ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
21.12.2022Справа № 910/4267/22
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи
За первісним позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут»
про стягнення 15025500,67 грн
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут»
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
про стягнення 2522677,25 грн.
Представники сторін:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Гавкалюк В.В.;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Мостовенко Ю.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
08.06.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Центренерго» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» про стягнення штрафу у розмірі 15025500,67 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач не здійснив оплату та відмовився від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії за період з 02.06.2021 по 31.08.2021, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 15025500,67 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Центренерго» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 13.06.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2022 відкрито провадження у справі №910/4267/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.08.2022, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
У підготовчому засіданні 03.08.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 14.09.2022.
03.08.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що договором не визначено, які саме дії покупця є відмовою від відбору договірного обсягу електричної енергії, відтак, неможливо встановити, яка сума має бути базою нарахування штрафу, внаслідок чого неможливо визначити і сам розмір штрафу; через вжиття позивачем заходів, передбачених п. 3.5 договору, неможливим є здійснення активної дії чи бездіяльності відповідача, що призводить до безпідставності застосування при вирішенні справи п. 4.4 договору як такого.
10.08.2022 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» попередньої оплати у розмірі 2522677,25 грн.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» було сплачено Публічному акціонерному товариству «Центренерго» попередню оплату у розмірі 3513369,60 грн, тоді як постачальником було відпущено покупцю електроенергію на суму 990692,35 грн, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 2522677,25 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2022 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем за зустрічним позовом були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 11.08.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 прийнято до розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут».
У підготовчому засіданні 14.09.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 05.10.2022.
26.09.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
28.09.2022 відповідачем за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву, який суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 05.10.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 09.11.2022.
09.11.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
09.11.2022 від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 09.11.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 23.11.2022.
23.11.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» надійшли письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 23.11.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.12.2022.
У судовому засіданні 21.12.2022 представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) надав усні пояснення по справі, позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі; проти задоволення зустрічного позову заперечив.
Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 21.12.2022 надав усні пояснення по справі, проти задоволення первісного позову заперечив, зустрічним позов підтримав у повному обсязі.
У судовому засіданні 21.12.2022 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
16.04.2021 між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» (покупець) укладено Договір №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів, предметом якого є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.
Право власності на електричну енергію переходить від продавця до покупця у точках комерційного обліку продавця. Після переходу права власності на електричну енергію покупець несе всі витрати (в тому числі, однак не виключно, пов'язані з розподілом та/або передачею електричної енергії до покупця), ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на електричну енергію (п. 2.2 Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021).
Відповідно до п. 3.1 Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, та загальна вартість договору визначаються у Додатку №1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва. Ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, згідно з п. 14.1.4, 213.1.1 та 215.1 Податкового кодексу України включає в себе акцизний податок у розмірі, що визначений у п. 215.3.9 Кодексу.
Згідно з п. 3.6 Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 датою оплати покупцем електричної енергії є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Відповідно до п. 8.1 Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
У Додатку №1 до Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 (Графік відпуску/відбору електричної енергії) сторони погодили, що на період з 01.06.2021 по 31.08.2021 загальний обсяг електроенергії становить 57408 МВт.г.; ціна за 1 МВт.г. без ПДВ становить 1323,04 грн.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач за первісним позовом вказує на те, що відповідач не здійснив оплату та відмовився від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії за період з 02.06.2021 по 31.08.2021, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 15025500,67 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що договором не визначено, які саме дії покупця є відмовою від відбору договірного обсягу електричної енергії, відтак, неможливо встановити, яка сума має бути базою нарахування штрафу, внаслідок чого неможливо визначити і сам розмір штрафу; через вжиття позивачем заходів, передбачених п. 3.5 договору, неможливим є здійснення активної дії чи бездіяльності відповідача, що призводить до безпідставності застосування при вирішенні справи п. 4.4 договору як такого.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» було сплачено Публічному акціонерному товариству «Центренерго» попередню оплату у розмірі 3513369,60 грн, тоді як постачальником було відпущено покупцю електроенергію на суму 990692,35 грн, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 2522677,25 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом та вимоги позивача за зустрічним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі, зважаючи на наступні обставини.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу електричної енергії.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.
У ч. 3 ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначено, що відповідний двосторонній договір має встановлювати: 1) предмет договору; 2) ціну електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування); 3) обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; 4) строки та порядок постачання електричної енергії; 5) порядок повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; 6) порядок та форму розрахунків; 7) строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; 8) права, обов'язки та відповідальність сторін; 9) строк дії договору.
Абзацами 1, 2 частини 4 статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що Регулятор має право встановлювати максимальний строк дії двосторонніх договорів, який не може бути меншим за шість місяців. Сторони двостороннього договору відповідно до правил ринку інформують про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним договором. Таке повідомлення є підставою для внесення зазначених обсягів до добових графіків електричної енергії відповідних учасників ринку відповідно до правил ринку.
Згідно з п. 2.1 Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 продавець зобов'язується відпустити електричну енергію в об'єднану енергосистему України, а покупець зобов'язується відібрати електричну енергію з об'єднаної енергосистеми України згідно з Графіком відпуску/відбору електричної енергії, визначеним у Додатку №1, згідно з п.п.23 п.3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженим постановою КМУ від 05.06.2019 №499.
Згідно з п. 3.2 Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у розділі 10 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за 2 банківські дні до початку періоду відпуску/відбору у розмірі не меншому, ніж вартість електричної енергії, що підлягає відпуску/відбору в цілому за такий етап.
У п. 3.3 Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 вказано, що період відпуску/відбору складається з таких етапів:
1 етап - 1-5 число місяця (червень) відпуску/відбору;
2 етап - 6-10 число місяця (червень) відпуску/відбору;
3 етап - 11-15 число місяця (червень) відпуску/відбору;
4 етап - 16-20 число місяця (червень) відпуску/відбору;
5 етап - 21-25 число місяця (червень) відпуску/відбору;
6 етап - 26-30 число місяця (червень) відпуску/відбору;
7 етап - 1-5 число місяця (липень) відпуску/відбору;
8 етап - 6-10 число місяця (липень) відпуску/відбору;
9 етап - 11-15 число місяця (липень) відпуску/відбору;
10 етап - 16-20 число місяця (липень) відпуску/відбору;
11 етап - 21-25 число місяця (липень) відпуску/відбору;
12 етап - 26-31 число місяця (липень) відпуску/відбору;
13 етап - 1-5 число місяця (липень) відпуску/відбору;
14 етап - 6-10 число місяця (липень) відпуску/відбору;
15 етап - 11-15 число місяця (липень) відпуску/відбору;
16 етап - 16-20 число місяця (липень) відпуску/відбору;
17 етап - 21-25 число місяця (липень) відпуску/відбору;
18 етап - 26-31 число місяця (липень) відпуску/відбору.
У разі надходження від організатора аукціону - ТБ «Українська енергетична біржа» на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, внесеного покупцем для участі в аукціоні, вказана сума гарантійного внеску після його фактичного надходження на розрахунковий рахунок продавця зараховується продавцем як оплата електричної енергії за цим договором із врахуванням строку та порядку оплати, визначених у абзаці 1 п. 3.2 договору. Про надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску покупця продавець письмово повідомляє покупця не пізніше наступного банківського дня шляхом надсилання повідомлення на електронну пошту. Оригінал такого повідомлення надсилається продавцем покупцю протягом 7 робочих днів на адресу, вказану у п. 10 договору. Покупець не пізніше 1 банківського дня з дати отримання покупцем повідомлення продавця про надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску додаткового забезпечує перерахування продавцю суми у розмірі 20% сплаченого гарантійного внеску (п. 3.4 Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021).
Таким чином, враховуючи умови п.п. 3.2, 3.3 Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021, не пізніше ніж за 2 банківські дні до 01 червня 2021 року відповідач повинен був у повному обсязі оплатити вартість електричної енергії, яка відпускається Публічним акціонерним товариством «Центренерго»/відбирається Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» у першому етапі (1-5 червня 2021 року).
З Додатку №1 до Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 вбачається, що загальний обсяг електроенергії за період з 01.06.2021 по 31.08.2021 (тобто, за 62 календарні дні) складає 57408 МВт.г.
Отже, за 1 день обсяг електроенергії складає 624 МВт.г., а за 1 етап відбору (з 01 по 05 червня 2021 року) - 3120 МВт.г.
Таки чином, до початку 1 етапу відбору відповідач за первісним позовом повинен був сплатити на виконання умов Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 грошові кошти у розмірі 4953461,76 грн (з ПДВ).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом на виконання умов Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 було сплачено грошові кошти у розмірі 3513369,60 грн.
Вказана сума грошових кошті буда сплачена до початку 1 етапу відбору електроенергії; будь-яких інших платежів на виконання умов Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 відповідачем за первісним позовом здійснено не було.
Тобто, відповідачем за первісним позовом були порушені умови Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021, а саме не виконано обов'язок з повної оплати обсягів електричної енергії, які повинні відбиратись за 1 етапом (з 01 по 05 червня 2021 року).
При цьому, 01.06.2022 позивачем за первісним позовом було відпущено відповідачу електричну енергію на суму 990692,35 грн (за 1 добу/за 1 червня 2021 року = 624 МВт.г.), що підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії за червень 2021 року.
Листом вих. №29/1574 від 01.06.2021 позивач за первісним позовом повідомив відповідача, що станом на 31.05.2021 у останнього виникла заборгованість, в тому числі за Договором №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021.
У вказаному листі позивач за первісним позовом повідомив, що відповідно до п. 3.5 Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 у випадку не оплати покупцем електричної енергії або часткової оплати у строки, визначені цим договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов'язань в частині відпуску електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплатити.
Для уникнення подальшого застосування зазначеного пункту договору, позивач за первісним позовом просив відповідача терміново погасити заборгованість, інакше Публічне акціонерне товариство «Центренерго» змушене буде припинити постачання електричної енергії з 02.06.2021.
Як вбачається з листа Публічного акціонерного товариства «Центренерго» вих. №29/1767 від 18.06.2021, позивач за первісним позовом повідомив відповідача про те, що у зв'язку з невиконанням останнім своїх зобов'язань з оплати електричної енергії, постачальник з 02.06.2021 призупинив на підставі п. 3.5 договору постачання електроенергії.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 3.5 Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 у випадку не оплати покупцем електричної енергії або часткової оплати у строки, визначені цим договором, продавець має право в односторонньому порядку призупинити виконання своїх зобов'язань в частині відпуску електричної енергії або відпустити обсяг електричної енергії, що відповідає сумі здійсненої оплатити.
Таким чином, умовами Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 передбачено право позивача за первісним позовом на застосування оперативно-господарської санкції, яка полягає у призупиненні постачання електроенергії, у тому випадку, коли покупець (відповідач за первісним позовом) не у повному обсязі здійснив оплату у строки, встановлені умовами договору.
У п. 4.4 Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 сторонами погоджено, що у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період та (або) у разі порушення п. 3.2 цього договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно з п. 3.5 цього договору), покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.
Так як відповідач за первісним позовом порушив п. 3.2 Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021, у зв'язку з чим позивач за первісним позовом застосував п. 3.5 договору (про що зазначає сам позивач у листах, копії яких долучені ним до матеріалів справи), відповідно до умов п. 4.4 договору відповідач за первісним позовом зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець.
Оскільки відповідно до умов Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 обсяг електроенергії, що повинен був бути відібраний покупцем з 01 червня 2021 року по 31 серпня 2021 року становить 57408 МВт.г. (відповідно до Додатку №1), тоді як відповідачем за первісним позовом було відібрано лише 624 МВ т.г. (відповідно до акту за червень 2021 року), невідібраний обсяг електроенергії становить 56784 МВт.г., що, враховуючи ціну за 1 МВт.г. у розмірі 1323,04 грн (без ПДВ), складає 75127503,36 грн (без ПДВ).
Таким чином, 20% штраф становить 15025500,67 грн (75127503,36 грн * 20%).
Що стосується доводів відповідача за первісним позовом про те, що оскільки позивач застосував оперативно-господарську санкцію, якою призупинив постачання електроенергії, то відповідач за первісним позовом не мав можливості здійснювати відбір електроенергії, суд зазначає, що призупинення продавцем постачання електроенергії є правомірним наслідком невиконання покупцем обов'язку з оплати вартості електроенергії (відповідно до умов договору).
Посилання покупця на неможливість виконання свого обов'язку з відбору електроенергії через призупинення її відпуску продавцем в контексті правовідносин, які склались між сторонами, судом оцінюються критично, так як відповідач за первісним позовом міг в будь-який час доплатити необхідну для кожного етапу відбору електроенергії грошову суму, таким способом виконавши свій обов'язок з оплати електроенергії, у зв'язку з чим у позивача за первісним позовом зникли б підстави для застосування оперативно-господарської санкції.
Однак, відповідачем не вчинялись дії, направлені на погашення заборгованості за Договором №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021.
Так само, матеріали справи не містять доказів звернення покупця (відповідача за первісним позовом) до продавця (позивача за первісним позовом) з проханням врегулювати ситуацію, яка виникла, чи з проханням відпустити необхідні обсяги електроенергії.
Також, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача за первісним позовом про те, що з умов п. 4.4 Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 неможливо встановити, що в даному випадку є «відмовою» покупця.
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача за первісним позовом, оскільки з системного аналізу п. 4.4 договору вбачається, що «відмовою» покупця є будь-які активні дії чи бездіяльність покупця, які призвели до того, що обсяги електроенергії, погоджені у Додатку №1 до договору, не були відібрані.
Оскільки судом встановлена протиправна поведінка (бездіяльність) покупця, що призвела до застосування продавцем оперативно-господарської санкції, суд вважає необгрунтованими твердження відповідача за первісним позовом, викладені у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» штрафу у розмірі 15025500,67 грн.
Що стосується зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут», суд дійшов висновку про його задоволення, зважаючи на наступне.
Як встановлено судом, відповідачем за первісним позовом (покупцем) на виконання умов Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 було сплачено грошові кошти шляхом попередньої оплати у розмірі 3513369,60 грн.
При цьому, 01.06.2022 позивачем за первісним позовом було відпущено відповідачу електричну енергію на суму 990692,35 грн (за 1 добу/за 1 червня 2021 року = 624 МВт.г.), що підтверджується актом купівлі-продажу електричної енергії за червень 2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
З умов Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 та Додатку №1 до нього вбачається, що постачання електроенергії повинно було відбуватися у період з 01.06.2021 по 31.08.2021.
Інших періодів постачання умовами договору визначено не було.
Оскільки умовами договору було передбачено існування правовідносин між сторонами щодо постачання електроенергії у конкретно визначений період, який продовжено не було, суд дійшов висновку, що по закінченню вказаного періоду та з огляду на встановлені судом обставини, що у вказаному періоді позивачем за зустрічним позовом (покупцем) було відібрано лише 624 МВт.г. електроенергії на суму 990692,35 грн, у продавця (Публічного акціонерного товариства «Центренерго») відсутні будь-які правові підстави для утримання сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» грошових коштів у розмірі 2522677,25 грн.
Крім того, відповідно до п. 3.7 Договору №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021, якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість обсягу електричної енергії, вказану в Акті купівлі-продажу, надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата електричної енергії на наступний період відпуску/відбору або повертається покупцю за його вимогою впродовж 5 банківських днів з дня надходження відповідної вимоги.
Так як наступних періодів відпуску/відбору електроенергії за Договором №20/21-60-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 16.04.2021 між сторонами погоджено не було, грошові кошти у розмірі 2522677,25 грн підлягають поверненню на користь позивача за зустрічним позовом.
Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» грошових коштів у розмірі 2522677,25 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судовий збір за подання первісного позову покладається на відповідача за первісним позовом, а судовий збір за подання зустрічного позову покладається на відповідача за зустрічним позовом у зв'язку з задоволенням первісного та зустрічного позовів (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
ВИРІШИВ:
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» (01014, м. Київ, бульвар Дружби народів, буд. 38, поверх 2, офіс 205; ідентифікаційний код: 43202392) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49; ідентифікаційний код: 22927045) штраф у розмірі 15025500 (п'ятнадцять мільйонів двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн 67 коп. та судовий збір у розмірі 225382 (двісті двадцять п'ять тисяч триста вісімдесят дві) грн 51 коп.
3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» задовольнити повністю.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49; ідентифікаційний код: 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід енерго збут» (01014, м. Київ, бульвар Дружби народів, буд. 38, поверх 2, офіс 205; ідентифікаційний код: 43202392) грошові кошти у розмірі 2522677 (два мільйони п'ятсот двадцять дві тисячі шістсот сімдесят сім) грн 25 коп. та судовий збір у розмірі 37840 (тридцять сім тисяч вісімсот сорок) грн 16 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 27.12.2022.
Суддя О.М. Спичак