ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.12.2022м. ДніпроСправа № 904/3881/22
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 904/3881/22
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 19.10.202 за вих. №НЮс-01/250 до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) про стягнення 871.625,64 грн, з яких 797.320,80 грн плати за користування спірними вагонами та 74.304,84 грн збору за зберігання вантажу.
Фактичною підставою позовних вимог визначено договір "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни, Рядова Придніпровської залізниці" від 14.12.2017 № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3881/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2022.
Ухвалою від 03.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Через відділ документального забезпечення 01.12.2022 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач просив суд в частині стягнення плати за користування вагонами у розмірі 257.310,24 грн з ПДВ та збору за зберігання вантажу в розмірі 31.159,68 грн з ПДВ відмовити.
Ухвалою від 05.12.2022 відповідача зобов'язано невідкладно направити на адреси інших учасників справи копію відзиву та додані до нього документи листом з описом вкладення, докази чого надати суду, а вирішення питання про прийняття відзиву до розгляду відкласти.
Через відділ документального забезпечення 21.12.2022 від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Представник позивача з матеріалами справи ознайомилася 21.12.2021.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач стверджує, що у квітні-травні 2022 року за накладними прийняті до перевезення на адресу одержувача /відповідача/ порожні власні вагони. Через зайнятість колій станцій призначення Терни у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем /відповідачем/ на свою під'їзну колію за весь час затримки вагонів з вини вантажовласника була нарахована плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач не погоджується з нарахованими до стягнення з відповідача платою за користування вагонами та збором за зберігання вантажу, оскільки з часу нарахування не було виключено час користування вагонами під час дії комендантської години за місцем призначення Терни.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладання договору надання послуг залізничного перевезення; надання послуг; наявності перевізних документів - залізничних накладних; наявності наказів про затримку вагонів; наявності актів форми ГУ-23а та ГУ-23, відомостей плати ф.ГУ-46 та накопичувальних карток ФДУ-92; правомірності здійснення розрахунків заявлених до стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу.
Суд встановив, що 14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч (арк. 73-75, том 1).
Відповідно до п. 1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, яка примикає до станції Терни стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова.
Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії.
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено:
по станції Терни біля:
- маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки №2 станції Терни;
- маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни;
- маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни;
по станції Рядова біля вхідного світлофору - Чк, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.
Розгорнута довжина під'їзної колії складає 268700 погонних метрів (п. 2 договору).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України (п. 4 договору).
Відповідно до п. 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.
У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу, передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Згідно з п. 6 договору вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ І, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПівнГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Вагони на під'їзду колію ПАТ ПівнГЗК" передаються у кількості не більше 240 вісей (п. 7 договору).
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (п. 8 договору).
Додатковою угодою №2 від 14.06.2019 п. 11 викладено в наступній редакції:
Середньодобова переробна спроможність вантажних фронтів становить:
навантаження: ст. Навантажувальна (колія №3) - концентрат залізорудний -172пв; ст. Навантажувальна (колія №1) - концентрат залізорудний -156пв; ст. Навантажувальна (колія №2) - концентрат залізорудний -185пв; ст. Навантажувальна (колія №6) - концентрат залізорудний -143пв; ст. Навантажувальна (колія №6) - обкотиші - 222пв або 229хп; ст. Навантажувальна (колія №10) - обкотиші - 236пв або 241хп; ст. Концентратна (колія №19 або №20) - обкотиші - 243пв або 253хп;
вивантаження: ст. Навантажувальна (к. №8, вагоноперекидач) - флюси, глина бентонітова -216пв; ст. Навантажувальна (колія №9) - флюси - 63хп; ст. Концентратна (колія №18) - флюси - 67хп; ст. Концентратна (колія №17, вагоноперекидач) - глина бентонітова - 188пв.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (п. 11 договору).
Для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 15,0 год. (п. 12 договору).
Відстань для нарахування збору за подачу, забирання вагонів встановлюється 0 км в обидва кінці (п. 13 договору).
Відповідно до п. 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
У п. 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 до 23.12.2022 включно.
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Так, у квітні-травні 2022 року за накладними під номерами 42369694, 42864496, 42369603, 42369660, 42369678, 42369702, 42371377, 42377614, 42377598, 15323, 15324, 15169, 15330, 15331, 75401, 75505, 75409, 75372, 18558, 18557, 75400, 75399, 00186, 00182, 00187, 00195, 00196, 75279, 75286, 01576, 01577, 01575, 01573, 01580, 75599, 200535, 19071, 19072, 19073, 75275, 75282, 75273, 61398, 75398, 15322, 75410, 75408, 00181, 00000088, 01574, 200519, 200527, 18906, 15329, 75288, 75276, 12665, 15327, 15332, 15328, 15011, 01254, 01255, 01256, 75280, 75270, 75267, 01257, 15321, 75728, 75727, 75724, 75729, 75730, 75268, 75287, 75271, 61488, 61478, 61477, 61523, 00197, 75725, 75726, 15402, 01251, 15399, 61491, 61479, 61490, 61489, 14475, 19790, 61524, 000027, 199422, 199489, 199463, 201962, 00000542, 00000541, 00000553, 202150, 202176, 202127, 202135, 202317, 16159, 201657, 201996, 201988, 202002, 202010, 16396, 16158, 16398, 16397, 61513, 61512, 75723, 615302 615294, 615252, 00000104, 00000559, 00000560, 00000556, 197905, 197913, 201707, 201699, 201673, 000033, 000033, 19526, 20085, 20084, 20081, 20083, 20082, 20080, 01671, 16148, 008675, 008697, 008673, 008624, 16153, 16156, 16155, 16157, 16152, 01214, 76456, 76454, 202242, 201897, 202234, 202267, 202259, 008674, 201913, 199455, 199414, 201889, 201939, 199448, 199471, 199497, 202192, 202200, 202218, 202184, 202226, 202044, 202028, 202051, 202069, 01245, 16149, 01662, 16154, 202333, 002599, 202036, 01246, 76452, 76455, 202275, 199430, 201871, 201921, 008625, 201905, 76453, 16151, 008623, 008622 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ «Північний ГЗК» порожні власні вагони.
Відповідно до зазначених накладних залізниця призначення - Терни Придніпровської залізниці. По прибутті вагонів на станцію призначення позивач своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони.
Однак, на шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Р. III Правил користування вагонами та контейнерами (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, дані вагони було затримано на підставі наказів № 1172 від 30.04.2022, № 1199 від 01.05.2022, № 1219 від 03.05.2022, № 1243 від 05.05.2022 через зайнятість колій станції призначення Терни у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПрАТ «Північний ГЗК» на свою під'їзну колію.
Накази на початок і кінець затримки надавалися враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу відповідача, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.
За фактом затримки вагонів станцією затримки П'ятихатки у порядку, передбаченому п. 9,10 Р. III Правил, складено відповідні акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 36 від 30.04.2022, № 40 від 08.05.2022, № 40 від 01.05.2022, № 38 від 06.05.2022, № 42 від 03.05.2022, № 42 від 11.05.2022, № 44 від 05.05.2022, № 43 від 12.05.2022; акти загальної форми ГУ-23 № 26796 від 30.04.2022, № 26813 від 01.05.2022, № 26824 від 03.05.2022, № 26831 від 05.05.2022.
За пунктом 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станції Терни, Рядова здійснюється: порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.
Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представникам Комбінату вручено не пізніше двох годин після його отримання, як передбачає абз.4 п.10 Р.ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами.
Виходячи з положень статей 46, 47, 119 Статуту залізниць України, одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування за відомостями ф. ГУ-46 під номерами 07059188, 10059194, 10059195, 10059196, 13059187, 13059203, 13059184, 14059186, 14059205, 15059223, 17059223, 17059224, 17059204, 10059176, 18059255, 19059228 та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ФДУ-92 під номерами 09059035, 09059036, 13059042, 13059043 на загальну суму 871.625,64 грн.
Як зазначають сторони, відомості плати ф. ГУ-46 та накопичувальні картки ф. ФДУ-92 ПрАТ «ПІВНГЗК» були підписано із запереченнями: «Відвантаження припинено у зв'язку з конвенцією № ЦЦО/99 від 24.02.2022 та запровадженням воєнного стану в Україні».
Водночас додані до матеріалів справи відомості не містять посилань на конвенцію №ЦЦО/99 від 24.02.2022.
Відповідач плату за користування вагонами у розмірі 797.320,80 грн та збір за зберігання вантажу у розмірі 74.304,84 грн не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив 797.320,80 грн плати за користування спірними вагонами, 74.304,84 грн збору за зберігання вантажу.
Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць України (далі - Статут) взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
За статтею 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до статті 6 Статуту вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.
За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 5.4. Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури № 17 від 29.01.2015, встановлено, що перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.
Відповідно до пунктом 1.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 "Найменування вантажу" відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - "Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора, орендаря)"; для порожніх вагонів - "Порожній власний (орендований) вагон. З-під... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, вагонної компанії або орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)".
Отже, порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1.
Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України за № 113 від 25.02.1999, (далі - Правила) чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затримані на підходах до станції призначення.
Відповідно до пункту 6 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Згідно з пунктом 8 Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Пункт 9 Правил встановлює, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується особою, визначеною начальником залізниці.
За пунктом 10 Правил облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 Правил).
Відповідно до пункту 12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Протягом квітня-травня 2022 року на адресу відповідача прийняті до перевезення порожні власні вагони.
Через зайнятість колій станції призначення Терни у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПрАТ «Північний ГЗК» на свою під'їзну колію вагони було затримано на підставі наказів № 1172 від 30.04.2022, № 1199 від 01.05.2022, № 1219 від 03.05.2022, № 1243 від 05.05.2022.
Несвоєчасне забирання з колій станції призначення Терни одержувачем вагонів, вантажів, які прибували на його адресу є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажу та статей 46, 47, 125 Статуту залізниць України.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника нараховано 797.320,80 грн плати за користування спірними вагонами, 74.304,84 грн збору за зберігання вантажу.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи рішення у даній справі, господарським судом також враховано, що пунктом 14 договору передбачено, що власник колії сплачує Залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та Правилами зберігання вантажів.
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17 та від 22.06.2018 у справі №904/7535/17 викладено правову позицію про наявність вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу і правомірність нарахування плати за користування вагонами як вантажу.
Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 797.320,80 грн плати за користування спірними вагонами та 74.304,84 грн збору за зберігання вантажу є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому суд враховує, що відповідач у відзиві повідомив суду, що вважає обґрунтованими нарахування позивачем плати за користування спірними вагонами у розмірі 540.010,56 грн та 43.145,16 грн збору за зберігання вантажу, тобто за вирахування комендантського часу.
Однак, посилання відповідача на наявність телеграмного розпорядження Департаменту комерційної роботи № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, з якого вбачається, що рішенням правління АТ “Укрзалізниця” від 02.04.22р. (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення і вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами і та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні". Визначені у переліку обставини передбачають, в тому числі, звільнення замовників послуг від обов'язку вносити плату за користування вагонами у разі: запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення, відхиляються судом з таких підстав.
Відповідно до пункту 1.1 вищезазначеного телеграмного розпорядження передбачено: "Довести до відома причетних зазначену інформації. Організувати виконання, в тому числі перерахунок часу затримки навантажених і порожніх вагонів та контейнерів с початку дії воєнного стану в Україні (24.02.2022). Скласти акти загальної форми ГУ-23 відповідно рішення Правління".
На території Дніпропетровської області згідно з розпорядженнями начальника обласної військової адміністрації Дніпропетровської обласної Державної адміністрації введено комендантську годину: з 24.02.2022 з 22:00 до 06:00; з 29.03.2022 з 21:00 до 06:00; з 18.04.2022 з 22:00 до 05:00; з 10.05.2022 з 23:00 до 05:00 (до закінчення строку дії воєнного стану в Україні).
Обґрунтовуючи заперечення, відповідач вказує, що позивачем здійснено розрахунок плату за користування вагонами без врахування комендантського часу, який було введено по Дніпропетровській області починаючи з 24.02.2022.
Відповідачем надано контррозрахунки плати за користування вагонами з урахуванням комендантського часу.
Суд звертає увагу на те, що затверджене залізницею рішення є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, яке не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України та Правил перевезень вантажів. Тому, позивач мав всі законні підстави нараховувати плату на підставі вказаних Статуту і Правил.
Також, у вищезазначеному телеграмному розпорядженні зазначається, що обставини, за умови настання яких замовник звільняється від сплати за користування вагонами, мають бути засвідчені актом загальної форми ГУ-23. При цьому такі акти мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання акта.
Таким чином, для звільнення від плати за користування відповідач мав надати акти загальної форми ГУ-23, в яких були б зазначені обставини, що стали підставою для затримки вагонів.
Враховуючи те, що відповідачем на надано доказів складання відповідних актів в засвідчення обставин, на які посилається, як на підставу для звільнення замовника послуг від обов'язку вносити плату за користування вагонами, наданий відповідачем контррозрахунок плати за користування вагонами судом не приймається.
Щодо посилань на те, що у відомостях плати за користування вагонами ф.ГУ-46, складених залізницею, вказано про наявність конвенції ЦЦО/99 від 24.02.2022 та запровадженням військового стану на Україні, то такі посилання господарським судом відхиляються, оскільки введення на території України воєнного стану не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність. Відповідачем не обґрунтовано, як саме введений воєнний стан перешкоджав виконанню умов договору та не надано належних і допустимих доказів впливу воєнного стану на можливість виконання зобов'язань за договором. Будь-яких повідомлень щодо неможливості подавання/забирання вагонів з під'їзних колій у зв'язку з веденням воєнного стану з боку сторін на станції Терни не надходили.
Господарський суд також зазначає, що з тексту телеграфної вказівки № ЦЦО/99 від 24.02.2022 вбачається, що всім станціям УЗ забороняється приймати до перевезення всі вантажі і порожні вагони областю призначення: Донецька ДОН (48), Куп'янська Дир. Зал. Перевезень ДН-5 (5), Сумська Дир. Зал. Перевезень ДН-3 (3), Харківська Дир.Зал. Перевезень ДН-2 (2), Київська Дир. Зал. Перевезень ДН-1 (1), Конотопська Дир. Зал. Перевезень ДН-5 (5), Коростенська Дир. Зал. Перевезень ДН-4 (4) Одеська Дир. Зал. Перевезень ДН-1 (1), Порт. Припорт. Дир. Зал. Перевезень ДН-5 (5) для всіх одержувачів.
Так, за вищевказаними накладними, за якими прийнято вагони до перевезення, станцією призначення - є станція Терни, яка не входить до переліку станцій, на які розповсюджується обмеження перевезення, у зв'язку з чим посилання на конвенцію ЦЦО/99 від 24.02.2022 є безпідставними.
Стосовно зауважень відповідача, наведених у відомостях плати за користування вагонами та накопичувальних картках, щодо наявності надзвичайних та форс-мажорних обставин суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 Господарського кодексу України).
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
З наведеного убачається, що учасник господарського зобов'язання може бути звільнений від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань у спірних правовідносинах.
Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов'язки у зв'язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб'єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.
В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану унеможливило виконання конкретних зобов'язань за договором. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область м. Кривий Ріг; ідентифікаційний код 00191023) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) 797.320,80 грн (сімсот дев'яносто сім тисяч триста двадцять грн 80 к.) плати за користування спірними вагонами, 74.304,84 грн (сімдесят чотири тисячі триста чотири грн 84 к.) збору за зберігання вантажу, 13.074,38 грн (тринадцять тисяч сімдесят чотири грн 38 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк