ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 р.Справа № 520/1305/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Прокопчук І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача Вітер Геннадія Романовича на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2022, головуючий суддя І інстанції: Котеньов О.Г., м. Харків, повний текст складено 19.07.22 року по справі №520/1305/22
за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 )
до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області , Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області
третя особа Служба безпеки України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) через свого представника звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, третя особа - Служба безпеки України, в якому просив суд:
- визнати та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 13.03.2017 про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 28.10.2015 про оформлення набуття громадянства України відповідно до п.10 ст. 6 Закону України від 18.01.2021 «Про громадянство України» громадянину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області поновити стан чинності паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 02.12.2015 Центральним у м. Миколаєві Управлінням Державної міграційної служби України в Миколаївській області на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області здійснити дії щодо видалення з інформаційної системи підсистеми ФМ «Недійсні документи» ЄІАС УМП ДМС України інформації (відомостей) про недійсність паспорту громадянина України зразка 1994 року серії НОМЕР_2 , виданого 30.10.2015 Московським РВ ГУДМС України в Харківський області на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 року позовну заяву - залишено без руху. Встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 року заяву Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про залишення позовної заяви без розгляду - задоволено. Позов ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області , Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, третя особа - Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Представник позивача Вітер Геннадій Романович (далі по тексту - Вітер Г.Р.), не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, подав апеляційну скаргу (в інтересах позивача), в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 року по справі №520/1305/22. Просив адміністративну справу №520/1305/22 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що оскаржуване рішення (ухвала) суду першої інстанції ухвалено судом першої інстанції не на підставі повного всебічного з'ясування усіх обставин справи. Посилається на приписи ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що законом чітко визначено що перебіг строку для усунення недоліків, який надається позивачу, судом рахується з дня вручення позивачу ухвали. Посилається на те, що жодних матеріалів по справі № 520/1305/22, ні позивачем, ні його представником від відповідачів не отримано. Вказує, що ні позивачем, ні його представником - адвокатом Вітер Г.Р. не було отримано тексту ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 року по справі №520/1305/22 у паперовому вигляді. Крім того, зазначає, що до теперішнього часу жодного процесуального документу по справі №520/1305/22 ні позивачем, ні його представником від Харківського окружного адміністративного суду не вручено. Посилається на позбавлення позивача процесуального права вчасно відреагувати на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року по справі № 520/1305/22 про залишення позовної заяви без руху. Вважає, що Харківський окружний адміністративний суд при винесенні ухвали від 19.07.2022 по справі №520/1305/22 проявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, за відсутності у матеріалах справи даних про отримання рішення суду першої інстанції позивачем, дійшов передчасного висновку про невиконання позивачем вимог ухвали, та залишив позовну заяву без розгляду. Крім того, зазначає, що є неприйнятним та необґрунтованим посилатися суду першої інстанції стосовно не поважної причини пропуску позивачем звернення до суду на рішення "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейського суду, зокрема про нібито незнання позивачем про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися. Вказує, що на теперішній час відповідачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що позивач у період з 13.03.2017 року (час прийняття відповідачем оскаржу мого рішення) до 29.11.2021 року (час коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів) не знав про порушення, зокрема про існування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 13.03.2017 року, через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про існування такого порушення. Зазначає, що до теперішнього часу не має жодної норми Закону, якою було б зобов'язано громадянина України кожного часу, дня, або року дізнаватися у державного органу виконавчої влади про чинність як громадянства України, набутого без жодного зловживання з його боку, після проведення органом державної влади усіх необхідних перевірок, відповідно до вимог чинного законодавства, та паспорту громадянина України, яким його документовано на підставі діючих документів та відповідно Закону України. Зазначає про те, що відповідачем не було надано до суду як жодного доказу ознайомлення позивача із рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 13.03.2017 року, так і жодного доказу отримання позивачем вказаного оскаржуваного рішення. Посилається на практику Європейського суду з прав людини в обґрунтування своїх вимог. Вважає, що судом першої інстанції порушено право позивача на звернення до суду для відновлення своїх порушених прав, свобод та законні інтереси.
Відповідач, Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлюючи незгоду із доводами скарги, посилаючись при цьому на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з урахуванням та у відповідності до норм матеріального та процесуального права, просив скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Третя особа, Служба безпеки України, подала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що судом першої інстанції дійшов правильних висновків про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином.
Представник відповідача, Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, заперечила в судовому засіданні проти вимог поданої скарги, просила її відхилити.
Позивач, його представник, а також представник відповідача, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, та третьої особи, Служби безпеки України, не з'явилися у судове засідання суду апеляційної інстанції.
21.12.2022 року представник позивача Вітер Г.Р., за допомогою системи "Електронний суд", подав до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання/заяву, в якій останній просив суд перенести розгляд судового засідання по даній справі, призначеній на 12:00 22.12.2022 року на іншу дату, мотивуючи це тим, що позивач ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 та його представник - адвокат Вітер Г.Р. знаходяться за межами території Харківської області, при цьому на території Харківської області та м. Харкова тривають активні бойові дії та відбуваються постійні оповіщення сигналу "повітряна тривога".
Протокольною ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022 року колегією суддів було відмовлено у задоволенні зазначеного вище клопотання/заяви, оскільки не вбачається конкретних непереборних перешкод для участі позивача та його представника у призначеному судовому засіданні на 22.12.2022 року, а представник позивача Вітер Г.Р. не був позбавлений права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у т.ч. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у 2015 році ОСОБА_4 змінив прізвище та ім'я на ОСОБА_3 та 02.12.2015 отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оформлений Центральним РВ у м. Миколаєві УДМС України у Миколаївській області.
Рішенням Головного Управління державної міграційної служби України в Харківській області від 13.03.2017 скасовано рішення про набуття громадянства України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Киргизької Республіки, який документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , оформленим 30.10.2015 Московським РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області.
У 2017 році Центральним РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області внесено до Інформаційної Підсистеми «Недійсні документи» ЄІАС УМП інформацію про недійсність паспорта серії НОМЕР_1 , оформленим Центральним РВ у м. Миколаєві УДМС України у Миколаївській області на ім'я ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції зазначив, що до адміністративного суду позивач звернувся у січні 2022 року - з порушенням шестимісячного строку звернення до суду для оскарження індивідуального акту. У доданому до позовної заяви клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено достатніх підстав, які суд може вважати поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, зокрема з урахуванням того, що протягом п'яти років позивач нібито не знав про недійсність виданого йому паспортного документа.
Приймаючи рішення про залишення без розгляду позову, суд першої інстанції виходив з приписів п.8 ч.1 ст.240 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За правилами ч.ч.1,2 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Колегія суддів звертає увагу, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 18.02.2022 у справі № 380/893/20, від 25.07.2022 у справі № 120/14148/21-а.
При цьому, при визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з'ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів даної справи, предметом оскарження у даній справі є рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 13.03.2017 про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 28.10.2015 про оформлення набуття громадянства України відповідно до п.10 ст. 6 Закону України від 18.01.2021 «Про громадянство України» громадянину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з тим, що громадянство України набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.
Так, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 22.12.2021 у справі №400/4834/20.
Колегія суддів звертає увагу, що в січні 2022 року ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) через свого представника ОСОБА_6 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області, третя особа - Служба безпеки України визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
При цьому, разом з позовною заявою, було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому посилаючись на те, що те, що мають місце існування поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду, прохав поновити ОСОБА_7 ( ОСОБА_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 строк звернення до Харківського окружного адміністративного суду.
З матеріалів даної справи вбачається, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року прийнято даний адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 року позовну заяву - залишено без руху. Встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання копії ухвали.
Підставою для залишення судом першої інстанції позовної заяви без руху стало те, що до суду позивач звернувся у січні 2022 року - з порушенням шестимісячного строку звернення до суду для оскарження індивідуального акту. У доданому до позовної заяви клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено достатніх підстав, які суд може вважати поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, зокрема з урахуванням того, що протягом п'яти років позивач нібито не знав про недійсність виданого йому паспортного документа. Враховуючи, що адміністративний позов подано до суду після спливу передбаченого КАС України строку, суд першої інстанції прийшов до висновку про залишення адміністративного позову без руху. Для усунення недоліків позивачу необхідно було подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави, що його зумовили, разом із доказами поважності причин його пропуску.
Вищевказану ухвалу було надіслано одержувачу адвокату Вітер Г.Р. в його електронний кабінет 11.07.2022 о 16:44, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 11 липня 2022 року (а.с.96).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 року заяву Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про залишення позовної заяви без розгляду - задоволено. Позов ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області , Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області , третя особа - Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Підставою для прийняття судом першої інстанції вищевказаної ухвали про залишення позову без розгляду слугувало наступне. Так, як зазначив суд підставою для залишення позовної заяви без руху було те, що до адміністративного суду позивач звернувся у січні 2022 року - з порушенням шестимісячного строку звернення до суду для оскарження індивідуального акту. У доданому до позовної заяви клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено достатніх підстав, які суд може вважати поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, зокрема з урахуванням того, що протягом п'яти років позивач нібито не знав про недійсність виданого йому паспортного документа. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Враховуючи вищевикладене та факт неусунення позивачем недоліків позову, суд першої інстанції прийшов до висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України.
Вищевказану ухвалу було надіслано одержувачу адвокату Вітер Г.Р. в його електронний кабінет 24.07.2022 о 12:13, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 01.08.2022 року (а.с.127).
При цьому, з матеріалів даної справи також вбачається, що представником позивача Вітер Г.Р. 19.07.2022 року було направлено суду першої інстанції за допомогою системи "Електронний суд" клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому посилаючись на те, що те, що мають місце існування поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду, просив поновити ОСОБА_7 ( ОСОБА_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 строк звернення до Харківського окружного адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, колегія суддів зазначає наступне.
Так, зі змісту вказаної ухвали суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що до адміністративного суду позивач звернувся у січні 2022 року - з порушенням шестимісячного строку звернення до суду для оскарження індивідуального акту, посилаючись при цьому на те, що у доданому до позовної заяви клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено достатніх підстав, які суд може вважати поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом, зокрема з урахуванням того, що протягом п'яти років позивач нібито не знав про недійсність виданого йому паспортного документа.
Разом з тим, дослідивши наведені обґрунтування та доводи суду першої інстанції, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки судом не було належним чином досліджено обґрунтованість та поважність зазначених позивачем причин пропуску строку звернення до суду, викладених в доданому до позовної заяви клопотанні про поновлення строку звернення до суду.
Окрім того, в порушення приписів ч.2 ст.122 КАС України судом першої інстанції взагалі не було досліджено питання щодо, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Також, в контексті спірних правовідносин у даній справі, колегія суддів звертає увагу, що позивач, який набув громадянство України та відповідно отримав паспорт громадянина України, не мав правового обов'язку вчиняти дії, направлені на встановлення чинності громадянства України, так і вказаного паспорту, а також відсутності рішень органів міграційної служби про скасування рішення щодо набуття ним громадянства України та недійсності вказаного паспорту.
При цьому, для того щоб встановити наведені вище обставини позивач мав вчиняти відповідні дії (звернення до органів міграційної служби з відповідними звернення, тощо), однак суд першої інстанції про це жодним чином не зазначає в оскаржуваній ухвалі.
Крім того, за змістом ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Колегія суддів зазначає, що принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об'єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
При цьому, доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до частини першої статті 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга цієї статті).
Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду не можна визнати обґрунтованим, оскільки суд дійшов такого висновку без повного та всебічного з'ясування обставин у даній справі в їх сукупності та перевірки їх доказами, що призвело до передчасних висновків та прийняття помилкового рішення.
Окрім того, суд першої інстанції взагалі не встановив коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, незважаючи на те, що це є першочерговим для визначення початку перебігу вказаного строку.
В матеріалах даної справи відсутні документи, які підтверджують повідомлення позивача про прийняте рішення, яке є предметом оскарження у даній справі є рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 13.03.2017 про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 28.10.2015 про оформлення набуття громадянства України відповідно до п.10 ст. 6 Закону України від 18.01.2021 «Про громадянство України» громадянину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Окрім того, матеріали справи не містять доказів про те, яким чином позивач повинен був дізнатися про вказане рішення органу міграційної служби, і які саме дії повинен був вчинити останній щоб дізнатися про нього.
Щодо доводів представник відповідача (Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області), висловлених в судовому засіданні про те, що позивачу начебто направлялися засобами поштового зв'язку оскаржувані документи, однак термін зберігання відповідних доказів минув, то колегія суддів зазначає вказані обставини взагалі не досліджувалися судом першої інстанції, а будь - які документи щодо направлення та вручення відповідних документів позивачу відсутні.
Колегія суддів звертає увагу, що у суду першої інстанції були відсутні підстави, як для залишення позовної заяви без руху, відповідно до ухвали від 11.07.2022 року (яка не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку), так і для залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 року, оскільки в матеріалах справи було відповідне клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, подане разом з позовною заявою, яке фактично не було досліджено судом першої інстанції та йому не було надано правової оцінки на предмет поважності пропуску строку звернення до суду з позовом, з урахуванням викладених в ньому доводів.
У даній правовій ситуації суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають визначальне значення для правильного вирішення спірного питання, що, в свою чергу, призвело до передчасного висновку суду першої інстанції про застосування наслідків, передбачених п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, а саме залишення позову без розгляду, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню.
Щодо посилання суду першої інстанції на практику Європейського суду з прав людини в обґрунтування оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає, що це жодним чином не спростовує наведених вище висновків суду апеляційної інстанції.
З огляду на наведене вище, всі інші доводи учасників справи, у т.ч. висловлені сторонами по справі у відзивах на апеляційну скаргу, не впливають на вирішення даної справи.
При цьому, щодо доводів скаржника про те, що ні позивачем ні його представником - Адвокатом Вітер Г.Р. не було отримано тексту ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 року по справі № 520/1305/22 у паперовому вигляді, а також те, що до теперішнього часу жодного процесуального документу по справі № 520/1305/22 ні позивачем ні його представником від Харківського окружного адміністративного суду не вручено, зазначаючи про те, що не відбулося надіслання копії судового рішення у спосіб, встановлений процесуальним законодавством, то колегія суддів відхиляє наведені доводи, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом другим частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Відповідно до ч.7 ст.251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Згідно з частиною п'ятою статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною шостою статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Згідно з частиною сьомою статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
04 жовтня 2021 року Державна судова адміністрація України офіційним листом повідомила міністерства, центральні органи виконавчої влади, облдержадміністрації, місцеві та апеляційні суди, Національну асоціацію адвокатів України та територіальні управління ДСА України про початок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, які почали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року.
З огляду на викладене, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система на момент виникнення спірних правовідносин почала роботу.
Відповідно до п. 5.8 розділу І "Загальні положення" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищою Ради Правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 , “офіційна електронна адреса” це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
04.09.2021 ВРП на сайті Судова влада оприлюднила оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: “Електронний кабінет”, “Електронний суд”, підсистеми відеоконференцзв'язку (https://court.gov.ua/press/news/1173657).
Таким чином, перебіг процесуального строку, початок яких пов'язаний з моментом вручення процесуального документу учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставляння документів до Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС “Електронний суд”, порядок використання якої затверджено наказом ДП “Центр судових сервісів” від 22.09.2021 №74-ОД.
В даному випадку представник позивача Вітер Г.Р. використовував в суді першої інстанції підсистему ЄСІТС "Електронний суд" з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси, у зв'язку з чим процесуальні документи в межах цієї справи спрямовувалися в електронний кабінет останнього.
З урахуванням наведеного вище, представнику позивача Вітер Р.Г., у порядку встановленому чинним законодавством, направлялися та отримувалися останнім судові рішення суду першої інстанції, у т.ч. ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 року про залишення позовної заяви без руху, шляхом направлення їх в електронний кабінет такого представника, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.
Згідно з ч.1 ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Згідно із ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 по справі №520/1305/22 підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 по справі №520/1305/22 скасувати.
Направити справу №520/1305/22 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 27.12.2022 року