статтею 167 Земельного кодексу України визначено, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Згідно ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Підставою деліктної відповідальності є правопорушення - протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків та їх розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Обов'язок доказування відповідно до ч.3 ст. 13, ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, якими обґрунтовуються його вимоги або заперечення.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв'язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Вина підприємства полягає у забрудненні земельної ділянки, площею 42,0 м.2 та 153,0 м.2, що, в свою чергу, може призвести до настання негативних наслідків у виді погіршення якісного стану земель.
Із встановлених судом обставин справи не вбачається, що відповідач довів, що інша особа здійснила забруднення земельної ділянки, в ході проведеної за участі його керівника перевірки, цих обставин не зазначав в акті перевірки, не доводив їх перевіряючому органу. Акт перевірки підписаний представником відповідача без зауважень.
Таким чином, шкідливий результат протиправної поведінки підприємства - це заподіяння державі збитків, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, яка підлягає відшкодуванню у розмірі 65461,50 грн.
Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв'язок між ними. Суд враховує, що вина відповідача у вчиненні правопорушення доведена та підтверджується наявними у справі доказами у сукупності.
На даний час збитки Дочірнім підприємством «Львівський Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не відшкодовано.
Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.
Інспекція діє відповідно до Положення Про державну екологічну інспекцію у Львівській області (надалі - Положення) затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 28 квітня 2020 року №122 та є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.
Згідно Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів.
Згідно з ч. 2 ст. 76 ГПК України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивачів, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем. Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, відтак витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. В. Великого, 54 м. Львів, ідентифікаційний код 31978981) на спеціальний рахунок Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області (Заболотцівська територіальна громада) (Отримувач: ГУК Львів/Заболотцівська тг/24062100, номер рахунку UA878999980333179331000013773, код класифікації доходів 24062100, ідентифікаційний код 38008294) 65461,50 грн збитків, заданих навколишньому природному середовищу.
3.Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул. В. Великого, 54 м. Львів, ідентифікаційний код 31978981) на користь Львівської обласної прокуратури (проспект Шевченка, будинок 17/19, місто Львів, ідентифікаційний код 02910031) 2 481,00 грн судового збору.
Рішення складено 27.12.2022.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.