ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" грудня 2022 р. м. Київ Справа №911/979/22
Господарський суд Київської області у складі головуючої судді Третьякової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №911/979/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абразив Груп» (69084, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100А)
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, буд. 49)
про стягнення 119475,60 грн
без повідомлення (виклику) сторін
обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Абразив Груп» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - відповідач) 119475,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором про закупівлю (поставку) товарів від 30.08.2021 №12/77 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк, визначений договором.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи, в т.ч. для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.
01.08.2022 до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив від 28.07.2022 №02-11/19 на позовну заяву, у якому міститься клопотання про зупинення провадження у справі №911/979/22 до припинення або скасування воєнного стану та деокупації Вуглегірської ТЕС.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2022 клопотання Публічного акціонерного товариства «Центренерго», викладене у відзиві від 28.07.2022 №02-11/19, про зупинення провадження у справі №911/979/22 до припинення або скасування воєнного стану та деокупації Вуглегірської ТЕС залишено без задоволення. Крім того, суд звернув увагу відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, оформленого відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, позаяк поданий відповідачем відзив від 28.07.2022 №02-11/19 не відповідає частині 3 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить належних відомостей, які встановлені вказаною процесуальною нормою для відзиву на позов. Зокрема, у поданому відзиві відповідач зазначає, що «факт своєчасної поставки продукції позивачем не доведений», однак відповідач ніякого обґрунтування цьому твердженню у відзиві не надає. Крім того, із даного твердження відповідача неясно, чи відповідач визнає факт поставки, заперечуючи при цьому дотримання постачальником строків поставки, чи відповідач заперечує факт поставки взагалі. Так само, відповідач стверджує, що він на даний час не має «можливості дістатись до первинної документації та спростувати вимоги позивача» з тих підстав, що місто Світлодарськ було окуповано, однак відповідач не конкретизує та не зазначає, які саме первинні документи не можуть бути ним подані суду та для спростування яких саме вимог позивача (чи це, наприклад, платіжні документи про часткову оплату чи інші докази), з урахуванням також того, що місцезнаходженням відповідача, як вбачається, є не місто Світлодарськ Донецької області, а смт Козин Київської області, а банківський рахунок відповідача відкритий в АТ «Ощадбанк» м. Києва.
Попри те, що поданий відповідачем відзив на позовну заяву від 28.07.2022 №02-11/19 визнано судом таким, що не відповідає вимогам ч.3 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, 10.08.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти тверджень відповідача заперечував мотивуючи тим, що позивачем подано до суду усі первинні документи, які відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та які підтверджують факт поставки товару відповідачу. Також відповідач зазначив, що увесь пакет необхідних документів, визначених п.5, 6 додатку 1 до договору, було передано відповідачу, та від нього жодних претензій з даного питання не надходило. Крім того, позивач зазначив, що строк оплати за первинними документами настав у січні 2022, тобто за місяць до введення воєнного стану в Україні, а відтак саме відповідач не вчинив необхідних дій для їх збереження. Позивач у поданій відповіді на відзив також заперечував проти зупинення провадження у даній справі, мотивуючи тим, що таке зупинення призведе до порушення права позивача на судовий захист.
25.10.2022 до Господарського суду Київської області за допомогою системи «Електронний суд» надійшло клопотання/заява від 25.10.2022 про збільшення розміру позовних вимог, в якій відповідач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 119475,60 грн основного боргу, 7936,47 грн пені, 2771,06 грн 3% річних та 24818,04 грн інфляційних втрат. Крім того, у вказаній заяві позивач просить зазначити у рішенні про нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 119475,60 грн, починаючи з 25.10.2022 до моменту виконання рішення суду за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих відсотків з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абразив Груп».
Проаналізувавши клопотання/заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Абразив Груп» від 25.10.2022 про збільшення розміру позовних вимог, суд установив, що остання за своєю правовою природою є заявою про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову.
За приписами статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Справа №911/979/22 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, тобто без проведення судового засідання, про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження у цій справі.
Згідно із частиною першою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Частиною другою статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться (частина третя статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Провадження у цій справі відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2022, а отже, на підставі приписів частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті розпочався 04.08.2022.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Стаття 118 Господарського процесуального кодексу України визначає наслідки пропуску процесуальних строків. Так, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що позивач подав до суду заяву від 25.10.2022 про збільшення розміру позовних вимог, яка також одночасно є заявою про зміну предмета позову, після закінчення встановленого законом строку на її подання, на стадії розгляду справи по суті, без обґрунтування поважності причин неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений законом строк, суд, керуючись приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України залишає таку заяву без розгляду, що не позбавляє позивача права на звернення до суду з окремою позовною заявою з відповідними вимогами.
Отже, суд розглядає вимоги позивача в редакції первісних вимог, викладених у позовній заяві.
Відповідач своїм процесуальним правом на подачу заперечення на відповідь на відзив не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з'ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
встановив:
Між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абразив Груп» (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю (поставку) товарів від 30.08.2021 №12/77 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно з умовами договору (п.1.1 договору).
Відповідно до п.1.2 договору покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов цього договору.
Згідно з п.1.3 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатку №1 до цього договору.
Ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість) з ПДВ, поставляється за даним договором (п.2.1 договору).
Відповідно до п.2.2 договору ціни на продукцію визначаються в додатку №1 до договору.
Згідно з п.2.4 договору розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому додатком №1 до договору.
Відповідно до п.7.1.1 договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену продукцію.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в додатку №1 до договору (п.12.1 договору).
Згідно з п.13.10 договору одержувачем товару (продукції) за цим договором є Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго», яка є відокремленим підрозділом ПАТ «Центренерго».
Відповідно до п.2 додатку №1 до договору про закупівлю (поставку) товарів від 30.08.2021 №12/77 загальна вартість продукції: 139635,60 грн (сто тридцять дев'ять тисяч шістсот тридцять п'ять гривень 60 коп.), в тому числі ПДВ 20%: 23272,60 грн.
Згідно з п.3 додатку №1 до договору про закупівлю (поставку) товарів від 30.08.2021 №12/77 умови розрахунку: розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у наступному порядку: протягом 30 календарних днів з дати підписання покупцем акту приймання-передачі продукції.
Строк поставки: не більше 10 календарних днів після отримання постачальником заявки покупця (п.5 додатку №1 до договору про закупівлю (поставку) товарів від 30.08.2021 №12/77).
На виконання умов даного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 119475,60 грн, що підтверджується видатковими накладними від 23.11.2021 №2997 на загальну суму 49392,00 грн, від 10.12.2021 №3161 на загальну суму 34635,60 грн, від 14.12.2021 №3192 на загальну суму 3888,00 грн, від 22.12.2021 №3258 на загальну суму 31560,00 грн, засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідачем було отримано поставлений позивачем товар, що підтверджується актами приймання-передачі між ТОВ «Абразив Груп» і ПАТ «Центренерго» Вуглегірською ТЕС до договору від 30.08.2021 №12/77 від 30.11.2021 на суму 49392,00 грн, від 16.12.2021 на суму 34635,60 грн, від 21.12.2021 на суму 3888,00 грн, від 29.12.2021 на суму 31560,00 грн.
Поставлений позивачем товар було отримано представником Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» Суховерховим Сергієм Володимировичем на підставі довіреностей від 23.11.2021 №428, від 09.12.2021 №459, від 14.12.2021 №471, від 22.12.2021 №489.
Для оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару позивач сформував рахунки на оплату від 23.11.2021 №2993 на суму 49392,00 грн, від 10.12.2021 №3169 на суму 34635,60 грн, від 14.12.2021 №3201 на суму 3888,00 грн, від 22.12.2021 №3277 на суму 31560,00 грн.
Проте, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за поставлений товар по переліченим вище видатковим накладним не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заявлена до стягнення сума боргу.
Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Нормами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні-покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Правило, визначене відповідною нормою, також викладене у ст.712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати переданого йому товару, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
Враховуючи, що відповідач свої грошові зобов'язання за укладеним договором своєчасно не виконав, заявлена до стягнення сума відповідачем не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно звернувся до суду з заявленими вимогами про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 119475,60 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як такі, що є обґрунтованими, доведеними, відповідачем належним чином не спростованими.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст.ст.123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Абразив Груп» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 119475,60 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, ідентифікаційний код 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абразив Груп» (69084, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100А, ідентифікаційний код 33703603) 119475 (сто дев'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн 60 коп основного боргу та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2022.
Суддя О.О. Третьякова