Справа № 331/1567/21
Провадження № 2/331/770/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2022 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Світлицької В.М.,
за участю секретаря - Приходько Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з вказаним позовом, в якому просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 56 086,11 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше. За період з 01.10.2014 р. по 31.01.2021 року позивач надав відповідачам послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання на суму 56 086,11 грн. Божники не належним чином виконували свої зобов'язання по оплаті наданих послуг, в зв'язку з чим Концерн «МТМ» змушений звернутися до суду.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2021 року позов було задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Концерну «Міські теплові мережі» суму заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.10.2014 року по 31.01.2021 року в розмірі 56 086,11 грн. та судові витрати зі сплати судового збору по 567,50 грн. з кожного.
20.12.2021 року ухвалою суду заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення було задоволено, скасовано заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2021 року по цивільній справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заяви про застосування строків позовної давності заперечує.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилися, заяв суду не надали.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що справа до суду надійшла ще в березні 2021 року, при цьому в суді працює «Електронний суд», що надає змогу знайомитись з матеріалами справи, є можливість приймати участь в судових засіданнях і в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Жодних клопотань про проведення відеоконференції відповідачем не заявлено, що по суті є зловживанням правом.
Суд, вважає неможливим подальше відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Так, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на вимоги ст. 223 ЦПК України, оскільки неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що позивач Концерн «Міські теплові мережі» зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка, в тому числі, надається населенню для побутових потреб.
22.07.2010 року між ОСОБА_1 та Концерном «МТМ» був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води, що постачається Концерном «Міські теплові мережі» за вищевказаною адресою.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законами України «Про теплопостачання» і «Про житлово-комунальні послуги», а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, який діяв на момент виникнення правовідносин.
Згідно з розрахунком суми заборгованості за надані послуги по особовому рахунку № НОМЕР_1 , заведеного на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.10.2014 року по 31.01.2021 року, нарахована плата за спожиту теплову енергію на суму 56 086,11 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
За правилами ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно п. 20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
При цьому суд виходить з того, що квартира відповідачів була підключена до мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, ці послуги у зазначений період їм надавалися і споживалися, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідачі до позивача не зверталися, факт отримання вказаних послуг ними не оспорений, за спожиті послуги нараховувалась помісячна плата, однак відповідачі здійснювали її лише частково.
Щодо доводів представника відповідача ОСОБА_2 , що останній не користувався наданими послугами, оскільки з 2017 року проживає в м. Києві, то суд не бере до уваги зазначені доводи, оскільки відповідно до п. 1 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведень», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, ці правила регулюють правовідносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною особою, яка має наміри отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
П.29 Правил № 630 передбачено, що споживач має право на зменшення розміру плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/її відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання). Відповідно до відомостей про реєстрацію, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 не звертався до концерну «МТМ» з відповідними документами, доказів на підтвердження цього не надано.
Наданий стороною позивача в обґрунтування своїх позовних вимог розрахунок заборгованості складений з чітким зазначенням суми заборгованості за кожен місяць, а тому приймається судом та покладається в основу рішення, оскільки будь-якого іншого розрахунку чи обґрунтованого заперечення проти зазначеного розрахунку відповідачами не надано.
Оцінивши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи та сукупність наданих сторонами доказів в їх взаємозв'язку і достатності, їх належність та допустимість, суд вважає, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 як споживачі комунальних послуг в порушення вищевказаних норм діючого законодавства неналежним чином виконували свої зобов'язання щодо оплати послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 56 086,11 грн., яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів судовому порядку.
Щодо заяви представника відповідача ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.
При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
Суди повинні дослідити призначення платежів, квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржником оплати чергового платежу, встановити чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Вказані положення відображені у правовій позиції, висловленій Верховним Судом України від 22.03.2017р. у справі № 6-43цс17.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з вимогами ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Згідно наявного в матеріалах розрахунку заборгованості позивачем нараховано суму боргу за оплату послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з жовтня 2014 р. по січень 2021 р.
В листопаді 2014 року відповідачами сплачено 45,01 грн., в грудні 2014 р. - 90,10 грн., в січні 2015 р. - 89,99 грн., в лютому 2015 р. - 89,99 грн., в березні 2015 р. - 112,51 грн., в червні 2015 р. - 183,89 грн., в липні 2015 р. - 35,10 грн., в серпні 2015 р. - 140,30 грн., в вересні 2015 р. - 105,46 грн., в листопаді 2015 р. - 175,76 грн., в грудні 2015 р. - 70,30 грн., в січні 2016 р. - 70,00 грн., в лютому 2016 р. - 144,00 грн., в березні 2016 р. - 140,64 грн., в травні 2016 р. - 281,30 грн., в липні 2016 р. - 72,00 грн., в серпні 2016 р. - 576,15 грн., в вересні 2016 р. - 326,85 грн., в жовтні 2016 р. - 133,78 грн., в листопаді 2016 р. - 597,49 грн., в грудні 2016 р. - 184,11 грн., в січні 2017 р. - 195,11 грн., в лютому 2017 р. - 195,11 грн., в березні 2017 р. - 195,11 грн., в квітні 2017 р. - 195,11 грн., в травні 2017 р. - 195,11 грн., в червні 2017 р. - 130,06 грн., в серпні 2017 р. - 76,28 грн., в жовтні 2017 р. - 38,14 грн., в листопаді 2017 р. - 273,83 грн., в грудні 2017 р. -25,41 грн., в січні 2018 р.- 130,02 грн., в лютому 2018 р.- 34,48 грн., в квітні 2018 р.- 27,58 грн., в травні 2018 р.- 48,25 грн., в червні 2018 р.- 193,31 грн., в травні 2019 р. - 1664,67 грн., в листопаді 2019 р. - 149,04 грн., в грудні 2019 р. - 823,12 грн., в січні 2020 р. - 259,49 грн., в лютому 2020 р. - 551,45 грн., в березні 2020 р. - 217,46 грн., в квітні 2020 р. - 238,54 грн., в травні 2020 р. - 152,93 грн., в червні 2020 р. - 313,82 грн., в липні 2020 р. - 69,55 грн., в серпні 2020 р. - 69,79 грн., в вересні 2020 р. - 313,25 грн., в жовтні 2020 р. - 152,58 грн., в листопаді 2020 р. - 160,80 грн., в грудні 2020 р. - 244,93 грн., в січні 2021 р. - 244,93 грн.
При цьому, відповідачами не надано копій квитанцій з відображеними даними про призначення платежу, не обґрунтовано, що внесені відповідачами кошти в частковому розмірі за отримані послуги свідчать про визнання лише певної частини заборгованості.
За захистом свого права позивач звернувся 30.03.2021 року, шляхом направлення позовної заяви засобами поштового зв'язку, в межах строку позовної давності.
За встановлених в справі обставин суд приходить до висновку, що відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 безпідставно не оплачувалися отримані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а тому висновок суду про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості у розмірі 56 086,11 грн. за вказаний період є законним та обґрунтованим.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись ст. 509, 526, 610, 611 ЦК України, ст. 67, 68 ЖК України, ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_6 Установа банку: Філія - Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458 Свідоцтво платника ПДВ: № 11030127 ІПН: 321214508249) суму заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.10.2014 року по 31.01.2021 року в розмірі 56 086 (п'ятдесят шість тисяч вісімдесят шість) гривень 11 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р № НОМЕР_7 Установа банку: ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458 ІПН: 236972826658) судові витрати зі сплати судового збору по 567 гривень 50 копійок з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В.М. Світлицька