Справа № 333/6243/22
Провадження №1-кс/333/1928/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2022 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшого слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022080010000143 від 05.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022080010000143 від 05.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 417 о/с від 09.12.2016 ОСОБА_5 призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області.
12.01.2021, у зв'язку з реорганізацією, ОСОБА_5 переведено на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Наказом № 707 о/с від 23.05.2022 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 звільнено зі служби в поліції.
Таким чином, ОСОБА_5 до 23.05.2022 являвся службовою особою - працівником правоохоронного органу.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_5 присягнув на вірність Українському народові та зобов'язався, усвідомлюючи свою високу відповідальність, вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Водночас, ОСОБА_5 складеної ним присяги не дотримався та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст.ст. 2, 63 Закону України «Про Національну поліцію», зрадив українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Запорізька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент російської федерації (далі - рф) ОСОБА_6 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України.
Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці збройних сил рф, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Згідно з указом президента Володимира Зеленського № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який указами Президента України ОСОБА_7 продовжено строком до 22.08.2022.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Після початку агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил рф було тимчасово взято під контроль Бердянський район та частину інших населених пунктів на території Запорізької області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об'єктами, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами.
З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Запорізької області, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами, представниками рф з числа своїх громадян та місцевого населення Запорізької області були сформовані підрозділи силового блоку, які виконують функції правоохоронних органів, тим самим вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
У свою чергу, ОСОБА_5 будучи громадянином України, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території смт. Чернігівка, Бердянського району, Запорізької області та інших населених пунктів Запорізької області, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Запорізької області та, зокрема, смт. Чернігівка, Бердянського району системи органів державної влади рф, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в період часу приблизно з 04 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе)в період проведення військових дій на території Запорізької області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, після чого виконує вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Після цього, ОСОБА_5 з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у державній зраді, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
Так, 27.07.2022 у кримінальному провадженні № 62022080010000014 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 136, 278 КПК України було вжито заходів для його вручення ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ст. 135 КПК України вжито вичерпних заходів щодо виклику підозрюваного і вручення йому повідомлення про підозру, а саме повідомлення про підозру було вручено його захиснику, повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 та повідомлення про підозру опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
07.09.2022 слідчим винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_5 у розшук відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
07.09.2022 слідчим винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62022080010000143 від 05.09.2022 за ч. 2 ст. 111 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, тобто кримінального провадження виділеного в окреме провадження з кримінального провадження № 62022080010000014 відносно ОСОБА_5 .
Підозрюваний, відповідно до вручених повісток, станом на теперішній час, безпідставно не з'явився до органу досудового розслідування та про причини неявки не повідомив. Встановлено, що на даний час підозрюваний перебуває на території смт. Чернігівка, Бердянського району, Запорізької області, на якій на теперішній час не здійснюється діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування України. Зазначені обставини свідчать про умисне ухилення підозрюваним від виконання своїх процесуальних обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, а також переховування від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є наступні матеріали досудового розслідування:
-Інформування оперативного підрозділу ДБР розташованого у місті Мелітополі про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України ОСОБА_5 ;
-Протоколами допитів в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 Власовича ОСОБА_11 , котрі кожний окремо надали свідчення щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України;
-Протоколами огляду;
-Матеріалами службового розслідування ГУНП в Запорізькій області;
-Розсекреченими матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій проведених відносно ОСОБА_5 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Отже, вищевказані матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний, умисно переховується від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ним особливо тяжкий злочин. Притягнути ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, неможливо.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Кримінального процесуального кодексу та інших законів України (частини 1 і 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Частина 2 статті 297-1 КПК України передбачає можливість здійснення спеціального досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні у тому числі щодо злочинів, передбачених ст. ст. 111, 408 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ст. 1 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав. За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ч. 1-1 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» адміністративна межа - умовна лінія на поверхні землі між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, на прилеглих територіях до якої не ведуться бойові дії, окупаційна адміністрація Російської Федерації - сукупність державних органів і структур Російської Федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг; тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Згідно зі ст. 3 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
Згідно ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
У відповідності до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з ст. 42 Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі (дата підписання: 18.10.1907, дата набрання чинності для України: 24.08.1991) встановлено, що територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника.
Територія смт. Чернігівка, Бердянського району, Запорізької області є тимчасово окупованою територією, в межах якої окупаційні сили, окупаційні адміністрації російської федерації встановили та здійснюють ефективний загальний контроль, збройні формування російської федерації здійснюють фактичний контроль зазначеної територій. На даний час, на території смт. Чернігівка, Бердянського району, Запорізької області не здійснюється діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування України.
З огляду на вищевикладене, територія смт. Чернігівка Бердянського району Запорізької області відноситься до окупованої території України, тому у вказаному кримінальному провадженні необхідно провести спеціальне досудове розслідування.
Ст. слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив слідчого суддю його задовольнити, посилаючись на його обґрунтованість та доведеність.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо заявленого клопотання.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, приходить до такого.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні ст. слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, знаходиться кримінальне провадження №62022080010000143 від 05.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_5 будучи громадянином України, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 Бердянського РВП ГУ НП в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території смт. Чернігівка, Бердянського району, Запорізької області та інших населених пунктів Запорізької області, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Запорізької області та, зокрема, смт. Чернігівка, Бердянського району системи органів державної влади рф, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в період часу приблизно з 04 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе)в період проведення військових дій на території Запорізької області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, після чого виконує вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Після цього, ОСОБА_5 з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у державній зраді, а саме у діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
27.07.2022 у кримінальному провадженні № 62022080010000014 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 136, 278 КПК України було вжито заходів для його вручення ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ст. 135 КПК України вжито вичерпних заходів щодо виклику підозрюваного і вручення йому повідомлення про підозру, а саме повідомлення про підозру було вручено його захиснику, повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 та повідомлення про підозру опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
07.09.2022 слідчим винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_5 у розшук відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
07.09.2022 слідчим винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №62022080010000143 від 05.09.2022 за ч. 2 ст. 111 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, тобто кримінального провадження виділеного в окреме провадження з кримінального провадження № 62022080010000014 відносно ОСОБА_5 .
Підозрюваний, відповідно до вручених повісток, станом на теперішній час, безпідставно не з'явився до органу досудового розслідування та про причини неявки не повідомив. Встановлено, що на даний час підозрюваний перебуває на території смт. Чернігівка, Бердянського району, Запорізької області, на якій на теперішній час не здійснюється діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування України. Зазначені обставини свідчать про умисне ухилення підозрюваним від виконання своїх процесуальних обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, а також переховування від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується зібраними з дотриманням вимог КПК України доказами, а саме: інформуванням оперативного підрозділу ДБР розташованого у місті Мелітополі про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України ОСОБА_5 ; протоколами допитів в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 Власовича ОСОБА_11 , котрі кожний окремо надали свідчення щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України; протоколами огляду; матеріалами службового розслідування ГУНП в Запорізькій області; розсекреченими матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій проведених відносно ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Частина 2 статті 297-1 КПК України передбачає можливість здійснення спеціального досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні у тому числі щодо злочинів, передбачених ст.ст. 111, 408 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ухилення від явки на виклик слідчого (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, який перебуває на тимчасово окупованій території України, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Водночас, положеннями ст. 2975 КПК України передбачено, що повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Окрім того, слідчий суддя, поряд з положеннями ч. 2 ст. 2974 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини у відповідності до якої «обґрунтована підозра» про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom »). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).
Не вирішуючи питання щодо доведеності вини та кваліфікації дій підозрюваного, а виходячи лише з фактичних даних, які містяться в матеріалах, доданих до клопотання, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022080010000143 від 05.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Керуючись ст. ст. 2971 - 2974 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022080010000143 від 05.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Чернігівка, Запорізької області,українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Повний текст ухвали оголошено учасникам процесу 27 грудня 2022 року о 16 год. 00 хв.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1