ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
21.12.2022Справа № 910/10463/22
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,
при секретарі судового засідання Петрук Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Трубоізолкомплект”
пр. Поля Олександра, 97К, м. Дніпро, 49054
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод Сталевих Профілів”
про визнання недійсними результатів публічної закупівлі
За участі представників учасників справи згідно протоколу судового засідання
ВСТАНОВИВ:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трубоізолкомплект» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - відповідач) про визнання недійсними результатів публічної закупівлі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання у справі на 09.11.2022 року.
03.11.2022 року від Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшов відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав недоведеності та необґрунтованості.
Протокольною ухвалою суду від 03.11.2022 відкладено підготовче засідання на 07.12.2022 року.
06.12.2022 відповідачем подані додаткові пояснення по справі.
07.12.2022 позивачем подані додаткові докази по справі.
Протокольною ухвалою суду від 07.12.2021 відкладено підготовче засідання на 14.12.2022 року та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Сталевих Профілів» (ЄДРПОУ 40903202).
13.12.2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трубоізолкомплект» надійшла заява про відмову від частини позовних, якою просить закрити провадження по справі № 910/10463/22 щодо частини позовних вимог, а саме визнати технічні вимоги визначені в додатку № 1 до оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі UA-2022-08-31-007597-а такими, що не відповідають ГОСТ 20295-85 та СНиП 2.05.06-85, а саме не зазначено обов'язкову технічну вимогу щодо експандування труб стальних електрозварних прямошовних для магістральних газопроводів, розглядати справу № 910/10463/22 за позовною вимогою, а саме: визнати недійсними результати публічної закупівлі, оформлені протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (код ЄДРПОУ: 30019801) від 19.09.2022 року щодо визначення переможця спрощеної закупівлі згідно з предметом закупівлі «Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труба сталева)», номер спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель UA-2022-08-31-007597-a та ухвалення рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної процедури.
12.12.2022 відповідачем подані пояснення по справі.
13.12.2022 позивачем подані додаткові докази по справі.
14.12.2022 позивачем подано заяву про відмову від частини позовних вимог.
Протокольною ухвалою суду від 14.12.2022 задоволено заяву позивача про відмову від частини позовних вимог та відкладено підготовче засідання на 21.12.2022 року.
19.12.2022 відповідачем подані додаткові письмові пояснення.
20.12.2022 від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору.
Протокольною ухвалою суду від 21.12.2022 суд закрив підготовче провадження та за погодженням із сторонами призначив справу до судового розгляду по суті на 21.12.2022.
У судове засідання 21.12.2022 з'явився представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, представник відповідача у судове засідання з'явився та заперечив проти задоволення позовних вимог, представник третьої особи, який не заявляє самостійних вимог не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 21.12.2022 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку, вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
31.08.22 року АТ «УКТРАНСГАЗ» оголошено проведення спрощеної процедури закупівлі UA-2022-08-31-007597-а «Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труба сталева)». ТОВ «ТД «Трубоізолкомплект» приймав участь у процедурі закупівлі.
05.09.2022 року позивачем було направлено запитання до Процедури закупівлі щодо зазначення невідповідності в Технічній документації та просили внести зміни у пункти №№ 1.7, 2.7, 3.7 - Привести групи міцності згідно ДСТУ ISO 3183 та у пункти №№ 1.15, 2.15, 3.15 - не зазначена нижня межа пластичної деформації в процесі виробництва труб.
06.09.2022 року відповідачем надана відповідь, що згідно СНиП 2.05.06-85 Пластична деформація металу в процесі виробництва труб(експандування) не більше 1,2%, а групи міцності вибрано згідно ДСТУ ISO 3183 по найближчим до зазначеної межі текучості 372 та межі міцності, а також звернувся до Національного технічного комітету стандартизації ТК8 щодо трактування вимог ГОСТ 20295-85.
19.09.2022 року протоколом визначено переможцем спрощеної закупівлі учасника ТОВ "ЗСП" (код ЄДРПОУ 40903202) по предмету закупівлі «Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труба сталева)» (номер спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель UA-2022-08-31-007597-a) та прийняти рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної закупівлі пропозиція якого становить суму його остаточної цінової пропозиції, що внесена в електронну систему закупівель визнано переможцем ТОВ «ЗСП».
21.09.2022 року Позивачем було направлено вимогу про усунення порушення процедури закупівлі UA-2022-08-31-007597-а, в якій було зазначено, що обов'язковою вимогою для виготовлення труб стальних електрозварних прямошовних для магістральних газопроводів є експандування.
23 вересня 2022 року Відповідачем вимога була відхилена та повідомлено, що вимога стосовно обов'язкового експандування не є правильною.
Позивач звернувся до відповідача з цим позовом і вважає, що технічні вимоги визначені у додатку № 1 до оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі UA-2022-08-31-007597-а не відповідають міжнародним та міждержавним технічним стандартам щодо виготовлення труб стальних електрозварник прямошовпих для магістральних газопроводів, а саме ГОСТ 20295-85 та СНиП 2.05.06-85, оскільки в Технічних вимогах не передбачено обов'язкової умови експандування предмета закупівлі. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує, що необгрунтовано відхилено вимогу ТОВ «ТД «Трубоізолкомплект» та не усунені невідповідності у Технічних вимогах до вимог міжнародних та міждержавних технічних стандартів, а саме ГОСТ 20295-85 та СНиП 2.05.06-85 «Магістральні трубопроводи». Таким чином позивач стверджує, що дії Відповідача протиправні, які в подальшому призвели до порушення відповідачем ЗУ «Про публічні закупівлі», що дозволило третій особі, бути учасником та стати переможцем процедури закупівлі.
Відповідач заперечуючи проти позову вважає, що встановлення вимоги стосовно обов'язкового проходження процедури експандування труб є безпідставними та необґрунтованими. Вимога жодним чином не впливає на якість закуповуваного товару та не є обов'язковим критерієм, якого слід дотримуватись при виробництві труб, та позивачем не доведено правових підстав для визнання недійсним результатів публічної закупівлі.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, предмет та підстави позову, докази, які, на її думку, підтверджують заявлені вимоги. Обов'язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи покладений на господарський суд. Захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. За змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 ГПК України). При цьому, докази мають відповідати критеріям належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Слід зазначити, що алгоритм і порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить, у першу чергу, від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
Магістральні нафто- і газопроводи є критичними компонентами промислової та транспортної інфраструктури України і розглядаються як об'єкти підвищеної техногенної небезпеки.
Крім того, аналізуючи нормативну документацію, яка є чинною в Україні, встановлюються вимоги до труб сталевих прямошовних великого діаметру. А відтак однією із принципових умов конструкційного виконання труб типу 3(без термообробки) згідно міждержавного стандарту ГОСТ 20295-85 є експандування. Крім того, СНиП 2.05.06-85 «Магистральнне трубопроводи» це будівельні норми та правила, затверджені нормативно-правовими актами, виданими центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури, яким в Україні є Міністерство регіонального розвитку та будівництва України (Мінрегіонбуд), зазначається обов'язковість експандування труб магістральних трубопроводів, а саме до технічних вимог зазначається, що пластична деформація металу в процесі виробництва труб повинна бути не більше 1,2%. Невід'ємною технологічною операцією експандування проводиться шляхом холодного розширення діаметру труби по всій її довжині. У процесі розширення метал переходить в пластичну область деформації. Пластична деформація підвищує міцність труб. В результаті труба служить довше, а ймовірність і масштаби руйнування знижуються. А відтак, для забезпечення довговічності та надійності гарантії безаварійної експлуатації труб сталевих прямошовних великого діаметру в процесі їх виготовлення підлягають обов'язковому експандуванню або термічній обробці.
Аналізуючи тендерну документацію, зокрема п.п 1.15, 2.15, 3.15, суд з'ясував, що передбачена вимога щодо пластичної деформації металу в процесі виробництва труб не більше 1.2% . Більш того, в запитаннях щодо роз'яснення процедури закупівлі відповідач зазначає, що пункти 1.15, 2.15, 3.15 сформульовані у відповідності до п.13.12 СНиП 2.05.06-85 «Магістральні трубопроводи». Але, пунктом 13.12 СНиП 2.05.06-85 «Магістральні трубопроводи» викладено, що пластична деформація металу в процесі виробництва труб (експандування) повинна бути не більше 1,2 %. А відтак суд приходить до висновку, що технічні вимоги визначені в додатку № І до оголошення про проведення спрощеної процедури закупівлі UA-2022-08-31-007597-а є таким, що не відповідають пункту 13.12 СНиП 2.05.06-85 «Магістральні трубопроводи».
Крім того, відповідач пунктами 1.6, 2.6, 3,6 Додатку 1 тендерної документації зазначав про виготовлення труб відповідно «тип 1 або тип 3, ГОСТ 20295-85 або HFW або SAWL, PSL2, ДСТУ ISO3183:2017, або аналог». Відповідно до листа технічний комітет зі стандартизації, за яким було закріплено ГОСТ 20295-85, визначив, що виготовлення труб типу 3 без термічної обробки можливо тільки при проведенні експандування. Але, аналізуючи пропозицію переможця процедури закупівлі, ТОВ «ЗСП», була запропонована продукція тип 3 ГОСТ 20295-85, зокрема зразки сертифікатів якості № 269 від 07.09.2022 року та № 270 від 07.09.2022 року. В даних сертифікатах якості не було зазначено про здійснення термообробки або пластичної деформації (експандування).
Сертифікат якості (виробника) - це документ, що містить інформацію про технологічні процеси під час виробництва та фактичні значення показників якості продукції виробника. В даних сертифікатах не зазначено про здійснення термообробки або пластичної деформації (експандування).
Виходячи з цих вимог, тендерна пропозиція ТОВ « ЗСП» не відповідає пунктам 1.6, 2.6, 3.6 Додатку 1 тендерної документації, а відтак суд визнає недійсними результати публічної закупівлі UA-2022-08-31-007597-а.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі».
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як встановлено у ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад встановлені Законом України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і надалі в редакції, чинній на момент проведення закупівлі):
спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону;
предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку;
пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі;
тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель;
тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації;
уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі / спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту);
учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об'єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що цей Закон застосовується, зокрема, до замовників, визначених пунктами 1 - 3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
За приписами частин 2,3 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники здійснюють спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі", спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
Спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.
Вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.
У вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.
Як визначено у частинах 11-16 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.
Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п'ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.
За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця.
Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель.
У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію.
Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично.
Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:
1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;
2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;
4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю (у тому числі через неукладення договору з боку учасника) більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.
Інформація про відхилення пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення замовником оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику, пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель.
Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Не пізніше ніж через три робочих дні з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель замовник зобов'язаний надати йому відповідь.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.
Звіт про результати проведення закупівлі оприлюднюється у порядку, передбаченому статтями 10 і 19 цього Закону.
Пунктами 6, 11, 18, 25 частини першої статті 1 Закону визначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Замовники - це суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. Переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Публічна закупівля (далі - закупівля) - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 916/2519/21 зазначено, що з аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення установлених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", за наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору. Частиною 2 вказаної норми передбачено, що спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.
Відповідно до ч. ч. 11, 12 ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення.).
А відтак, суд відзначає, що надана пропозиція учасником ТОВ «ЗСП» не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі.
Оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Суд зазначає, що обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).
Заперечення відповідача проти позовних вимог суд розглянув та відхилив як такі, що не спростовують заявлені вимоги, зважаючи на обставини, викладені вище.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Відповідач не спростував інформацію щодо відповідності в додатку № 1 технічних вимог і якісні характеристики до предмета закупівлі з чинними нормативними вимогами СНиП та ГОСТ.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати недійсними результати публічної закупівлі, оформлені протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (код ЄДРПОУ: 30019801) від 19.09.2022 року щодо визначення переможця спрощеної закупівлі згідно з предметом закупівлі, «Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труба сталева)», номер спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель UA-2022-08-31-007597-a та ухвалення рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем спрощеної процедури.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вул. Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Трубоізолкомплект” (пр. Поля Олександра, 97К, м. Дніпро, 49054; ідентифікаційний код 3780015) 2481,00 грн. - судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 26.12.2022
Суддя М.О. Лиськов