1Справа № 335/8640/22 2-о/335/212/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Огнев'юк Н.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Маляр Наталії Володимирівни, заінтересована особа: Олександрівський районний у м. Запоріжжі відділ реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про встановлення факту народження,-
ВСТАНОВИВ:
Рух справи
23.12.2022 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла вказана заява, датована 20.12.2022, за підписом представника заявника - адвоката Кіріченко М.О. (діє на підставі ордеру), в якій заявник просить суд:
- встановити факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку, Україна, від батьків: матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України та батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України;
- допустити негайне виконання рішення суду;
- справу слухати у відсутність заявника та її представника.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2022 для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Рибалко Н.І.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.12.2022 вказану заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами окремого провадження та з урахуванням приписів ч. 2 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України /далі - ЦПК України/) призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.12.2022.
Представник заявника у судове засідання не з'явилась, проте у заяві просила розглядати справу за відсутності заявника та її представника
Представник заінтересованої особи - Олександрівський районний у м. Запоріжжі відділ реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) в судове засідання не з'явився, будь-яких заяв чи клопотань від нього до суду не надійшло.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 317 ЦПК України, згідно якої справи про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними матеріалами.
З урахуванням приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Обґрунтування заяви
В заяві, зокрема, вказується, що 12.05.2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 12.05.2007 Відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у місті Донецьку
10.09.2021 у пологовому будинку м. Донецьку, заявниця народила дитину - хлопчика ОСОБА_2 . При народженні дитини їй була видана обмінна карта родового відділення лікарні від 14.09.2021.
Зауважується, що у зв'язку з тим, що медичні документи про народження отримані зразка російської федерації, є недійсними, а довідка про народження дитини видана компетентною установою України - відсутня, то заявниця позбавлена можливості отримати свідоцтво про народження на території України в позасудовому поряду. У зв'язку з цим, на даний час вона не має можливості вивезти дитину на не окуповану територію України, щоб мати можливість реалізувати законні права дитини.
Звертається увагу на те, що згідно обмінної карти пологового відділення лікарні від 14.09.2021, ОСОБА_1 10.09.2021 народила дитину - хлопчика, вагою 3,800 кг.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 05.10.2021 Куйбишевським відділом ЗАГС Донецького міського управління юстиції, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку, актовий запис № 262, та батьками зазначені: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 .
Разом з тим, вказується, що, зокрема, наявність у вказаних документах розбіжностей щодо громадянства унеможливлює реєстрацію народження дитини в позасудовому порядку органами ДРАЦС.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.05.2007 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у місті Донецьку, актовий запис №186, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 12.05.2007.
Згідно з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05.10.2021, виданого «Куйбишевським відділом ЗАГС Донецького міського управління юстиції» 10.09.2021 в м. Донецьк народився ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 .
Факт народження у ОСОБА_1 10.09.2021 дитини також підтверджується копією обмінної карти пологового відділення лікарні від 14.09.2021.
В матеріалах справи містять копію паспорту України серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, судом встановлено, що місцем народження дитини є м. Донецьк, що є містом, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім'ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Згідно ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
За змістом ч.ч. 1-4 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків або за заявою, поданою в електронній формі.
Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до п. 3 наказу Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції» визначено тимчасово призупинити проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно з додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
За змістом ст. 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.031991, передбачено, що дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року.
Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України
Згідно з ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органами державної реєстрації актів цивільного стану є: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; 2) відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); 3) виконавчі органи сільських, селищних і міських рад.
Разом з тим, суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 235/2357/17 викладено правову позицію згідно з якою документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
За змістом ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
В рішенні ЄСПЛ від 10.05.2001 у справі «Cyprus v. Turkey» (заява № 25781/94) ЄСПЛ вказав, що «зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів далеке від абсолютного. Для людей, які проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним від влади de facto, включаючи й їхні суди; і саме в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які стосуються сказаного, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, зокрема і цим. Думати інакше означало б зовсім позбавити людей, які проживають на цій території, всіх їхніх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, це також означало б позбавити їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (§ 96).»
Частиною 3 ст. 317 ЦПК України передбачено, що у рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Суд бере до уваги, що заявники, які подали заяву про встановлення факту народження дитини, за їх словами, на момент народження дитини перебували у фактичних шлюбних відносинах.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (далі - СК України) при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Як вбачається з Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940 якщо державна реєстрація народження дитини проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження, дані про дату і місце народження дитини зазначають відповідно до рішення суду. У разі встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України підставою для внесення відомостей про батька дитини є відповідне рішення суду, яким встановлені такі дані. У разі відсутності в рішенні суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України даних про підстави запису відомостей про батька або в такому рішенні суду зазначено, що шлюб зареєстровано на тимчасово окупованій території України, відповідна графа актового запису не заповнюється. У графі «Для відміток» зазначаються, що відомості про батька внесені згідно з рішенням суду, дата та номер рішення.
Підсумки
З огляду на наведене, суд приходить висновку про можливість встановлення факту народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини чоловічої статі - ОСОБА_2 , місце народження - м. Донецьк, Україна, від батьків: матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України та батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 273, 315-319, 430 ЦПК України, ст. 135 СК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Маляр Наталії Володимирівни, заінтересована особа: Олександрівський районний у м. Запоріжжі відділ реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про встановлення факту народження, - задовольнити.
Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини чоловічої статі - ОСОБА_2 , місце народження - м. Донецьк, Україна, матір'ю якої є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та батьком якої є громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Допустити негайне виконання рішення (ч. 4 ст. 317 ЦПК України).
Рішення може бути оскаржено до безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Оскарження рішення не зупиняє його виконання (абз. 2 ч. 4 ст. 317 ЦПК України).
Копію рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації народження особи (ч. 5 ст. 317 ЦПК України).
Суддя Н.І. Рибалко