РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.12.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/881/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ,
до відповідача: Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради,
про стягнення заборгованості в сумі 59 967,50 грн.
установив: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 59 967,50 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань по Договору по закупівлі послуг з організації гарячого харчування учнів за бюджетні кошти №67/2021/21 від 18.02.2021 в частині здійснення повної оплати за отримані послуги.
Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 31.10.2022 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою суду від 31.10.22 позивач повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 76501 0256325 5.
Відповідач про відкриття провадження у справі теж повідомлявся належним чином, про що свідчить овідомлення про вручення поштового відправлення № 76501 0256326 3. Будь-яких клопотань по справі та відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи
Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Крім того, судом взято до уваги, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).
Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
18 лютого 2021 за результатами проведення відкритих торгів - оголошення в системі електронних закупівель №UA-2021-01-06-000904-а “Послуги з організації гарячого харчування учнів закладів загальної середньої освіти Івано-Франківської МТГ”, лот “Послуги з організації гарячого харчування учнів Хриплинської гімназії”, між учасником-переможцем закупівлі (лоту) Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (по договору - учасник-переможець/ по справі - позивач) та Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради (по договору - замовник/по справі - відповідач) укладено Договір №67/2021/21 від 18.02.2021.
31.12.2021 між сторонами по справі укладено Додаткову угоду №1 до Договору №67/2021/21 від 18.02.2021, якою продовжено дію договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, а саме до 30.03.2022, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань - до повного їх виконання.
19 січня 2022 сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору №67/2021/21 від 18.02.2021, якою дія основного договору продовжується на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2022, в обсязі, що не перевищує 20% суми , визначеної у договорі , а саме 20 934 грн 00к. без ПДВ.
27 квітня 2022 між сторонами по справі укладено Додаткову угоду №3 до договору №67/2021/21 від 18.02.2021, якою продовжено строк дії договору до 30.06.2022, а в частині виконання зобов'язання сторонами - до повного їх виконання.
Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з організації гарячого харчування учнів Хриплинської гімназії. Ціна договору складає 104 670 грн 80к. (п.1.1 та 3.1 Договору).
Порядок здійснення оплати сторонами погоджено у розділі 4 Договору. Зокрема п. 4.1 встановлено, що розрахунки проводяться на підставі підписаних Актів.
Відповіднол до п.4.3. Договору плата за надані послуги здійснюється з відтермінуванням платежу на 90 календарних днів з моменту подання замовнику акту про надання послуг.
Згідно п.4.4. Договору сторонами погоджено, що Акти про надання послуг подаються учасником-переможцем замовнику за такий розрахунковий період з 20 числа поточного місяця по 19 число наступного місяця.
Позивач на виконання умов договору у період з листопад-грудень 2021 надав відповідачу послуги відповідно до умов договору на загальну суму 63 500 грн 00к., що підтверджується актами наданих послуг №10 на суму 5745, 00 грн, №10 на суму 1175,00 грн., №10 на суму 19 320 ,00 грн, №11 на суму 1575,00 грн, №11 на суму 8 225,00 грн, №11 на суму 27 460, 00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.
Однак, відповідач за надані послуги розрахувався частково, проте частина заборгованості, зокрема на суму 59 967 грн 50 к. в порушення умов договору залишилась не погашеною.
Відповідно до двостороннього Акту звірки розрахунків від 17.10.2022 року станом на 17.10.2022 року заборгованість відповідача на користь позивача становить в загальній сумі 59 967 грн 50к. грн 00 к. Вказану заборгованість відповідач визнав, про що свідчить його підпис, скріплений печаткою на Акті звірки.
Однак , відповідач оплату вказаної вище заборгованості так і не здійснив, що зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.
За наведеного, суд виходить з наступного.
За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Суд дослідивши подані позивачем докази, а саме Договір по закупівлі послуг з організації гарячого харчування учнів за бюджетні кошти та Акт звірки розрахунків від 17.10.2022 року, - визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України).
На підставі поданих позивачем доказів, з урахуванням обставин по справі та чинного законодавства суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір. Інших витрат по справі позивач не заявляв.
Згідно приписів ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 350 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до заявленої суми заборгованості, сплаті підлягав судовий збір в розмірі 2 481 грн 00к., проте позивач сплатив судовий збір в сумі 2 600 грн 00к., що підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією №5182-26-004/с від 26.10.2022.
Отже, в спірному випадку переплата судового збору становить 119 грн 00к.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Клопотань про повернення зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 119грн 00к. на момент ухвалення судом рішення у справі позивачем не подано. А отже, у суду відсутні правові підстави щодо повернення позивачу зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 119 грн 00к. по даній справі.
Керуючись 13, 74, 77, 86, 123, 129, 176, 202, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 59 967 грн 50к. - задовольнити.
Стягнути з Стягнути з Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради (вул. Кардинала Любомира Гузара, 15, м. Івано-Франківськ, 76019, код 40312499) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) заборгованість за надані послуги в сумі 59 967 грн 50к. (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят сім гривень п'ятдесят копійки) та судовий збір в розмірі 2 481 грн 00к. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня) судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. М. Фанда