Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/3061/22
Провадження № 3/332/1600/22
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2022 р. суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Яцун О.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (інші відомості відсутні),
- за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВАБ № 916286 від 17.11.2022 встановлено, що 17.11.2022 об 11-30 год. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 здійснював роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб'єктом господарювання та без одержання документів дозвільного характеру, чи порушив Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
ОСОБА_1 зі складеним відносно нього протоколом не погоджується, у зв'язку з чим від його представника - адвоката Кірша М.О., надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю ознак адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Клопотання мотивоване та обґрунтоване тим, що ч. 1 ст. 161-1 КУпАП передбачений спеціальний суб'єкт, яким ОСОБА_1 не є. Крім того, останній нікому пальне не продавав, гроші за пальне не отримував.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, а також позицію особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його представника, що викладена у письмовому клопотанні, суд доходить до наступного висновку.
Так, ч. 1 ст. 161-1 КУпАП передбачена відповідальність за оптову або роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб'єктом господарювання або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Зі змісту вищезазначеної статті випливає, що суб'єктом цього правопорушення можуть бути працівники торгівлі, громадського харчування та громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях.
Згідно ч. 1 ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка
містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є особою не працевлаштованою, однак з фабули протоколу випливає, що він фактично є реалізатором пального. До матеріалів справи не долучено доказів на підтвердження того з ким, та на яких підставах останній перебуває у трудових відносинах. Жодних доказів на підтвердження того, що він самостійно здійснює підприємницьку діяльність у вищезазначеній галузі, матеріали справи не містять.
Разом з цим, в матеріалах вказаної справи відсутні будь-які відомості та докази про вилучення у ОСОБА_2 грошей, отриманих останнім від реалізації пального та/або факту вилучення безпосередньо самого пального. Відтак, неможливо і встановити такої ознаки як «роздрібна торгівля».
З досліджених судом матеріалів неможливо встановити який саме гараж з каністрами зображений на фототаблицях, адреса його місцезнаходження. Дані фотоматеріали не підтверджують ані наявність правопорушення з боку ОСОБА_2 , ані спростування, викладеного в протоколі.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Приписами ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 у справі «Karelin v.Russia» заява № 926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, матеріали справи не містять.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини самостійна перекваліфікація судом дій особи, яка притягається до відповідальності є порушенням права особи на справедливий суд, закріпленого ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 164, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-284 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.
Суддя О.С. Яцун